Постанова № 63447313, 14.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2016р. справа №908/2050/16Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:Не зявивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від12.10.2016р. по справі№ 908/2050/16 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця», м. Дніпропетровськдо відповідача Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяпростягнення 2 013 838,68 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця», м. Дніпропетровськ (далі «Позивач») звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (далі «Відповідач») плати за користування вагонами в сумі 794 649,60 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 1 219 189,08 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 року у справі № 908/2050/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця» задоволено в повному обсязі.

Зазначене рішення вмотивоване тим, що нарахування залізницею 794 649,60 грн. плати за користування вагонами та 1 219 189,08 грн. та збору за зберігання вантажу - є обґрунтованим та правомірним оскільки факт несвоєчасного забирання відповідачем на свою під'їзну колію вагонів підтверджуються актами загальної форми ГУ-23, які складено за фактом затримки вагонів на коліях станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці з вини Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відповідно до вимог законодавства про залізничний транспорт загального користування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 року у справі № 908/2050/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця» суму в розмірі 150 079,20 грн.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що у наданих залізницею вагонах, які були предявлені відповідачу для огляду в комерційному та технічному відношенні були виявлені технічні несправності, а отже, плата за користування такими вагонами, у розумінні п. 16.6 договору № ПР/М -07-3/1- 1509 НЮ 20/2007/2018 про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці від 24.07.2007 року - не нараховуються.

11.11.2016р. від Відповідача надійшло клопотання, в якому він з посиланням на приписи п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, просив припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення плати за користування вагонами у сумі 699,84 грн, нарахованої за відомостями плати за користування вагонами №№ 040292214 та 24029298. Обґрунтовуючи це клопотання Відповідач посилається на те, що згадана сума за зазначеними відомостями вже була стягнута з нього на користь Позивача згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 24.06.2016р., залишеного без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016р. у справі № 908/1566/16.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.11.2016р по 14.12.2016р..

З приводу згаданого клопотання Позивач пояснив, що зазначене не було предметом розгляду в суді першої інстанції, відтак не може бути прийняте та розглянуте апеляційним судом.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні звернувся до колегії суддів з проханням рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 року у справі № 908/2050/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» без задоволення.

Представник Відповідача у судове засідання не зявився, однак 13.12.2016р. від останнього до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання № 11/2086466/АЮ від 12.12.2016р. в якому Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» просить розглянути справу без участі повноважного представника підприємства.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Відповідача.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 27.04.2007 року між Державним підприємством «ОСОБА_5 залізниця» (далі «Залізниця») та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі «Власник») укладено Договір № ПР/М -07-3/1-1509 НЮ 20/2007/2018 про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці (далі «Договір»).

Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку А, через стрілку № 172 до парної горловини парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника. Межею підїзної колії є знаки «Межа підїзної колії», які встановлено проти вхідних світлофорів «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве і «НБ» станції Східна власника колії.

Відповідно до п. 5.6 Договору, на підїзну колію усі вагони подаються через інтервал-2 години. Вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці : на колії №2-11 парку А станції Запоріжжя-Ліве, на колії № 32-36 парку Б станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на коліях 2-11 парку А, на коліях № 32-36 парку Б станції Запоріжжя - Ліве . Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника підїзної колії.

Згідно з п. 7.5 Договору огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на передавальних коліях парків А і Б станції Запоріжжя-Ліве відповідно до Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя-Ліве і Технологічного процесу пункту технічної передачі вагонів станції Запоріжжя-Ліве.

Пунктом 14 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 12.11.2009 року із протоколом розбіжностей від 15.12.2009 року, узгоджено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги ,ОСОБА_2 керівництво №1. Усі належні залізниці платежі вносяться згідно чинного законодавства (ст.62 Статуту залізниць України) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці.

Пунктом 10 Договору визначено, що час за який нараховується плата за користування вагонами, визначається з моменту зачислення вагонів на користування по інтервалу до моменту закінчення передавальних операцій при поверненні вагонів залізниці.

Господарським судом встановлено, що у звязку з несвоєчасним вивезенням вагонів локомотивом відповідача із колій станції Запоріжжя-Ліве, після проведення комерційного та технічного огляду працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23 про затримку з вини клієнта із зазначенням часу.

Облік часу та нарахування плати за користування вагонами станцією Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці здійснювався за відомостями плати з користування вагонами форми ГУ-46, із урахуванням актів загальної форми ГУ-23, які відповідач підписав із запереченнями.

На підставі актів про затримку вагонів позивачем згідно відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, з урахуванням актів загальної форми ГУ-23, які Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» підписало із запереченнями була нарахована плата за користування вагонами на загальну суму 794 649, 60 грн.(у тому числі ПДВ).

Крім того залізницею, за час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці на підставі актів загальної форми нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 1 219 189, 08 грн. у т.ч. ПДВ, за накопичувальними картками №№ 01029013, 0102901 01029014, 01029016, які були підписані представником відповідача з обмовками, що стало підставою звернення позивача з цим позовом.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених вищезазначеним наказом, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на коліях станції Запоріжжя - Ліве, нарахування залізницею 794 649,60 грн. плати за користування вагонами та 1 219 189, 08 грн. збору за зберігання вантажу - є обґрунтованим та правомірним.

Доводи скаржника про відсутність своєї вини у затримці спірних вагонів на станції Запоріжжя - ОСОБА_5 залізниці з посиланням на технічну несправність розвантажувальної системи колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки саме відповідачем в порушення вимог договору, Єдиного-технологічного процесу роботи підїзної колії Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на станції примикання Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці, Порядку технічної передачі вагонів у складі діючого технологічного процесу пункту технічного огляду Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці спірні вагони, після складання акту загальної форми, продовжували простоювати на коліях станції.

Факт несвоєчасного забирання скаржником на свою під'їзну колію вагонів, підтверджуються актами загальної форми ГУ-23, які складено за фактом затримки вагонів на коліях станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_5 залізниці з вини Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відповідно до вимог п.3 Правил складання актів, п.8 Правил користування вагонами.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2016р. у справі № 908/1566/16 (яке набрало законної сили) за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення 18 154,00 грн, позовні вимоги було задоволено, стягнуто 18 154,00 грн плати за користування вагонами, нарахованої, у тому числі, за відомостями №№ 04029214, 24029298 (699,84 грн).

У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (Рішення Європейський суд з прав людини від 25.07.2002р. по справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України»).

Відтак, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі № 908/2050/16 в частині розгляду позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами за відомостями плати № 04029214 на суму 267 84 грн та № 24029298 на суму 432,00 грн - має бути припиненно.

Усі інші доводи відповідача в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному суді, тому не приймаються судом до уваги, у звязку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 102, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 року у справі № 908/2050/16 в частині стягнутої суми плати за користування вагонами 699,84 грн та стягнутої суми судового збору за звернення з позовом 10,50 грн. - скасувати.

Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення суми плати за користування вагонами 699,84 грн припинити.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 року у справі № 908/2050/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_5 залізниця», м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 00191230) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 01073828) 11,57 грн. на відшкодування суми сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази, оформивши їх згідно вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3

Надруковано 6 примірників:

2 позивачу;

1 відповідачу

1 до справи;

1 ГСЗО;

1 ДАГС.