Ухвала суду № 63443391, 14.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1802/16

Номер справи місцевого суду: 522/23611/16-к

Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.

суддів Балана В.Д. та Джулая О.Б.,

за участю секретаря Головченко Ю.Л.,

прокурора Столбуненко О.Г.,

захисника Кіхтенко Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника Кіхтенко Л.Ф. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 та прокурора Кліменко О.А. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 року, якою відносно:

ОСОБА_3, яка народилась 23.01.1992 року в смт. Крижопіль, Вінницької області, з вищою освітою, працюючої слідчим СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, яка зареєстрована: АДРЕСА_2, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої;

- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в рамках кримінального провадження №42016160000001009 застосованийзапобіжний захід у виді тримання під вартою;

встановив:

Зазначеною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого 1-ого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Лободи Р.Г., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 на строк 60 днів, тобто до 05.02.2017 року в Одеському слідчому ізоляторі УДПС України в Одеській області. Визначений розмір застави, у розмірі 145 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 199 810 грн. Клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3- адвоката Кіхтенко Л.Ф. та підозрюваної ОСОБА_3 про застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відхилено.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, вказав, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який передбачено покарання на строк до десяти років позбавлення волі, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: те, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати речові докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі захисник Кіхтенко Л.Ф. зазначив, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки є незаконною та необґрунтованою, посилаючись на таке:

- прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 не може перешкоджати проведенню досудового розслідування, оскільки не має доступу до матеріалів НСРД, а також не може впливати на експертів;

- слідчим суддею не врахований майновий стан підозрюваної, міцність соціальних зв'язків, позитивну характеристику в місці постійного проживання;

- розмір застави, визначений слідчим суддею не відповідає приписам ч.5 ст. 182 КПК України, є непомірним та не є альтернативним запобіжним заходом, оскільки на протязі 11 місяців 2016 року ОСОБА_3 отримала заробітну платню у загальному розмірі 51244 грн., що унеможливлює внесення застави у встановленому судом розмірі;

- висновки слідчого судді про наявність у кримінальному провадженні ризиків та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях, тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Крім того підозрювана не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

З огляду на викладене, захисник просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний термін доби.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та необґрунтованою в частині визначення розміру застави, прокурор Клименко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначення розміру застави в розмірі не менше 1 млн. грн.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що слідчий суддя безпідставно не врахував те, що ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, за який діючим законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з чим, визначений судом 1-ої інстанції розмір застави не може в повній мірі забезпечити виконання покладених на нього КПК України обов'язків, оскільки знаходячись на свободі, вона може вплинути на потерпілого та свідків з метою схилення їх до зміни показань.

Заслухавши доповідача, захисника та прокурора які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону дотримався та врахував їх при постановленні ухвали.

Окрім того, при розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Разом з тим, відповідно до п. 219 рішення у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується та підтверджується зібраними по справі доказами, які приєднані до матеріалів клопотання та наданими і дослідженими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а саме:

- протоколом огляду місця події від 06.12.2016 року, проведеного у подвір'ї та в приміщенні СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі;

- протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_5 від 07.12.2016 року;

Мотивуючи правильність висновків слідчого судді щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд також враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що підозрювана не може незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_3 як співробітник правоохоронного органу обізнана в методах оперативної та слідчої роботи, у зв'язку з чим може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, у тому числі працівників вказаного відділу поліції.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_3 не одружена, не має на утриманні непрацездатних осіб, злочин, у вчиненні якого вона підозрюється, вчинений нею із використанням службового становища, у зв'язку з чим вважає голослівними доводу захисту про наявність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків.

Щодо доводів захисника про те, що при прийнятті рішення слідчий суддя не обґрунтував визначений ним розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, слідчий суддя, пославшись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, визначив розмір застави, що перевищує межі, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 199810 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до довідки про доходи, наданою захисником Кіхтенко Л.Ф. за 11 місяців 2016 року підозрювана ОСОБА_3 працюючи на посаді слідчого отримала дохід в сумі 51245 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що прокурором не обґрунтована належними доказами необхідність визначення підозрювані ОСОБА_3 застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки такої підстави для призначення застави у розмірі, який перевищує розмір, визначений Законом, чинним КПК України як підвищений суспільний резонанс, не передбачено.

Окрім того, в ході судового розгляду клопотання слідчого в суді 1-ої та апеляційної інстанції прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає виключний випадок для призначення застави в розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваної, обставини вчинення злочину, апеляційний суд вважає за можливим при обранні підозрюваній ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатній для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Частина 1 п. 1 ст. 411 КПК України передбачає, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Викладені обставини, враховуючи вимоги ч. 1 п. 2 ст. 409 та ч. 1 п. 1 ст. 411 КПК України є підставами для скасування судового рішення та, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, постановлення нової ухвали.

Отже, апеляційні скарги захисника Кіхтенко Л.Ф. та прокурора Кліменко О.А. підлягають частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 09.12.2016 р. скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого Лободи Р.Г. задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_3 захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатній для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст. 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 411, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги захисника Кіхтенко Л.Ф. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 та прокурора Кліменко О.А. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 року, якою відносно ОСОБА_3, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в рамках кримінального провадження №42016160000001009 застосованийзапобіжний захід у виді тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого 1-ого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Лободи Р.Г. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016160000001009 за ч.3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Одеському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області до 05.02.2017 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_3, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на депозитний рахунок апеляційного суду Одеської обл. за реквізитами:

Отримувач коштів - Апеляційний суд Одеської області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 02892913;

Банк отримувача - ДКСУ м. Київ;

Код банку отримувача (МФО) - 820172;

Рахунок отримувача - 37311091005572;

Призначення платежу - застава, згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 14.12.2016 року, провадження№11-сс/785/1802/16 (справа №522/23611/16-к);

Сума застави 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн. за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, суддя Копіца Олег Володимирович.

Підозрювана ОСОБА_3 або заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

Підозрювана ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_3, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Вказані обов'язки підлягають виконанню протягом двох місяців з моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

Строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваної ОСОБА_3, запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05.02.2017 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

О.В. Копіца В.Д. Балан О.Б. Джулай