Рішення № 63447172, 13.12.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р.Справа № 922/3717/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного сільськогосподарського товариства "Нива" до 1. Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" про солідарне стягнення коштів в розмірі 30 489,48 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2016 р.;

представник 1-го відповідача - в.о. директора ОСОБА_2, наказ №184-п від 02.09.2015 р.;

представник 2-го відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 04.03.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне сільськогосподарське товариство "Нива", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Рассвет" про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні №01-08/15-ТР від 01.08.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/3717/16.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 24 листопада 2016 року та від 01 грудня 2016 року розгляд справи відкладався.

До початку судового засідання 13 грудня 2016 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва надійшло клопотання (вх. №42733), в якому просить суд долучити до матеріалів справи завірену копію статуту Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13 грудня 2016 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутній у судовому засіданні представник 1-го відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяві, та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні 13 грудня 2016 року представники позивача та відповідачів не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/3717/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд встановив наступне.

Між Державним підприємством "Науково-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" (Сторона-2) укладено Договір про спільний обробіток земельної ділянки б/н від 26 січня 2012 року, відповідно до умов якого Сторони об'єднали зусилля для досягнення господарських цілей, а саме: спільно обробляти земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1 500,00 га.

В подальшому між сторонами було укладено додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Договору про спільний обробіток земельної ділянки б/н від 26 січня 2012 року.

За умовами п.1.1, п.1.2 додатку №3 від 01 березня 2012 року до даного договору сторони погодили, що керівництво спільною діяльністю, ведення спільних справ доручається першому відповідачу, рішення щодо спільних справ, пов'язаних з виконанням цього договору, приймаються сторонами за спільною згодою.

Як зазначено у позовній заяві, між Приватним сільськогосподарським підприємством "Нива" (Перевізник) та С/Д б/н від 26.01.2012 р. між Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариством з обмеженою відповідальністю афгрофірма "Рассвет" (Замовник) було укладено Договір №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного Договору послуги по перевезенню наступних типів вантажів Замовника: озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої автомобільним транспортом Перевізника (пункт 1.1 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 04 вересня 2015 рок).

Згідно пункту 1.3. Договору, дані, необхідні для надання послуг, вказуються у Заявках на перевезення вантажу (Заявка), що є невід'ємними частинами даного Договору. Погоджені Сторонами заявки регулюють взаємовідносини Сторін щодо кожного окремого перевезення.

Пунктом 3.2. Договору зазначено, що розрахунок Замовником Перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, зазначений в даному Договорі.

У відповідно до пункту 4.1. Договору, прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг, що надається Перевізником Замовнику після проведення звірки обсягу наданих послуг уповноваженими представниками Сторін.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 10 грудня 2015 року, а в частині розрахунків - до повного проведення розрахунків (пункт 9.1. Договору).

Даний Договір зі сторони Перевізника підписано Генеральним директором Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, зі сторони Замовника - Директором Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва ОСОБА_5

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання умов Договору позивач виконано роботи по перевезенню вантажів (автопослуги) на загальну суму 27 235,23 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг по Договору №01-08/15-ТР від 01 серпня 2015 року на надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні №1 від 31 серпня 2015 року на суму 20 347,47 грн. та №2 від 25 вересня 2015 року на суму 6 887,76 грн. (т. 1, арк. с. 23-24)

Проте, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо оплати їх вартості в порядку і строки, визначені Договором.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечуючи проти позову перший відповідач - Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зокрема зазначив, що згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.01.2015 року №8-п, ОСОБА_5 звільнено з посади директора Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва у зв'язку з закінченням дії контракту від 23.01.2012 року реєстраційний номер №4642, згідно п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю (т. 1, арк. с. 42). Таким чином, ОСОБА_5 не мала законних повноважень та підстав на укладення спірного Договору, оскільки втратила право представляти інтереси першого відповідача. Рішення щодо погодження на укладення Договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року та визначення повноваженого представника для його укладення між відповідачами не приймалося.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про солідарне стягнення з першого та другого відповідача заборгованості за неналежне виконання ними грошового зобов'язання за договором №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року, а тому предметом доказування у справі є, зокрема, встановлення факту наявності або відсутності порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача з боку першого та другого відповідача.

Із преамбули спірного Договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року вбачається, що він укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством "Нива" та С/Д б/н від 26.01.2012 р. між Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариством з обмеженою відповідальністю афгрофірма "Рассвет"

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України).

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що статус майна, переданого учасниками в якості внесків у спільну діяльність як спільного не позбавляє учасника права власності щодо цього майна, а майно лише вважається спільним, позаяк в силу положень ст.1141 Цивільного кодексу України після припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування, повертаються учасникам, які їх надали, якщо іншого не передбачено договором; відповідачами ж узгоджено (пункт 6.5 договору про спільний обробіток земельної ділянки) внесення майна для користування у період виконання зобов'язань, обумовлених договором.

Таким чином, суд дійшов висновку Договір про спільний обробіток земельної ділянки б/н від 26 січня 2012 року є договором про спільну діяльність з метою отримання доходів від спільного обробітку землі і вирощування сільськогосподарських культур у формі простого товариства.

Що стосується повноважень учасників спільної діяльності на укладення правочинів, повязаних із спільною діяльністю, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 1135 Цивільного кодексу України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до додатку №2 від 26 січня 2012 року до договору про спільний обробіток земельної ділянки б/н від 26 січня 2012 року (т. 1, арк. 32), сторони в пункті 1.1. даного додатку погодили змінити п. 5.1 договору про спільну діяльність та встановили, що керівництво спільною діяльністю, ведення спільних справ доручається Державному підприємству навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва.

Пунктом 1.2 додатку №2 від 26 січня 2012 року сторони погодили, що рішення щодо спільних справ, повязаних з виконанням цього договору, приймаються сторонами за спільною згодою.

Відповідно до п. 1.3 додатку №2 від 26 січня 2012 року, сторони визначили Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" у питаннях здійснення спільної діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення спірного Договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року всі рішення щодо спільних справ, повязаних з виконанням цього договору, повинні були прийматись сторонами за їх спільною згодою, а Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва був визначений повноважним представником Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" у питаннях здійснення спільної діяльності.

Щодо заперечень першого відповідача про те, що Договір №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року підписаний ОСОБА_5, яка не мала законних повноважень та підстав для його укладення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року зі сторони Перевізника підписано Генеральним директором Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, зі сторони Замовника - Директором Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва ОСОБА_5

У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 3 цієї статті визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2., 6.3. Статуту Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва, управління Підприємством здійснює його керівник. Наймання керівника здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ним контракту. Керівник Підприємства, зокрема, діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його на підприємствах, в установах та організаціях, укладає договори.

Відповідно до статті 241-1 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом рішення КЗПП України) строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 січня 2015 рок №8-п звільнено ОСОБА_5 з посади директора Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва у зв'язку із закінченням дії контракту від 23.01.2012 реєстраційний №4642, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Отже, трудовий договір із ОСОБА_6 припинився з 27 січня 2015 року, тобто з наступного дня після дня видання наказу, відповідно до порядку обчислення строків, визначеного ч. 5 статті 241-1 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, судом встановлено, що на моменту укладення договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року ОСОБА_5 не мала повноважень діяти від імені Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва, оскільки відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 січня 2015 рок №8-п була звільнена з посади директора.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вказаною нормою встановлюється презумпція правомірності правочину, яка може бути спростована за прямою вказівкою закону (нікчемний правочин) або за рішенням суду.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, при винесенні рішення по господарському спору суд має право визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір, якщо встановить, що такий договір суперечить законодавству.

В пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з того, що позивачем не спростовано факт невідповідності спірного Договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року на момент його укладення (і на даний час) законодавству України, тому суд, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, визнає укладений між сторонами Договір №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року недійсним у повному обсязі.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Внаслідок визнання недійсним Договору №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 з моменту його укладення, відповідачі не повинні сплачувати Приватному сільськогосподарському товариству "Нива" вартість виконаних робіт за цим Договором.

З цих підстав у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського товариства "Нива" слід відмовити повністю, оскільки позов обґрунтовано саме невиконанням відповідачами умов вказаного Договору.

На підставі статті 49 Господарського кодексу України, при відмові у позові, судові витрати у даній справі повністю покладаються на позивача і не підлягають до відшкодування за рахунок відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним Договір №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року, укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством "Нива" та С/Д б/н від 26.01.2012 р. між Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва та Товариством з обмеженою відповідальністю афгрофірма "Рассвет".

В позові Приватного сільськогосподарського товариства "Нива" до Державного підприємства навчально-дослідного господарства "Докучаєвське" Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва, Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Рассвет" про солідарне стягнення заборгованості за Договором №01-08/15-ТР надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01 серпня 2015 року - відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_7

справа №922/3717/16