Ухвала суду № 63444747, 15.12.2016, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4676/16-ц

Провадження № 2/740/1495/16

УХВАЛА

15 грудня 2016 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про розірвання шлюбу, зареєстрованого із відповідачем 11 червня 2015 року. До позовної заяви додане клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що позивач, яка перебуває у відпустці за доглядом за дитиною, перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, не має доходів, відповідач аліменти не сплачує.

Статтею 119 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст позовної заяви, визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу визначена у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на час подачі позову складає 551 грн. 20 коп. Сплата судового збору за дану позовну вимогу згідно з вимогами даного Закону є обовязковою.

Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.Статтею 10 ЦПК України закріплений принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві. Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57?60 ЦПК України, доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Позивачем, посилаючись на неможливість сплати судового збору, до позовної заяви доданий розрахунок заборгованості по аліментах, інші відомості щодо перебування у відпустці за доглядом за дитиною, відсутності працевлаштування та доходу тощо доказами не підтверджено, доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Із врахуванням відсутності належних та допустимих доказів в порядку ст.ст.58, 59 ЦПК України на підтвердження неможливості позивача сплати судового збору підстави для задоволення клопотання відсутні.

Позивач, після усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні клопотання, має право звернутися до суду з клопотанням повторно із наданням відповідних доказів.

Керуючись ст.82 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від оплати судового збору,-відмовити.

Позивач, після усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні клопотання, має право звернутися до суду із клопотанням повторно.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В.П. Олійник .