Ухвала суду № 63445546, 23.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Болотова Є.В.

ШаховоїО.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання вчинити дію, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 та за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року,

у с т а н о в и в :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Київенерго» про зобов'язання вчинити дію.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача незаконними з нарахування та обліку заборгованості за ОСОБА_2 за надання послуг по централізованому опаленню квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 11 177,75 грн. за опалювальний сезон 2014-2015 року за період з 21 жовтня 2014 року по 7 квітня 2015 року, та на загальну суму 6409,74 грн. за опалювальний сезон 2015-2016 року за період з 10 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року; в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі; виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про те, що ОСОБА_2 користувався комунальними послугами, які надавались ПАТ «Київенерго» по централізованому опаленню квартири АДРЕСА_1 під час дії опалювального сезону 2014-2015 року за період з 21 жовтня 2014 року по 7 квітня 2015 року, а також під час дії опалювального сезону 2015-2016 року за період з 10 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року; в решті рішення залишити без змін.

Представник ОСОБА_2, зокрема, посилається на ті обставини, що суд помилкового не врахував, що такі позовні вимоги як скасування заборгованості за електричну енергію, встановлення факту відсутності заборгованості, зобов'язання

_____________

Справа № 759/14844/15-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/13227/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Лукяненко Л.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

припинити нарахування грошових коштів і є припинення дій, які порушують право, а також відновленням становища, що існувало до порушення. Зазначає, що він не користувався комунальними послугами ПАТ «Київенерго» по централізованому опаленню в період з 21 жовтня 2014 року по 7 квітня 2015 року, 10 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року, а тому не повинен оплачувати їх. Також вказує, що посилання відповідача на те, що позивач уклав договір на підставі ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 642 ЦК України, а також отримання послуг по централізованому опаленню є безпідставними і ні чим не підтверджуються.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Київенерго», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Представник ПАТ «Київенерго», зокрема, посилається на ті обставини, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову, оскільки не взяв до уваги докази, які підтверджують законність дій ПАТ «Київенерго» по нарахуванню плати за надані позивачу послуги. В тому числі те, що застосування певного тарифу залежить не від типу приміщення - житлове/нежитлове, а від типу споживача. Судом не враховано ні мета розподілу НКРЕКП споживачів та тарифів саме на такі групи, ні роз'яснення регулятора щодо такої мети та порядку нарахування плати за послуги за відповідними групами. Судом не було досліджено обставини того, що у приміщенні здійснювалась господарська діяльність.

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Київенерго» просив відмовити.

Представник ПАТ «Київенерго» - Сокол І.В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 просив відмовити.

Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (том І, а. с. 17-19).

Між ПАТ «Київенерго» та КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» укладено договір № 0810001 від 5 серпня 2014 року про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (том І, а. с. 190-192).

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.

ПАТ «Київенерго» було розроблено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до типового договору, затвердженого постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Вказаний договір було опубліковано в газеті «Хрещатик» від 6 серпня 2014 року № 111 (4511), тобто ПАТ «Київенерго» було зроблено пропозицію мешканцям житлових будинків комунальної власності Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Оболонського, Подільського, Святошинського районів м. Києва укласти відповідний договір (том І, а. с. 83).

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2. договору, договір набирає чинності з 1 липня 2014 року і діє до 15 квітня 2015 року - у разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Згідно до «Переліку житлових будинків» до договору, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 входить в сферу дії договору.

Отже, з 1 липня 2014 року ПАТ «Київенерго» стало виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ для мешканців та/або орендарів житлових/нежитлових приміщень вищевказаного будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично отримував та споживав послугу з ЦО у спірний період, що підтверджується нарядом про підключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 № 265/5-14 від 22 жовтня 2014 року (а. с. 195), копією наряду про відключення № 337 К/15 від 8 квітня 2015 року (а. с. 196), копією наряду про підключення № 34 від 1 жовтня 2015 року (а. с. 192), копією наряду про відключення № 322 від 4 квітня 2016 року (а. с. 198).

Задовольняючи позов частково та визнаючи дії відповідача незаконними з нарахування та обліку заборгованості за позивачем за спірний період, суд виходив з того, що відповідач невірно нараховував тариф за послуги централізованого опалення - по тарифам як інші споживачі, а не як для населення, з огляду на те, що відсутні відомості про переведення спірного житлового приміщення у нежитлове.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відносини між виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ, тобто ПАТ «Київенерго», та споживачами таких послуг, яким є позивач, врегульовуються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умовами здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

При здійсненні нарахування оплати за послугу з ЦО у період з 1 грудня 2014 року по 1 квітня 2016 року ПАТ «Київенерго» використовувало тарифи, що були затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 622 від 28 листопада 2014 року, № 439 від 27 лютого 2015 року, № 1126 від 31 березня 2015 року, № 1410 від 30 квітня 2015 року, № 3226 від 29 грудня 2015 року, № 54 від 28 січня 2016 року. При затвердженні тарифів НКРЕКП користувалася такими категоріями споживачів як «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі».

З моменту набуття відповідачем статусу виконавця послуг з ЦО та ЦПГВ у будинку за адресою: АДРЕСА_1 при здійсненні нарахувань за послугу з ЦО ПАТ «Київенерго» користувалося послугами КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на підставі договору про закупівлю послуг від 18 серпня 2014 року № 3565.

Нарахування за послугу з ЦО з використанням тарифу для категорії «Інші споживачі» позивачу у період з 1 грудня 2014 року по 1 квітня 2015 року відповідач проводив згідно з інформацією, яку отримував від КП «ГІОЦ» відповідно до умов договору про закупівлю послуг.

Відповідач здійснював нарахування позивачу за послугу з ЦО у період з 1 листопада 2015 року по 1 квітня 2016 року по тарифу для категорії «інші споживачі», оскільки в квартирі позивач веде господарську діяльність із надання юридичних послуг.

Судом вірно визначено, що відповідач нараховує заборгованість позивачу за одиницею виміру Гкал, проте така одиниця виміру можлива виключно у випадку наявності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії.

З 8 травня 2015 року тариф на послугу у ПАТ «Київенерго» з ЦО для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії складав 16,14 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані по справі докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов законних та обґрунтованих висновків про те, що відповідач ПАТ «Київенерго» зобов'язаний був нараховувати позивачу тариф за послуги ЦО як для населення, а не інші споживачі, оскільки відсутні відомості про переведення спірного житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 у нежитлове.

При цьому суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог про зобов'язання відповідача скасувати заборгованість за електричну енергію в сумі 11177,75 грн. за опалювальний сезон 2014-2015 року за період з 21 жовтня 2014 року по 7 квітня 2015 року, та в сумі 6409,74 грн. за опалювальний сезон 2015-2016 року за період з 10 жовтня 2015 року по 29 лютого 2016 року, встановлення факту відсутності заборгованості, оскільки вказана заборгованість підлягає перерахунку у зв'язку з тим, що застосовувався не той тариф, а тому позивач заявивши таку вимогу, обрав не передбачений чинним законодавством спосіб захисту своїх прав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу того, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відтак у відповідача відсутній обов'язок по їх оплаті, колегія суддів оцінює критично, оскільки споживачі зобов'язані оплатити надані послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відхиляючи доводи позивача, що він не користувався комунальними послугами ПАТ «Київенерго», а тому не повинен їх оплачувати, колегія суддів зазначає, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира позивача, має централізовану систему опалення, яка не передбачає технічної можливості підключення/відключення окремих житлових приміщень, тому у разі підключення зазначеного будинку до опалення (початку опалювального сезону) всі квартири, розташовані в будинку та не відключені від мережі ЦО у встановленому законом порядку, отримують послуги з ЦО.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази відключення позивача від мереж ЦО (з дозвільними документами на відключення, що передбачені чинним законодавством), а тому позивач у спірний період отримував та споживав послугу з ЦО.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Київенерго» з приводу того, щовідповідачем правильного нарахована заборгованість та застосування певного тарифу залежить не від типу приміщення - житлове/нежитлове, а від типу споживача, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, яким надана оцінка вище.

Інші доводи апеляційних скарг, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом повно та всебічно з'ясовано фактичні обставини, вірно встановлено правовідносини сторін та правильно застосовано відповідну норму закону, що їх регулює, з огляду на що апеляційна скарга має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах публічного акціонерного товариства «Київенерго» відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Є.В. Болотов

О.В. Шахова