Рішення № 63446522, 07.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/149/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016 Справа № 908/2993/16

за позовом Концерну Міські теплові мережі ( 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79-А)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД (69037, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 214)

про стягнення 17456,78 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору:

10.11.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД про стягнення 17456,78 грн., які складаються з 13822,76 грн. основного боргу за договором № 600546 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 р., 300,06 грн. 3% річних, 700,18 грн. втрат від інфляції та 2633,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2993/16, присвоєно справі номер провадження 32/149/16, з призначенням судового засідання на 07.12.2016 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання призначене на 07.12.2016 р. не зявився.

06.12.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд залишає це клопотання без задоволення, оскільки згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи лише в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, і тоді, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Суд не вбачає обставин, які перешкоджають завершенню вирішення переданого на його розгляд спору.

В силу ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обовязків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції ( рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смирнова проти України»).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані ст., ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст., ст. 193, 230 Господарського кодексу України, Правилами користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. Законом України Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобовязань та умовами договору № 600340 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2007 р.

Відповідач в судове засідання 07.12.2016 р. не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 07.12.2016 року за відсутності представника відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін. В судовому засіданні 07.12.2016 р. суд прийняв рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД (надалі - споживач) та Концерном Міські теплові мережі в особі директора філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району (надалі теплопостачальна організація) укладено договір № 600546 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

-підігрів води за наявної можливості

-кондиціювання по замовленню споживача

-інші технологічні потреби по замовленню споживача.

Розділом 6 договору встановлений порядок здійснення розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі. Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.3, п. 6.4).

При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди (п. 6.6.).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ)(п. 6.7)

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів) (п. 6.6.1.).

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді (п. 6.6.2.).

Розділом 10 договору встановлений термін дії договору:

Договір набуває чинності з 01.12.2006 р. і діє до 01 січня 2008 р. (п.10.1)

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору. (п. 10.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з усних пояснень представника позивача, договір № 600546 на день розгляду справи є дійсним.

Позивач, на виконання умов договору, в період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13822,76 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками.

Споживачем акти за вказаний період підписані не були, також відсутні будь які заперечення або зауваження щодо нарахувань, зазначених в актах, а тому, відповідно до 6.6.2 договору не підписані акти були підписані теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем.

Як вже зазначалося вище, оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Проте, відповідачем свої зобовязання щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію виконані не були, заборгованість складає 13822,76 грн.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобовязання за договором не виконав в повному обсязі, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 13822,76 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

У звязку з простроченням відповідачем грошового зобовязання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 700,18 грн. втрат від інфляції та 300,06 грн. 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування втрат від інфляції та 3% річних і встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 700,18 грн. втрат від інфляції та 300,06 грн. 3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2633,78 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 7.2.8. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно.

Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що розрахунок виконаний вірно сума пені підлягає стягненню в розмірі 2633,78 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 17456,78 грн., які складаються з 13822,76 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600546 від 01.12.2006 р., 700,18 грн. втрат від інфляції, 300,06 грн. -3% річних та 2633,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору основані на договорі, законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

Вирішив:

1.Позов Концерну Міські теплові мережі до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД про стягнення 17456,78 грн. задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД (69037, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 214, код ЄДРПОУ 23796303) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у філії Запорізьке обласне управління АТ Державний ощадний банк України, МФО 313957) 13822 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 76 коп. основного боргу. Видати наказ.

3.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Офіс ЛТД (69037, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 214, код ЄДРПОУ 23796303) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок № 26007301001951 у філії Запорізьке обласне правління АТ Державний ощадний банк України, МФО 313957) 300 (триста) грн. 06 коп. 3% річних, 700 (сімсот) грн. 18 коп. втрат від інфляції, 2633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 78 коп. пені та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 12 грудня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.