Ухвала суду № 63445648, 08.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Сергути Г.О.

прокурора Петренка С.І.

власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Міського І.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно - акції (цінні папери) ПАТ «Еспериментальний механічний завод», (адреса: м.Київ, вул. Кирилівська, 69, ЄДРПОУ 00110734) в загальній кількості 478798 шт., що складає 76,868294% статутного фонду, які зберігаються в депозитарній установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) та заборонити ПАТ «Національний депозитарій України» видачу реєстру на вимогу ПАТ «Еспериментальний механічний завод» (ЄДРПОУ 00110734) та його акціонерів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що слідчим суддею під час постановлення рішення не враховано вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Однак, слідчим суддею було обмежено права акціонерів товариства, оскільки акції товариства належать акціонерам на правах приватної власності, а отже судом постановлено рішення, яке обмежує право на приватну власність, і тому порушує принципи ст. 41 Конституції України.

Крім того, враховуючи, що ухвалу слідчого судді постановлено без повідомлення власника майна, то строк на апеляційне оскарження, на думку апелянта, підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 16.08.2016 року було постановлено без виклику власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні СВ Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100070004996 від 04.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

16.08.2016 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві МіськийІ.І., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О., звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме акції (цінні папери) ПАТ «Еспериментальний механічний завод», (адреса: м.Київ, вул. Кирилівська, 69, ЄДРПОУ 00110734) в загальній кількості 478798 шт., що складає 76,868294% статутного фонду, які зберігаються в депозитарній установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) та забороною ПАТ «Національний депозитарій України» про видачу реєстру на вимогу ПАТ «Еспериментальний механічний завод» (ЄДРПОУ 00110734) та його акціонерів, з посиланням на те, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

16.08.2016 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вказане у клопотанні майно.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є доказом вчиненого кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.

Зокрема, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, як на правову підставу накладення арешту на майно, посилається на ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року, тобто при постановленні оскаржуваного рішення керується редакцію закону, який на час розгляду клопотання слідчого втратив чинність.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки у відкритому кримінальному провадженні №12016100070004996ОСОБА_1, як власнику зазначеного майна, повідомлення про підозру не вручено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні вказана особа в статусі підозрюваного не перебувала, в зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Міського І.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно - акції (цінні папери) ПАТ «Еспериментальний механічний завод», (адреса: м.Київ, вул. Кирилівська, 69, ЄДРПОУ 00110734) в загальній кількості 478798 шт., що складає 76,868294% статутного фонду, які зберігаються в депозитарній установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) із забороною ПАТ «Національний депозитарій України» видачі реєстру на вимогу ПАТ «Еспериментальний механічний завод» (ЄДРПОУ 00110734) та його акціонерів - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві Міського І.І., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Ясь О.О., про накладення арешту на майно, а саме акції (цінні папери) ПАТ «Еспериментальний механічний завод», (адреса: м.Київ, вул. Кирилівська, 69, ЄДРПОУ 00110734) в загальній кількості 478798 шт., що складає 76,868294% статутного фонду, які зберігаються в депозитарній установі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) із забороною ПАТ «Національний депозитарій України» видачі реєстру на вимогу ПАТ «Еспериментальний механічний завод» (ЄДРПОУ 00110734) та його акціонерів - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. ЛашевичВ.М.

Справа № 11-сс/796/3924/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Трегубенко Л.О.

Доповідач: Рибак І.О.