Ухвала суду № 63447988, 13.12.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5485/16-ц

Провадження № 2/210/2159/16

У Х В А Л А

іменем України

"13" грудня 2016 р. суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ "КРИВОРІЖГАЗ" про захист прав споживачів.

Так, відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 119-121 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями в редакції від 08.10.2016 року.

Відповідно до ст. 4 ч. 1Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що всупереч вимогам ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями3,5 Закону України "Про судовий збір".

У пункті 7 частини першої статті 5 вище вказаного закону було передбачено, що споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору. Проте,Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни доЗакону України «Про судовий збір»та викладеностаттю 5 цього Законув новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не передбачено.

Відповідно до ч. 3ст. 2 ЦПК Українипровадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою 09 грудня 2016 року, тобто на момент чинностістатті 5 Закону України «Про судовий збір»у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_3 відсутні.

Разом з тим, позивач зазначає, що згідно положеньЗакону України «Про захист прав споживачів»вона, як споживач, звільняється від сплати судового збору.

Дійсно, ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати єЗакон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, щостаттею 5 Закону України «Про судовий збір»не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_3 не звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «ОСОБА_4 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Пунктом 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік"установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня - 1378 гривень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач заявляє вимоги як немайнового характеру так і про відшкодування моральної шкоди, однак відповідно до цього не сплачено судовий збір щодо кожної вимоги в належному розмірі.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру окремо. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення із позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на дату подачі позову становить 551,20 грн.; за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: рахунок 31216206700020, одержувач УДК у м. Кривий Ріг ЄРДПОУ 38032510, код платежу 22030001, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, призначення платежу судовий збір.

Крім того, відповідно до положеньст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, зустрічними позивачами, в порушення вимог ст.. 60, п.п. 5, 6 ст.. 119, відповідно до яких, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, не надано належних та допустимих доказів, зокрема:

1.у позовній заяві позивач не вказав які його права як споживача порушено та підлягають захисту в порядку та у спосіб передбачений Закону України "Про захист прав споживачів";

2.із заявлених позовних вимог не вбачається, кому та на підставі чого здійснити перерахунок вартості оплати за послуги газопостачання;

3.у позовній заяві позивач не зазначив обставини та докази на підтвердження своїх вимог стосовно відшкодування моральної шкоди, не вказано в чому полягають моральні страждання позивача, у заявлених позовних вимогах не зазначено на чию користь необхідно стягнути моральну шкоду. Крім того, згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р., в позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

4.у заявлених позовних вимогах позивач просить визнати недійсним та скасувати складений ПАТ "КРИВОРІЖГАЗ" акт про порушення № 1 від 01.09.2016 р., проте до позовної заяви не додано копії вказаного акту, а у позовній заяві не міститься викладу обставин що цього акту, у звязку з чим та на якій підставі він підлягає скасуванню;

5.у заявлених позовних вимогах не вказано, на чию користь стягнути 3000 грн. як витрат на правову допомогу. Крім того, до позовної заяви не додано розрахунку суми правової допомоги, та як вбачається з копії квитанції 1/149, позивачем сплачено лише 1500,00 грн.;

6.у заявлених позовних вимогах не вказано які саме судові витрати, відповідно до ст.. 79 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача;

7.з додатків до позовної заяви та наданої копії договору № 23/11/1/16 про надання юридичних послуг від 23.11.2016 р., укладеного між Приватним підприємством "Правовий ОСОБА_5" в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_3, не вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є працівниками ПП "Правовий ОСОБА_5".

Відповідно до ч. 2ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги визначені ст.ст.119,120 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ" про захист прав споживачів залишити без руху.

Розяснити позивачу, що зазначені в ухвалі недоліки можуть бути усунуті протягом п'яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

У випадку не виправлення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. А. Літвіненко