Ухвала суду № 63449154, 14.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1466/16 Справа № 201/16921/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Онушко Н.М.,

суддів Мазниці А.А., Кондакова Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дьоміної А.А.,

прокурора Киричок О.В.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, майора поліції, тимчасово виконуючого обов'язки начальника сектору патрульної поліції Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до наданих матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, приблизно з травня 2016 року вирішив незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди та залучив до своїх злочинних дій підлеглого працівника поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4

У подальшому, вказані особи висунули вимоги всім працівникам сектору патрульної поліції Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, про передачу їм, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, неправомірної вигоди у сумі від 1 500 до 1 700 гривень за невтручання в їх службову діяльність при виконанні обов'язків під час патрулювання.

У період з 25 по 30 число кожного місяця, ОСОБА_4, виконуючи попередню домовленість із ОСОБА_3, діючи умисно, здійснював збір грошових коштів від поліцейських даного сектору та щомісячно передавав зібрані грошові кошти у сумі приблизно 30 000 гривень ОСОБА_3, за невтручання в службову діяльність працівників сектору при виконанні своїх службових обов'язків під час патрулювання.

Так, 27 вересня 2016 року, ОСОБА_3, діючи умисно, виконуючи попередню домовленість із ОСОБА_4, висунув працівникам сектору патрульної поліції Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, у тому числі ОСОБА_5, вимогу про передачу їм, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, неправомірної вигоди у сумі 1 500 гривень з кожного працівника, за невтручання в їх службову діяльність при виконанні обов'язків під час патрулювання за вересень місяць.

29 вересня 2016 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4, перебуваючи у службовому кабінеті № 202 адміністративної будівлі сектору патрульної поліції Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Магнітогорська, 6, висунув вимогу ОСОБА_5, про передачу зазначених грошових коштів.

Того ж дня, приблизно о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи у службовому кабінеті № 207 адміністративної будівлі сектору патрульної поліції Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Магнітогорська, 6, виконуючи вимогу ОСОБА_3, передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 1 500 гривень, а останній, діючи умисно, їх одержав.

27 жовтня 2016 року у невстановлений час, ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_4, перебуваючи у невстановленому місці, висунув вимогу про передачу ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1 700 гривень з кожного підлеглого працівника сектору.

31 жовтня 2016 року, приблизно о 9 годині ОСОБА_5, перебуваючи на внутрішньому подвір'ї даного сектору Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Магнітогорська, 6, виконуючи вимогу ОСОБА_3, передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 1 700 гривень, а останній, діючи умисно, їх одержав.

У подальшому, 26 листопада 2016 року у невстановлений час, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_4, перебуваючи у невстановленому місці, висунув вимогу про передачу ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1 500 гривень з кожного підлеглого працівника сектору.

29 листопада 2016 року, приблизно о 15 годині ОСОБА_5, перебуваючи у службовому кабінеті № 207 даного сектору Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Магнітогорська, 6, виконуючи вимогу ОСОБА_3, передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 1 500 гривень, а останній, діючи умисно, їх одержав.

29листопада 2016 року о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_3 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

30листопада 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_6, задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів строком до 30 січня 2017 року та встановлено заставу у розмірі 1 378 000 гривень.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а отже забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вищезазначеним ризикам, можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю. У випадку прийняття рішення про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, змінити оскаржувану ухвалу в частині призначеного розміру застави, зменшивши останню до меж, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що ОСОБА_3 не здійснив жодних дій спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, а навпаки самостійно з власної волі прийняв участь в обшуку, добровільно видав усе майно, яке знаходилось при ньому, усіма силами та засобами сприяв повному, швидкому, ефективному та об'єктивному проводженню слідчої дії у досудовому розслідуванні, що виключає наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, вважає розмір застави невмотивованим і завідомо неправомірним.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які кожен окремо підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційним переглядом встановлено, що 07 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040010000213 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч.3 ст.386 КК України.

Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону південного регіону України про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.

Судом враховано, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.368 КК України.

Також слідчий суддя об'єктивно врахував наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 та ризиків, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м?яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки не можуть виключити вказані ризики.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що з урахуванням наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України у кримінальному провадженні, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.

Доводи захисника про те, що розмір застави є невмотивованим і завідомо неправомірним не відповідають дійсності, оскільки ч.5 ст.182 КПК України, передбачено, що якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

На думку суду, застава у меншому розмірі, ніж 1000 розмірів мінімальних заробітних плат, не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою і такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 177, 184, 199, 405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: