Ухвала суду № 63443095, 13.12.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/944/13-ц

УХВАЛА

13 грудня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Тюміна О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 грудня 2016 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, з вимогою скасувати постанову державного виконавця ВП №42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобовязати Кілійський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт накладений постановою ВП №42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Заявник в судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд скарги без його участі. В обґрунтування своїх вимог в скарзі зазначає, що заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської область від 09.09.2013 року з нього на користь ПАТ КБ Надра стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 2902060,92 грн. та судові витрати в розмірі 2140,50 грн. На час розгляду справи судом та відкриття виконавчого провадження він перебував за кордоном. З матеріалами виконавчого провадження, як вказує, скаржник він був ознайомлений 24.11.2016 року та дізнався, що 18 лютого 2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на його майно та заборону його відчуження. Скаржник зазначає, що 24 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову ВП №42106094 про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій державний виконавець зазначив, що стягнення неможливе, так як майна боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. При цьому арешт накладений на майно боржника та заборону його відчуження не було знято.

Представник Кілійського районного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився, надав на адресу заяву про розгляд справи без його участі. В заяві зазначив, що зі скаргою не згоден, пояснень своєї незгоди суду не надав.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд вважає скаргу боржника такою, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини справи.

09 вересня 2013 року Кілійським районним судом у справі за цивільним позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, ухвалено заочне рішення, яким на користь позивача стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2902060,92 грн. та судові витрати в розмірі 4281,00 грн.

На виконання зазначеного рішення Кілійським районним судом видано виконавчі листи № 502/944/13ц від 31.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2902060,92 грн. та судові витрати в розмірі 4281,00 грн

Постановами державного виконавця від 18.02.2014 року по справі № 502/944/13-ц відкрито виконавчі провадження ВП № 42106094 та ВП №42105863.

18 лютого 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області винесено постанову ВП №42106094 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

24 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ЗУ «Про виконавче провадження». Арешт накладений на все рухоме на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та заборонену здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, скасовано не було.

Відповідно до листа Кілійського районного відділу державної виконавчої служби від 09.12.2016 року №22-9463 виконавче провадження №42106094 завершене. Арешт накладений постановою ВП №42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження не скасовано. Причини невиконання державним виконавцем вимог ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» відділу не відомо.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушеної права чи свободи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи те, що виконавче провадження №42106094 завершене, арешт накладений постановою ВП №42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем не скасовано, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 щодо зобовязання Кілійського районного відділу ДВС зняти накладений арешт на майно ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження підлягає задоволеню.

Стосовно вимоги щодо скасування постанови державного виконавця Хаджи Н.О. ВП №42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 383- 388 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Кілійський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт накладений постановою ВП 42106094 від 18.02.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подач апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3