Рішення № 63443584, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4657/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Сегеди С.М.,

секретаря Ліснік Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 січня 2015 року, в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

19.08.2014 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 29.03.2012 року, яка утворилася станом на 31.07.2014 року у загальному розмірі 20709 грн. 10 коп. посилаючись на наступні обставини;

29.03.2012 року відповідач отримала кредит у розмірі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписавши кредитний договір ОСОБА_2 (таким чином) надала свою згоду на виконання нею «Умов та правил надання банківських послуг» та «Правил користування платіжною карткою», які затверджені наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та «Тарифами Банку», які містяться в Інтернеті на банківському сайті. Однак вказані умови та правила відповідач порушувала, у звязку з чим утворилася заборгованість з повернення кредиту у розмірі 14925 грн. 68 коп., заборгованість зі сплати процентів за користування грошима у розмірі 3971 грн. 08 коп., заборгованість зі сплати пені та комісії за обслуговування кредиту у розмірі 350 грн., а також штраф у розмірі 500 грн. (фіксована частина), та штраф у розмірі 962 грн. 34 коп. (процентна складова).

Оскільки у добровільному порядку ОСОБА_2 не сплатила вказану вище заборгованість, позивач вимушений був звернутися до суду із цим позовом за захистом своїх майнових прав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд до відома не поставили.

Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.01.2015 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" задоволені у повному обсязі. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20709 грн. 10 коп. та судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп..

Заява представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишена ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.04.2015 року - без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить заочне рішення суду скасувати у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ "Приват Банк" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі вказуючи, що вони не доведені позивачем у встановленому законом порядку. Так апелянт зазначає, що ОСОБА_2 не отримувала кредитні кошти у розмірі 14000 грн. і доказів цього позивачем до суду не надано; з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» вона не ознайомлена.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" та стягуючи з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20709 грн. 10 коп., та судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп., суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на законі і доведені наданими доказами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, так як судом не у повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи, та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.1ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони ч.1ст.207 ЦК України.

Частиною третьою статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ч.3ст.10, ч.1ст.60 ЦПК України.

Правилами ст.213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами. які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції при ухваленні судового рішення вказані норми матеріального і процесуального права дотримані не у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ КБ "Приват Банк" звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 29.03.2012 року уклало з ОСОБА_2 кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, та надало відповідачу кредит у розмірі 14000 грн..

Позивач вважає, що підписавши вказану заяву ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання виконувати «Умови та правил надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», які затверджені наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та користуватися «Тарифами Банку», які містяться в Інтернеті на банківському сайті, оскільки у цій заяві вказала, що з цими відомчими нормативними актами вона ознайомилася до підписання цієї заяви.

Позивач зазначив, що отримані кредитні кошти у розмірі 14000 грн. ОСОБА_2 не повернула у строки, визначені вказаними вище «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», тому станом на 31.07.2014 року утворилася заборгованість з повернення тіла кредиту у розмірі 14925 грн. 68 коп.; заборгованість по процентам у розмірі 3971 грн. 08 коп., заборгованість зі сплати комісії у розмірі 350 грн., заборгованість зі сплати штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та у розмірі 962 грн. 34 коп. (процентна складова).

У якості доказу приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» ПАТ КБ "ОСОБА_5" надало до суду «Анкету-заяву (виконану на бланку та підписаною ОСОБА_2 29.03.2012 року) про приєднання до мов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку» (т.с.1а.с.7); розрахунок заборгованості за кредитним договором (т.с.1а.с.5-6); довідку про умови кредитування з використання картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (т.с.1а.с.8), приклади використання кредитних коштів на цій кредитній картці (т.с.1а.с.8-зворот); «Умови та Правила надання банківських послуг», які затверджені наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року (т.с.1а.с.10-33).

Колегією суддів встановлено, що згідно «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку» ОСОБА_2 29.03.2012 року просила надати їх кредитний ліміт у розмірі 3000 грн.. Доказів того, що ОСОБА_2 просила надати їй кредитний ліміт у розмірі 14000 грн. та доказу того, що вона отримала кредитну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»,позивачем до суду не надано. Відсутні також і докази того, що їй на кредитну картку був перерахований кредитний ліміт у розмірі 14000 грн..

Не надано позивачем доказів того, що ОСОБА_2 до підписання анкети-заяви була ознайомлена з «Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку».

Під час розгляду справи в апеляційному суді Одеської області ПАТ КБ "Приват Банк" надало довідку, в якій зазначені за календарними датами зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_6 (т.с.2а.с.39), згідно якої банком на цю картку були встановлені наступні кредитні ліміти. Так, 29.03.2012 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 300 грн.; 29.03.2012 року - у розмірі 800 грн.; 06.04.2012 року у розмірі 1600 грн.; 06.02.2014 року у розмірі 15000 грн..

Порівнюючи інформацію, яка міститься у цій довідці з інформацією, яка міститься у розрахунках заборгованості за кредитним договором та виписці з карткового рахунку, колегія суддів приходить до висновку, що ці докази суперечать один одному, а також не відповідають обставинам надання кредитного ліміту, та обставинам, які викладені позивачем у позовній заяві.

Так, у вказаних документах відсутня інформація про надання кредитного ліміту на кредитну картку; грошові суми за вказаними періодами відрізняються одна від одної.

Встановлені обставини свідчать проте, що позивачем не доведені позовні вимоги в частині надання кредитного ліміту на кредитну картку відповідача; в частині заборгованості за кредитним договором у розмірі 14925 грн. 68 коп. та в частині того, що ОСОБА_2 належним чином була ознайомлена з «Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку».

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" не у повному обсязі встановив обставини, які мають значення для справи, та в порушення вказаних вище норм матеріального і процесуального права безпідставно задовольнив заявлені позивачем вимоги.

У звязку з наведеним рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ КБ "Приват Банк" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як вони не доведені ним у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.304, п.2ч.1ст.307, п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_7

ОСОБА_8