Рішення № 63440670, 17.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1343/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

17 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Бондаренка Ю.О., Мацунича М.В.

при секретарі Сочка І.І.

з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 черваня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із даним позовом мотивуючи тим, що 09.11.2009 року між ним та ОСОБА_1 був підписаний договір позики, відповідно до умов якого, відповідач надає йому безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі і сума позики становить 1.600.000 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.11.2013 року стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 суму позики із врахуванням індексу інфляції і дане рішення залишено без змін вищестоящими судами.

Суди всіх інстанцій посилались на те, що ОСОБА_3 договір позики від 09.11.2009 року з підстав не отримання за ним коштів не оспорював, а відтак письмова форма договору позики с підтвердженням того, що кошти за ним були передані.

За підписаним договором позики від 24.11.2009 року він не отримував від ОСОБА_1 жодних коштів і відповідно не оспорював підписаний між сторонами текст договору позики, так як вважав, що договір позики внаслідок його реального характеру є неукладеним, так як кошти не передавалися. Проте, це є необхідно, в звязку з тим, що з нього безпідставно стягуються кошти на користь відповідача.

Немає належних та допустимих доказів того, що він отримував від відповідача кошти за оспорюваним договором і посилаючись на вказані обставини просив визнати договір позики від 09.11.2009 року підписаний між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним.

Рішенням Мукачівського міжрайонного суду від 06 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним відмовлено у звязку з спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про час, місце розгляду справи належним чином представник був повідомленим, про що свідчить розписка (а.с. 130) і дана обставина не перешкоджає розглядові справи у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Встановлено, що 09.11.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач надав позивачу безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі в розмірі 1.600.000 грн. з кінцевим терміном повернення 30 вересня 2010 року.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2013 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму позики з врахуванням індексу інфляції.

Дане рішення залишено без змін ухвалами Апеляційного суду Львівської област від 14 травня 2014 року та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 грудня 2014 року.

Вищезазначеними рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_3 згідно договору позики від 09.11.2009 року отримав від ОСОБА_1 суму позики у розмірі 1.600.000 грн. і цей договір є реальним внаслідок його реального характеру укладення та реальної передачі грошей.

Дані обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, ОСОБА_3 оспорюючи договір позики з підстав передбачених ст. 1051 ЦК України не довів, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, доводи викладені ним спростовуються матеріалами справи та вищезазначеними рішеннями судів.

При розгляді даної справи, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є безпідставними.

Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог у звязку з спливом строку позовної давності, мотивуючи тим, що оспорений договір був укладений 09 листопада 2009 року, правовідносини між сторонами виникли у 2009 році, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судова колегія не може погодитися із висновком суду першої інстанції в частині відмови у позовних вимогах у звязку з спливом строку позовної давності із наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вимоги ст. 267 ЦК України застосовуються у тому випадку, коли позовні вимоги є обґрунтованими і сторона заявила про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відсутні поважні причини пропущення позовної давності та відмовляє у позові з цих підстав.

Суд першої інстанції встановив, що заявлені позовні вимоги є безпідставними і відмовляти у позові слід було у звязку із безпідставністю заявлених позовних вимог, а не у звязку із спливом строку позовної давності, оскільки ст. 267 ЦК України передбачає самостійну підставу для відмови у позові.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухвалення нового рішення у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, які у позові ОСОБА_3 слід відмовити у звязку із безпідставністю заявлених ним позовних вимог, із вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія,

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року скасувати.

У позові ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя: Г.Г. Собослой