Ухвала суду № 63443466, 13.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1404/16

Номер справи місцевого суду: 502/1601/15-к

Головуючий у першій інстанції Маслеников О.А.

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Прібилова В.М.,

секретарів; Джинчарадзе Н.С., Леписієнко І.О., Томашевської К.В., Ярахмедова Є.О.,

прокурора - Нікітіна Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

захисника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кілійського районного суду Одеської області від 22.09.2016 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фергана Республіки Узбекістан, росіянина, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з повною загальною середньою освітою, працюючого на посаді директора ТОВ «Південь-Транс-Б», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310 та ч.2 ст.309 КК України, та йому призначене покарання:

- за ч.1 ст.310 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч.2 ст.309 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 остаточно визначене покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Вироком також вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат,

встановив:

Вищевказаним вироком ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що навесні 2015 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_6, маючи намір на незаконне вирощування рослин коноплі, придбав через мережу Інтернет на невстановленому в ході досудового розслідування та судового розгляду інтернет-сайті насіння, яке висіяв у 19 пластикових горщиків у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1, створив денне світло для їх росту та після того, як рослини проросли, здійснював полив та створював інші умови для росту рослин з урахування відомостей, викладених у книгах «Трава 10, 18+» та «Трава 18+» до 18.03.2015 року, коли 19 рослин у горщиках, які є ростками рослин коноплі, що не містять у своєму складі психотропну речовину - тетрагідроканабінол - та включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Крім того, 18.03.2015 року близько 06.00 години, ОСОБА_6, маючи намір на незаконне придбання наркотичних засобів з метою особистого вживання без мети збуту, знаходячись у дворі будинку № 64 по вул. Кіченко м. Кілія Одеської області, біля розташованих там гаражів знайшов пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою у висушеному стані 8,164 грамів, який включено до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, а також пристрій для вживання канабісу шляхом паління, який складається з фрагментів пластикових пляшок, фрагменту гуми з вмонтованим металевим наперстком, на яких містяться утворення у вигляді суміші канабіноїдів (канабінол, канабідіол) та наркотично активний компонент - тетрагідкроканабінол, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу масою по сухому залишку 0,0107 грамів, чим придбав відповідний наркотичний засіб. Після цього вказані предмети ОСОБА_6 переніс до своєї квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кв.3, де незаконно зберігав для особистого вживання, без мети збуту до 13.00 години 18.03.2015 роки, коли вказаний наркотичний засіб та пристрій для його вживання було виявлено та вилучено працівниками міліції.

На даний вирок обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вважає вирок незаконним, просить його скасувати, змінити кваліфікацію його дій та призначити йому покарання, не пов'язане з обмеженням або позбавленням волі.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги обвинувачений вказує, що суд першої інстанції невірно кваліфікував його дії за обома інкримінованими йому злочинами. Так, згідно з ч.1 ст.310 КК України злочином визнається незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості понад сто рослин, однак у нього вдома було вилучено 19 рослин, які не містять у собі психотропну речовину.

До початку апеляційного розгляду обвинувачений змінив свої апеляційні вимоги, вину свою в інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі, зазначивши, що раніше не визнавав, тому що юридично не обізнаний, внаслідок чого не вірно трактував вимоги закону, щиро розкаявся і просив апеляційний суд пом'якшити йому призначене покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Просить врахувати, що він працює приватним підприємцем, має дружину, яка знаходиться на його утриманні, малолітню дитину, позитивно характеризується, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності і зобов'язується більше подібних дій не вчиняти.

Заслухавши суддю-доповідача; думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які просили застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України; виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржуваний вирок без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Частиною другою даної статті встановлено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 змінив свої апеляційні вимоги, визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, ніким з учасників судового провадження не оспорюється це, а також кваліфікація злочинів, тому апеляційний суд не входить в обговорення доведеності винуватості обвинуваченого та кваліфікації його дій.

Разом з цим, апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо неврахування судом першої інстанції належним чином пом'якшуючих обставин та особи обвинуваченого при призначенні покарання.

Відповідно до ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Частиною другою даної норми передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, з оскаржуваного вироку вбачається, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд врахував обставини та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та відомості, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття обвинуваченого, а обставин, які обтяжують покарання, не встановив. При цьому суд не вказав, які конкретно дані про особу обвинуваченого він враховує та яким чином вони впливають на призначення покарання, а послався лише на аркуші справи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні дружину та малолітню дитину - ОСОБА_9, 2014 року народження, працює приватним підприємцем, має вади здоров'я, які отримав внаслідок ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції вищевказаним обставинам належної правової оцінки не надав та призначив обвинуваченому покарання з кожен із вчинених злочинів в межах, встановлених санкцією відповідних норм закону України про кримінальну відповідальність, при цьому призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі без застосування положень ст.75 КК України, при цьому не обґрунтувавши своє рішення належним чином.

Разом з цим, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, то апеляційний суд вважає, що наявні підстави для застосування до ОСОБА_6 положень ст.75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Враховуючи усі вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 буде призначення йому покарання за вчинені злочини у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 і 76 КК України.

Аналізуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково, а оскаржуваний вирок - змінити в частині призначеного покарання, пом'якшивши покарання та призначивши обвинуваченому покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, тобто звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419, 4287, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,

ухвалив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Кілійського районного суду Одеської області від 22.09.2016 року, яким ОСОБА_6, визнано винним та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310 та ч.2 ст.309 КК України, та йому призначене покарання у вигляді двох років позбавлення волі, - змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст.310 КК України - на 1 (один) рік обмеження волі, за ч.2 ст.309 КК України - на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. Кадегроб Р.І. Котелевський В.М. Прібилов