Вирок № 63442117, 15.12.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2324/16-к

Номер провадження1-кп/473/146/2016

ЄРДР № 12016150190000716

ВИРОК

іменем України

"15" грудня 2016 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Друца О.В., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан - не одружений, не працює, зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

1. 19.01.2012 року Вознесенським міськрайоним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185, ст.69 КК України до 30 годин громадських робіт,

2. 09.08.2012 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.389, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71, 69, 101 КК України до 45 діб арешту,

3. 12.11.2012 року Вознесенським міськрайоним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 03 років 07 місяців позбавлення волі,

4. 21.12.2012 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 03 років 07 місяців позбавлення волі, звільненого з місця відбування основного покарання 27.08.2015 року в порядку ст.81 КК України умовно - достроково на 06 місяців 20 днів,

5. 17.03.2016 року Вознесенським міськрайоним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до 04 років 01 місяця позбавлення волі,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан - не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, тимчасово працює прибиральником ОСББ «Альянс», учасника проведення антитерористичної операції на сході Україні в 2014 році, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_7, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта базова вища, сімейний стан - не одружений, не працює, зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан - не одружений, не працює, зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан - одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_5 не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Романенко Л.М.,

потерпілі: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

22 квітня 2016 року в період часу з 02 годин 00 хвилин по 06 годин 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прибув на територію подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку помітив транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Після чого обвинувачений ОСОБА_1, користуючись тим, що на місце вчинення злочину прибув обвинувачений ОСОБА_2, який перебуваючи поруч спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження можливих перешкод вчиненню злочину, шляхом пошкодження замку водійських дверцят автомобілю проник в салон даного автомобілю, звідки таємно викрав бензиновий генератор моделі «WPG 3000» вартістю 3478 гривень 14 копійок, належний потерпілій ОСОБА_6.

Після вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_1 спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 перенесли викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000» до транспортного засобу - легкового автомобілю моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням водія ОСОБА_5, який був розташований на відстані біля 100 метрів від місця вчинення злочину.

При проведенні досудового слідства викрадений обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бензиновий генератор моделі «WPG 3000» був повернутий працівниками поліції потерпілій ОСОБА_6, внаслідок чого її повністю відшкодовані матеріальні збитки, спричиненні внаслідок вчинення даного злочину.

Крім того, 19 травня 2016 року о 22 годині 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_4 проходив по вулиці 228 - ої Стрілкової Дивізії. На зупинці громадського транспорту на перехресті вулиць 228 - ої Стрілкової Дивізії та Георгія Берегового, обвинувачений ОСОБА_4 побачив потерпілого ОСОБА_7, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після чого у обвинуваченого ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення матеріальних цінностей у потерпілого ОСОБА_7 користуючись станом останнього. З метою реалізації виниклого умислу обвинувачений ОСОБА_4 із свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_3 та запропонував вчинити вказаний злочин. Погодившись на вчинення даного злочину обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою та обвинуваченим ОСОБА_4 на транспортному засобі - легковому автомобілі моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 прибули до зупинки громадського транспорту де на той час перебував потерпілий ОСОБА_7, а неподалік від нього знаходився обвинувачений ОСОБА_4. В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та наніс йому удар ліктьовим суглобом в область обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_7 впав, а крім того внаслідок даних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та саден обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 з кишень одягу потерпілого ОСОБА_7 відкрито викрав мобільний телефон моделі «Lenovo A-238», вартістю 1050 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку «Vodafone» вартістю 15 гривень та сім - карта оператора мобільного зв'язку «Lifecell» вартістю 20 гривень, флеш - карта пам'яті формату micro - SD об'ємом 8 Гб. вартістю 129 гривень 90 копійок, а також гаманець чорного кольору вартістю 239 гривень 25 копійок, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1000 гривень та пластикова платіжна картка ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім'я потерпілого, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 5990 гривень 83 копійки. Після вчинення пограбування потерпілого ОСОБА_7 обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 поїхали з місця вчинення злочину до банкомату головного міського офісу ПАТ КБ «ПриватБанк», який розташований по вулиці Центральна /колишня назва Синякова/. По дорозі вони висадили біля крамниці «Княжий келих», що розташована по вулиці Київська /колишня назва Жовтневій революції/ обвинуваченого ОСОБА_4 та поїхали знімати гроші з пластикової платіжної картки потерпілого ОСОБА_7 до вище вказаного банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк». З вказаного банкомату обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зняли гроші в сумі 2000 гривень які розділили між обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 500 гривень кожному. Після цього обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на автомобілі під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 прибули на АЗС «Укрнафта» в місті Вознесенську Миколаївської області, розташовану на вулиці Київська /колишня назва Жовтневої революції/, де обвинувачений ОСОБА_2 придбав 20 літрів бензину «Евро 95» розрахувавшись пластиковою платіжною карткою потерпілого ОСОБА_7 в сумі 542 гривні. Після чого, на цій же АЗС, ці четверо обвинувачених придбали 120 літрів дизельного пального на загальну суму 2350 гривень, знову розрахувавшись за допомогою викраденої картки ПАТ КБ «ПриватБанку», належної потерпілому ОСОБА_7. Дизельне паливо в подальшому обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 продали за 1400 гривень, гроші розділили між собою по 300 гривень, а крім того 200 гривень віддали обвинуваченому ОСОБА_4. Отримані в результаті пограбування кошти обвинувачені витратили на власні потреби, а обвинувачений ОСОБА_3 мобільний телефон потерпілого ОСОБА_7 моделі «Леново A-238» обміняв на автомобільні запчастини, які використав для ремонту власного автомобіля.

Крім того на початку травня 2016 року в один із днів в балці на березі річки Південний Буг в межах міста Вознесенська Миколаївської області, обвинувачений ОСОБА_1, маючи намір на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, не маючи на те відповідного дозволу компетентного органу, шляхом збирання зібрав гілки з листями дикоростучих рослин коноплі, які в подальшому подрібнив, після чого просушив та зберігав з 12 травня 2016 року на території домоволодіння своєї знайомої ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6, про що ОСОБА_14 була не обізнана. Даний наркотичний засіб обвинувачений ОСОБА_1 зберігав за даною адресою з метою подальшого використання в особистих потребах, шляхом паління, без мети збуту. Частину вказаного наркотичного засобу обвинувачений ОСОБА_1 періодично вживав шляхом паління через саморобний пристрій з двох фрагментів полімерних пляшок.

25 травня 2016 року в період з 06 години 10 хвилин по 07 годину 20 хвилин працівниками Вознесенського ВП ГУНП в ході проведення обшуку домоволодіння та житлового будинку в якому мешкає знайома обвинуваченого ОСОБА_1 - громадянка ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6, на столі в сараї було було виявлено та вилучено саморобний пристрій для паління у вигляді двох фрагментів полімерних пляшок та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс загальною вагою в перерахунку на висушену речовину - 9,47 грамів, який обвинувачений ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем мешкання громадянки ОСОБА_14, яка про це була не обізнана, для власного вживання, без мети збуту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення злочинів відносно потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при викладених вище обставинах. Так в квітні 2016 року в нічний час доби, коли він в місті Вознесенську Миколаївської області проходив по території третього мікрорайну по вулиці Героїв України, то побачив біля одного із багатоповерхових будинків, припаркований біля під'їзда транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «ВАЗ» червоного кольору. Після чого він по мобільному телефону зателефонував обвинуваченому ОСОБА_2, який прибув до вулиці Героїв України на легковому автомобілі моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням водія ОСОБА_5. Після чого, він, користуючись тим, що на місце вчинення злочину прибув обвинувачений ОСОБА_2, який перебуваючи поруч спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження можливих перешкод вчиненню злочину, шляхом пошкодження замку водійських дверцят автомобілю, відчинив викруткою салон припаркованого автомобіля і проник в салон даного автомобілю. На задньому сидінні в салоні автомобіля він побачив накритий ковдрою генератор. Він витягнув генератор із салона автомобіля та відтягнув генератор на середину двора, де його чекав обвинувачений ОСОБА_2. Він разом з ОСОБА_2 занесли генератор за будинок №16 по вулиці Героїв України, а після чого направилися до місця, де їх залишився чекати легковий автомобіль під керуванням водія ОСОБА_5 та запропонували йому перевезти даний генератор. Даний генератор вони завезли до ОСОБА_2, після чого ОСОБА_2 знайшов покупця та продав викрадений генератор за 1500 гривень. Після чого він та ОСОБА_2 гроші виручені з продажу генератора поділили між собою.

Крім того в вечірній час 19 травня 2016 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були на гаражах, де пили пиво. Потім до їхньої кампанії приєднався ОСОБА_5, і десь біля двадцять другої години вони на легковому автомобілі моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням ОСОБА_5 поїхали кататися по місту Вознесенську. На зупинці громадського транспорту в районі залізничного вокзалу на розі вулиць Космонавта Берегового та 228 - ої Стрілкової Дивізії вони побачили потерпілого, який був одягнутий у військову форму. Після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_5, на відстані біля 80 - 100 метрів від зупинки громадського транспорту, на якій знаходився потерпілий, він підійшовши до потерпілого ОСОБА_7, якому наніс удар рукою в голову, від чого потерпілий ОСОБА_7 впав на землю. Після чого він забрав у потерпілого ОСОБА_7 гаманець, телефон, повернувся знову до автомобіля, і вони поїхали. Під час руху в салоні автомобіля він оглянув гаманець і знайшов там гроші, чеки та кредитні картки. Після чого, підібравши також на місці вчинення злочину ще ОСОБА_4, якого підвезли до центральної частини міста, де ОСОБА_4 вийшов, вони поїхали до банкомата знімати грошові кошти з пластикової картки потерпілого ОСОБА_7. Оскільки він був у розшуку, то він віддав картку потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Коли вони зняли в банкоматі з картки потерпілого ОСОБА_7 дві тисячі гривень, то кошти поділили між собою Крім того, поїхали далі вже без ОСОБА_4 до автозаправки «Укрнафта», де заправили автомобіль під керуванням ОСОБА_5 бензином, розрахувавшись за допомогою картки потерпілого ОСОБА_7. Хто розраховувався за бензин карткою потерпілого він не пам'ятає. Він не виходив з салону автомобіля, так як знав. Що він знаходиться у розшуку. Після чого вони поїхали до пункту прийому дизельного пального, який знаходиться на мікрорайоні міста Болгарка. Там вони взяли дві порожні каністри, з якими повернулися на заправку, де набрали в каністри солярки, яку потім здали на тому ж пункті прийому дизпалива. За придбане дизпаливо на автозаправці, також розрахувалися за допомогою картки потерпілого ОСОБА_7. Отримані кошти за продаж дизпалива вони також поділили між собою, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Останньому, тобто ОСОБА_4 завезли гроші пізніше, тобто наступної доби. Мобільний телефон, який був відібраний у потерпілого ОСОБА_7 23 травня 2016 року був обміняний на автозапчастини для ремонту автомобіля, який ремонтував ОСОБА_3.

В судовому засіданні він погодився з кількістю та вартістю майна, яким вони заволоділи злочинним шляхом, зазначивши при цьому, що їх дії не потягли тяжких наслідків для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_7. Також він зазначив, що всім без винятку потерпілим, тобто як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7 повністю відшкодована завдана матеріальна шкода, заподіяна внаслідок вчиненя відносно них даних злочинів, щляхом повернення потерпілій ОСОБА_6 її майна, а потерпілому ОСОБА_7, крім частини повернутого майна, ще й шляхом відшкодування грошовими коштами.

Вину за фактом незаконного обігу наркотичних засобів визнає частково, так як не згоден з кількістю вилученого наркотичного засобу, та вважає, що ним в травні 2016 року були знайдені та зібрані на околиці міста Вознесенська на березі річки Південний Буг рослини дикоростучої коноплі. З часу коли він її зібрав і до обшуку працівниками поліції, коли вона була вилучена пройшло біля двох тижнів. Він зберігав та сушив коноплю для власного вживання, без мети збуту, яку вживав шляхом паління. Але вважає, що залишок коноплі був менший на пару грамів, ніж та вага, яку визначили та вказали працівники поліції при розлідуванні даного епізоду відносно нього.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину частково у вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7, та не визнав свою вину у вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_6. При цьому пояснив, що в один із днів квітня 2016 року в вечірній час 23 години йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що йому потрібно перевезти його речі від сусідки, яка мешкає в одній із квартир багатопверховому будинку №16 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області. Він саме в цей час був на залізничному вокзалі міста Вознесенська в авомобілі під керуванням ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_1 розмовляв по мобільному телефону не тільки з ним, а і з ОСОБА_5, який погодився перевезти речі ОСОБА_1. Після чого він разом з ОСОБА_5, на автомобіля моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням ОСОБА_5 приїхали на вулицю Героїв України. ОСОБА_5 залишався в салоні автомобіля, а він лише допоміг ОСОБА_1, який стояв на розі вулиці із генератором, перенести даний генератор та завантажити в багажник автомобіля під керуванням ОСОБА_5. Також ОСОБА_1 попросив його завезти генератор до нього до дому, на що він погодився. На ранок наступного дня ОСОБА_1 зателефонував йому на мобільний телефон та попросив знайти покупця для генератора. Він продав генератор за 1500 гривень, і всі гроші віддав ОСОБА_1. ОСОБА_1 дав йому із цих грошей лише сто гривень на цигарки. Про те, що генератор був викрадений ОСОБА_1 йому не було відомо. В зв'язку з чим не визнає своєї вини за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_6.

Крім того 19 травня 2016 року приблизно біля 22 години він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були на території гаражного кооперативу в гаражі у ОСОБА_3 де ремонтували його машину. ОСОБА_3 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 та про щось розмовляв з ним, але зміст цієї розмови він чув. Через декілька хвилин до них приїхав ОСОБА_5 на автомобілі моделі «ВАЗ - 2105» та сказав, що потрібно їхати в Зелений Гай та підібрати там ОСОБА_4. Всі четверо разом поїхали до Зеленого гаю і зупинилися біля ОСОБА_4, який стояв на розі вулиць Космонавта Берегового та 228 - ої Стрілкової Дивизії. При цьому ОСОБА_4 сказав, що на зупинці сидить п'яний чоловік. ОСОБА_1 піщов до нього. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернувся з гаманцем, який забрав у п'яного чоловіка, та розповідав, що гаманець лежав на лавці. Після чого всі поїхали через залізничний вокзал до крамниці «Княжий келих» де висадили ОСОБА_4, і далі до центральной частини міста Вознесенська, де біля банкомату «ПриватБанку» з картки потерпілого ОСОБА_7 зняли гроші в сумі 2000 гривень, які поділили між собою Після чого поїхали на заправку де ОСОБА_1 запропонував заправити машину під керуванням ОСОБА_5. Через деякий час ОСОБА_1 переговоривши по мобільному телефону сказав, що треба їхати в район Болгарки за каністрами. Після чого повернулися знову на заправку де наповнили каністри соляркою і потім вже роз'їхалися по домам. За придбані паливно мастивні матеріали розрахувалися за допомогою картки потерпілого ОСОБА_7. Вину визнає частково, так як вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 вийшов за межі їх домовленості, та вчинив відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, в той час, коли вони всі домовлялися між собою, що ОСОБА_1 таємно викраде майно потерпілого ОСОБА_7, використовуючи стан алкогольного сп'яніня потерпілого, коли він спав на зупинці громадського транспорту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину частково та підтвердив вчинення даного злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 при викладених вище обставинах. Він погодилися з кількістю та вартістю майна потерпілого ОСОБА_7, яким вони заволоділи злочинним шляхом, зазначивши при цьому, що вину він визнає частково, так як вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 вийшов за межі їх домовленості, та вчинив відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, в той час, коли вони всі домовлялися між собою, що ОСОБА_1 таємно викраде майно потерпілого ОСОБА_7, використовуючи стан алкогольного сп'яніня потерпілого, коли він спав на зупинці громадського транспорту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину частково та підтвердив вчинення даного злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 при викладених вище обставинах. Він погодилися з кількістю та вартістю майна потерпілого ОСОБА_7, яким вони заволоділи злочинним шляхом, зазначивши при цьому, що вину він визнає частково, так як вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 вийшов за межі їх домовленості, та вчинив відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, в той час, коли вони всі домовлялися між собою, що ОСОБА_1 таємно викраде майно потерпілого ОСОБА_7, використовуючи стан алкогольного сп'яніня потерпілого, коли він спав на зупинці громадського транспорту.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_5

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину частково та підтвердив вчинення даного злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 при викладених вище обставинах. Він погодилися з кількістю та вартістю майна потерпілого ОСОБА_7, яким вони заволоділи злочинним шляхом, зазначивши при цьому, що вину він визнає частково, так як вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 вийшов за межі їх домовленості, та вчинив відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, в той час, коли вони всі домовлялися між собою, що ОСОБА_1 таємно викраде майно потерпілого ОСОБА_7, використовуючи стан алкогольного сп'яніня потерпілого, коли він спав на зупинці громадського транспорту.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила факт таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000» вартістю 3478 гривень 14 копійок, який її повернутий під час проведення досудового слідства за кримінальним провадженням.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підвердив факт відкритого заволодіння його майном, який мав місце 19 травня 2016 року о 22 годині 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на перехресті вулиць 228 - ої Стрілкової Дивізії та Георгія Берегового, коли він перебував на зупинці громадського транспорту в стані алкогольного сп'яніння. При цьому він бачив, як повз нього проїхав легковий автомобіль моделі «ВАЗ - 2105», який через метрів сто зупинився. Із салону даного автомобіля вийшло четверо молодих чоловіків. В подальшому один із них, як пізніше він дізнався, що це був обвинувачений ОСОБА_1, підійшов до нього та наніс йому удар ліктьовим суглобом в область обличчя, від чого він впав, а ОСОБА_1 з кишень його одягу відкрито викрав мобільний телефон моделі «Lenovo A-238», в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку «Vodafone» та сім - карта оператора мобільного зв'язку «Lifecell», флеш - карта пам'яті формату micro - SD об'ємом 8 Гб, а також гаманець чорного кольору в якому знаходились грошові кошти в сумі 1000 гривень та пластикова платіжна картка ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на його ім'я, тобто ОСОБА_7, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 5990 гривень 83 копійки. Крім ОСОБА_1 до нього ніхто не наближався. Інші особи, які вийшли із салону автомобіля, знаходилися біля автомобіля, та поїхали на ньому далі, коли до них повернувся обвинувачений ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він скуповує, а потім продає дизельне паливо. В ніч на 20 травня 2016 року до нього на легковому автомобіля моделі «ВАЗ - 2105» під'їхали ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та запропонували йому придбати у них дизельне пальне. Він погодився, і дав їм дві порожні каністри кожна ємкістю біля 60 літрів для перевезення дизельного палива. Приблизно через пів години ці особи повернулися та привезли йому його каністри, які були повністю заповнені дизельним пальним. Він розрахувався з ними, заплативши за дизельне паливо 1400 гривень, після чого вони поїхали з мікрорайону Болгарка в напрямку до центральної частини міста Вознесенська.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він працює оператором автозаправочної станції «Укрнафта», яка розташована по вулиці Київська в місті Вознесенську Миколаївської області. В ніч на 20 травня 2016 року обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на автомобілі моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 прибули на АЗС «Укрнафта», де придбали для заправки автомобіля 20 літрів бензину «Евро 95» розрахувавшись пластиковою платіжною карткою в сумі 542 гривні. Після чого, через деякий час цієї ж доби, ці четверо осіб, на цьому ж автомобілі знову прибули на АЗС, де придбали 120 літрів дизельного пального, знову розрахувавшись за допомогою пластикової картки ПАТ КБ «ПриватБанку».

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що 22 червня 2016 року він був запрошений працівниками поліції бути понятим при проведенні слідчого експерименту за кримінальним провадженням. Цього ж дня слідчим Вознесенського відділу поліції на території двору багатоповерхового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області було проведено слідчий експеримент з участю обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_8. Під час даного слідчого експерименту були відтворені обставини вчинення злочину за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000».

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_18.

Підстав для сумнівів в поясненях потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання потерпілих та свідків суд знаходить об'єктивними достовірними та належними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчиення кримінального правопорушення від 22 квітня 2016 року потерпілою ОСОБА_6 був повідомлений черговий Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про факт таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000» вартістю 3478 гривень 14 копійок. /том №1, а.к.п. 114/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 22 квітня 2016 року, слідчим органу досудового розслідування в місті Вознесенську Миколаївської області оглянуто подвір'я житлового будинку розташованого за адресою: вулиця Героїв України, 18, під час якого в припаркованому транспортному засобі - легковому автомобілі червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю в салоні виявлена відсутність бензинового генератора. /том №1, а.к.п. 115/.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 24 травня 2016 року, був проведений огляд предмету, яким є бензиновий генератор моделі «WPG 3000». /том №1, а.к.п. 116/.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №344 від 30 травня 2016 року середня ринкова залишкова вартість предмету, яким є бензиновий генератор моделі «WPG 3000», який був вилучений за фактом крадіжки майна по вулиці Героїв України, 18 в місті Вознесенську Миколаївської області складає 3478 гривень 14 копійок. /том №1, а.к.п. 120 - 123/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 08 червня 2016 року речовим доказом за кримінальним провадженням визнано бензиновий генератор моделі «WPG 3000», який повернутий потерпілій ОСОБА_6, відповідно до зберігальної розписки. /том №1, а.к.п. 124 - 125/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 22 червня 2016 року, слідчим органу досудового розслідування на території двору багатоповерхового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області проведено слідчий експеримент з участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого відтворені обставини вчинення злочину за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000». /том №1, а.к.п. 126 - 128/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 22 червня 2016 року речовим доказом за кримінальним провадженням визнано СD - диск з відеозаписом слідчого експерименту від 22 червня 2016 року на території двору багатоповерхового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області з участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого відтворені обставини вчинення злочину за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000». /том №1, а.к.п. 129/.

Відповідно до заяви про вчиення кримінального правопорушення від 20 травня 2016 року потерпілим ОСОБА_7 був повідомлений черговий Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про факт відкритого заволодіння його майном, який мав місце 19 травня 2016 року о 22 годині 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на перехресті вулиць 228 - ої Стрілкової Дивізії та Георгія Берегового, коли він перебував на зупинці громадського транспорту. /том №1, а.к.п. 138/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №251 від 24 травня 2016 року у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження в виді саден та крововиливів обличчя, які виникли внаслідок дії тупого предмету /предметів/. за давністю могли бути спричинені 19 иравня 2016 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. /том №1, а.к.п. 145 - 146/.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 25 травня 2016 року, був проведений огляд предмету, яким є мобільний телефон моделі «Lenovo A-238». /том №1, а.к.п. 147/.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року середня ринкова залишкова вартість предмету, яким є мобільний телефон моделі «Lenovo A-238», який був вилучений за фактом відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 по вулиці 228 - ої Стрілкової Дивізії в місті Вознесенську Миколаївської області складає 1050 гривень. /том №1, а.к.п. 151 - 155/.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 26 травня 2016 року, був проведений огляд предмету, яким є чоловічий гаманець чорного кольору. /том №1, а.к.п. 156/.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року середня ринкова залишкова вартість предмету, яким є чоловічий гаманець чорного кольору, який був вилучений за фактом відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 по вулиці 228 - ої Стрілкової Дивізії в місті Вознесенську Миколаївської області складає 239 гривень 25 копійок. /том №1, а.к.п. 160 - 165/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 14 червня 2016 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: мобільний телефон моделі «Lenovo A-238» та чоловічий гаманець чорного кольору, які повернуті потерпілому ОСОБА_7, відповідно до зберігальної розписки. /том №1, а.к.п. 166 - 167/.

Відповідно до протоколу від 28 липня 2016 року огляду та дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, /том №1, а.к.п. 220/, додатком до нього про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж /том №1, а.к.п. 223 - 228/, та з додатками до них в виді оптичних носіїв інформації двох DVD - R дисків, за результатами здійснення негласної слідчої дії - зняття інформації з мобільних терміналів підозрюваних за кримінальним провадженням, які отримані на підставі двох ухвал Апелійного Суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року та 28 липня 2016 року, копія та оригінал яких, відповідно, долучено до матеріалів кримінального провадження, після зняття з них грифу таємності /том №1, а.к.п. 205 - 207, 217 - 219/, інформація про зміст розмов в телекомунікаційних мережах операторів мобільного зв'язку при спілкуванні між собою обвинувачених, а також при спілкуванні обвинувачених з іншими особами, яка була зафіксована у відповідних процесуальних документах, суд знаходить належними доказами, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України.

Протоколом обшуку від 25 травня 2016 року, відповідно до якого 25 травня 2016 року в період часу з 06 годин 10 хвилин до 07 годин 20 хвилин працівниками Вознесенського ВП ГУНП в ході проведення обшуку домоволодіння та житлового будинку в якому мешкає знайома обвинуваченого ОСОБА_1 - громадянка ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6, на столі в сараї було було виявлено та вилучено саморобний пристрій для паління у вигляді двох фрагментів полімерних пляшок та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс загальною вагою в перерахунку на висушену речовину - 9,47 грамів, який обвинувачений ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем мешкання громадянки ОСОБА_14, яка про це була не обізнана, для власного вживання, без мети збуту. /том №1, а.к.п. 231 - 232/.

Висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №560 від 02 червня 2016 року, згідно якого надані на експертизу частини рослини, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого у перерахунку на висушену речовину дорівнює - 9, 47 грамів. /том №1, а.к.п. 236 - 238/.

Речовим доказом за кримінальним провадженням, яким був визнаний вилучений під час проведення обшуку: наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою - 9,47 грамів /в ході експертного дослідження використано 0,12 грамів/, повернуто відповідно - 9,35 грамів, який відповідно до квитанції 1/30 від 26 липня 2016 року про отримання на зберігання даного речового доказу в полімерному сефі - пакунку експертної служби № 3140240 - переданий на збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС. /том №1, а.к.п. 239 - 240/.

Дані докази за кримінальним провадженням, суд знаходить належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він не пам'ятає того, щоб вранці 25 травня 2016 року він був залучений в якості понятого при проведенні обшуку домоволодіння та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6, під час якого б були вилучені працівниками поліції наркотичні засоби.

Дані показання свідка ОСОБА_20 суперечать всім іншим доказам за даним епізодом кримінального провадження, зокрема самому протоколу обшуку, в якому маються підписи понятого ОСОБА_20, які йому були пред'явлені для огляду в судовому засіданні, і він погодився, що дані підписи як понятого в протколі обшуку виконані особисто ним.

Крім того суд визнає недопустимими доказами за кримінальним провадженням протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками /том №1, а.к.п. 173 - 174, 176 - 177, 179 - 180, 182 - 183, 185 - 186, 188 - 189, 191 - 192, 194 - 195/, так як слідчі дії за даними протоколами з участю потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_17, проведені з порушенням вимог ч.1 ст. 228 КПК України, відповідно до якої перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Дані вимоги ч.1 ст.228 КПК України органом досудового слідства при пред'явленні особи для впізнання за фотознімками не були виконані ні з потерпілим ОСОБА_7, ні з свідком ОСОБА_17. Крім того в даних протоколах не коректно сформульовано питання, яке ставилося потерпілому ОСОБА_7 та свідку ОСОБА_17, тобто в питанні, яке занесено до кожного із протоколів, не з'ясовані обставини, за яких вони бачили цю особу, яка ними впізнавалася.

А наліз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Мотиви зміни обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.28 КК України з лочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Відповідно до ч.2 ст.28 КК України з лочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Як встановлено в судовому засіданні між обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було попередньої змови, при таємному заволодінні майном потерпілої ОСОБА_6, так як заздалегідь, тобто до початку злочину, вони не домовлялися про його спільне вчинення. Крім того обвинувачений ОСОБА_2 не був виконавцем даного злочину, а лише сприяв обвинуваченому ОСОБА_1, у вчиненні даного злочину, шляхом допомоги в перенесенні та завантаженні а транспортний засіб викраденого бензинового генератора, а також при вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1, перебував поруч та спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження можливих перешкод вчиненню злочину.

Відповідно до ч.1 ст.29 КК України в иконавець злочину підлягає кримінальній відповідальності за статтею особливої частини КК України, яка передбачає вчинений ним злочин.

Відповідно до ч.2 ст.29 КК України пособник підлягає кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Відповідно до ч.3 ст.29 КК України о знаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.

Суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині їх стверджувань, що обвинувачений ОСОБА_1 при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 вийшов за межі їх домовленості, та вчинив відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7, в той час, коли вони всі домовлялися між собою, що ОСОБА_1 таємно викраде майно потерпілого ОСОБА_7, використовуючи стан алкогольного сп'яніня потерпілого, коли він спав на зупинці громадського транспорту.

Дані обставини не доведені в судовому засіданні, так як після спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_7, що бачили всі інші обвинувачені, вони продовжили спільні та узгоджені дії, які були розпочаті за попередньою змовою між ними, та були спрямовані на продовження вилучення майна потерпілого ОСОБА_7, а саме грошових коштів з пластикової платіжної картки потерпілого ОСОБА_7 за допомогою банкомата КБ ПАТ «Приватбанк» та платіжних систем в мережі АЗС «Укрнафта».

В зв'язку з даними обставинами, суд не може при ухваленні вироку застосувати вимоги ч.5 ст.29 КК України, відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до якої с півучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.

В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що обвинувачені діяли з прямим умислом, вони усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, як при вчиненні злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 всіма обвинуваченими, так і при вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_6 обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо відсутності його вини при заволодінні майном потерпілої ОСОБА_6.

Невизнання в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, при вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_6, суд вважає спробою обвинуваченого ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності за цим епізодом кримінального провадження, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_2 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні злочину, при таємному заволодінні майном потерпілої ОСОБА_6.

Разом з тим, суд знаходить логічними та послідовними показання обвинуваченого ОСОБА_1 за цим епізодом, який був допитаний в судовому засіданні, які цілком узгоджуються та відповідають всім іншим доказам за кримінальним провадженням за цим епізодом, які були досліджені в судовому засіданні, та які суд визнав належними, достатніми та допустимими, в тому числі і протоколу проведення слідчого експерименту від 22 червня 2016 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого відтворені обставини вчинення злочину за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом таємного викрадення в ніч на 22 квітня 2016 року з території подвір'я багатоповерхового житлового будинку №18 по вулиці Героїв України в місті Вознесенську Миколаївської області, де біля під'їзду даного будинку був припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль червоного кольору моделі «ВАЗ - 2101» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з якого шляхом відкриття салону автомобіля, внаслідок пошкодження замку водійських дверцят автомобілю був таємно викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000».

Показання обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5, який перевозив викрадений бензиновий генератор, в частині штучного створення алібі обвинуваченому за цим епізодом ОСОБА_2, та пояснень, що ОСОБА_2 весь час знаходився в полі його зору, від прибуття на вулицю Героїв України і до їх від'їзду після завантаження в автомобіль бензинового генератора, не спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_1, в частині того, що він /тобто обвинувачений ОСОБА_1./, користуючись тим, що на місце вчинення злочину прибув обвинувачений ОСОБА_2, який перебуваючи поруч спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження можливих перешкод вчиненню злочину, а після його вчинення спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 перенесли викрадений бензиновий генератор моделі «WPG 3000» до транспортного засобу - легкового автомобілю моделі «ВАЗ - 2105» під керуванням водія ОСОБА_5, який був розташований на відстані біля 100 метрів від місця вчинення злочину.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_1

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене групою осіб, повторно, за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Підлягає виключенню з обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуюча ознака вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в виді попередньої змови групи осіб, як така, що не доведена в судовому засіданні.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185 КК України, як пособник у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, вчиненому групою осіб, за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Підлягає виключенню з обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуюча ознака вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України в виді попередньої змови групи осіб, як така, що не доведена в судовому засіданні.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_3.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_4.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_5.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5, суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає повне добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає повне добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд визнає повне добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд визнає повне добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_5, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинувачених, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, два із яких є злочинами середньої тяжкості, один - є тяжким злочином. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який посередньо характеризуються за місцем проживання, є судимим. /том №1, а.к.п. 246 - 253/.

Суд вважає, що основні види покарання в виді позбавлення волі, за кожний вчинений злочин, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 будуть необхідними та достатніми для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд застосовує вимоги ч.1 ст.70 КК України та не знаходить підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75, 76 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_1, підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року, яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено покарання в виді 04 років 01 місяця позбавлення волі.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, їх суспільну небезпеку та дані про його особу.

В зв'язку з цим, суд враховує, шо обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено два злочини, один із яких є злочином середньої тяжкості, один - є тяжким злочином. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_2, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що після вчинення ним даних злочинів, він працевлаштувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції на сході Україні в листопаді 2014 року, є не судимим. /том №1, а.к.п. 271 - 284, 303/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочинів, їх наслідки, та інші обставини, суд дійшов висновку, що повинні бути призначені покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальних меж для даного виду покарання, встановлених санкціями ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, за сукупністю злочинів за правилами ч.1 ст.70 КК України.

Суд вважає, що дані види основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_2 будуть необхідними та достатніми для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчинених злочинів обвинуваченим ОСОБА_2, відсутність тяжких наслідків після їх вчинення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпеку та дані про його особу.

В зв'язку з цим, суд враховує, шо обвинуваченим ОСОБА_3 вчинений злочин, який є тяжким. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має неповну вищу освіту, за місцем проживання характеризується посередньо, є не судимим. /том №1, а.к.п. 263 - 270/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки та інші обставини, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі для даного виду покарання, встановленого санкцією ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_3 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого злочину обвинуваченим ОСОБА_3, відсутність тяжких наслідків після його вчинення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпеку та дані про його особу.

В зв'язку з цим, суд враховує, шо обвинуваченим ОСОБА_4 вчинений злочин, який є тяжким. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_4, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він за місцем проживання характеризується посередньо, є не судимим. /том №1, а.к.п. 285 - 291/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки та інші обставини, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі для даного виду покарання, встановленого санкцією ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_4 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого злочину обвинуваченим ОСОБА_4, відсутність тяжких наслідків після його вчинення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпеку та дані про його особу.

В зв'язку з цим, суд враховує, шо обвинуваченим ОСОБА_5 вчинений злочин, який є тяжким. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_5, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, є не судимим. /том №1, а.к.п. 254 - 262, 304/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки та інші обставини, суд дійшов висновку, що повинно бути призначено покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі для даного виду покарання, встановленого санкцією ч.2 ст.186 КК України.

Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_5 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого злочину обвинуваченим ОСОБА_5, відсутність тяжких наслідків після його вчинення, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 - 78 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /том №1, а.к.п. 124 - 125, 129, 166 - 167, 221 - 222, 239 - 240/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /том №1, а.к.п. 119, 150, 159, 235/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

-за ч.2 ст.185 КК України в виді 02 /двох/ років позбавлення волі.

-за ч.2 ст.186 КК України в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

-за ч.1 ст.309 КК України в виді 01 /одного/ року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 04 /чотири/ роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 05 /п'ять/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 25 травня 2016 року, тобто з дня його взяття під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року до виконання, зарахувавши обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття основного покарання строк тримання його під вартою в установах попереднього ув'язнення в зв'язку з розглядом кримінального провадження №473/2324/16-К з 03 червня 2016 року до набрання вироком законної сили, у співвідношенні та з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

-за ч.5 ст.27 - ч.2 ст.185 КК України в виді 01 /одного/ року позбавлення волі.

-за ч.2 ст.186 КК України в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування покарання ОСОБА_2 призначити 04 /чотири/ роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання в виді 04 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: бензиновий генератор моделі «WPG 3000», який відповідно до зберігальної розписки повернутий потерпілій ОСОБА_6 - залишити потерпілій ОСОБА_6, як законному власнику даної речі. /том №1, а.к.п. 124 - 125/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: СD - диск з відеозаписом відтворення обставин проведення слідчого експерименту від 22 червня 2016 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1, який долучено до кримінального провадження під час проведення судового слідства - зберігати в матеріалах кримінального провадження. /том №1, а.к.п. 129/.

Речові докази за кримінальним провадженням: мобільний телефон моделі «Lеnоvо A-238» та гаманець, які відповідно до зберігальної розписки повернуті потерпілому ОСОБА_7 - залишити потерпілому ОСОБА_7, як законному власнику даних речей. /том №1, а.к.п. 166 - 167/.

Речові докази за кримінальним провадженням: два DVD - диска з записами інформації, знятої з каналів операторів мобільного зв'язку, які долучено до кримінального провадження під час проведення судового слідства - зберігати в матеріалах кримінального провадження. /том №1, а.к.п. 221 - 222/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою - 9,47 грамів /в ході проведення експертизи використано 0,12 грамів/, який вагою 9,35 грамів, зберігаються в камері збереження речових доказів Вознесенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області, відповідно до квитанції з порядковим номером 1/30 від 26 липня 2016 року про отримання на зберігання даного речового доказу в полімерному сефі - пакунку експертної служби № 3140240 - знищити. /а.к.п. 239 - 240/.

Судову витрату, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 660 /шістсот шістдесят/ гривень 30 копійок за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №560 від 02 червня 2016 року. /том №1, а.к.п. 235/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 219 /двісті дев`ятнадцять/ гривень 90 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №344 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 119/.

Судову витрату в розмірі ? її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 219 /двісті дев`ятнадцять/ гривень 90 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №344 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 119/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 150/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 150/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 150/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 150/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №343 від 30 травня 2016 року. /том №1, а.к.п. 150/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року. /том №1, а.к.п. 159/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року. /том №1, а.к.п. 159/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року. /том №1, а.к.п. 159/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року. /том №1, а.к.п. 159/.

Судову витрату в розмірі 1/5 її частини, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013: 87 /вісімдесят сім/ гривень 96 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи №357 від 06 червня 2016 року. /а.к.п. 159/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський