Постанова № 63440171, 13.12.2016, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1395/16-а

2-а/241/25/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 року суддя Першотравневого районного суду Донецької області Скудін В.Є., при секретарі Павлічевої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області, «Про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії»-

В С Т А Н О В И В:

Позивач з 18.09.2008 року перебуває в Управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області, як отримувач пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання.

На день звернення до суду працювала в Управлінні соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу обліку фінансової діяльності, яка відноситься до державної служби.

З 28.09.2016 року позивач звільнилася з роботи і з цього часу їй поновлено виплату пенсії.

З 01 квітня 2015 року їй було припинено виплату пенсії по інвалідності у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-Ш.

В червні 2016 року вона про це дізналася із листа відповідача від 01.06.2016 року.

З листа відповідача їй стало відомі підстави припинення виплати пенсії по інвалідності, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VШ, якою ст.37 Закону України "Про державну службу" було змінено та зазначено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону(крім інвалідів І та 11 груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України "Про статус народного депутата України", , & «Про судоустрій та статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Вважає, що припинення виплати пенсії відповідачем є неправомірними.

Відповідно до п.5 розділу 3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсію призначено відповідно до ряду законів, у тому числі Закону України «Про державну службу».

Таким чином, з 01.06.2015 року відпали підстави для припинення виплати їй пенсії за інвалідністю, оскільки вона з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону. В зв'язку з цим, відповідач повинен був відновити їй виплату раніше призначеної пенсії, виплата якої була зупинена з 01.04.2015 року, але цього не відбулося. Дії відповідача у невідновлені виплати раніше призначеної їй пенсії по інвалідності грубо порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України.

Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, вважає, що її права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 1 червня 2015 року.

Позивач, у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі і просить зобов'язати відповідача здійснити їй виплату не отриманої суми пенсії по інвалідності 3 групи призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 січня 2016 року по 28 вересня 2016 року.

Представник відповідача УПФУ в Першотравневому районі Донецької області Стукало А.П., заперечує проти задоволення позову і надала письмові заперечення , в яких зазначено, що позивач перебуває на обліку УПФУ та є одержувачем пенсії по інвалідності 3 групи. У період з 01.04.2015 року позивачу у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII пенсія тимчасово не виплачується як інваліду, що працює на державній службі,оскільки займана посада дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом «Про державну службу». Вказаним Законом внесено зміни до ст.47 Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка з урахуванням змін передбачає, що тимчасово у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 01.01.2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення. З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911 від 24.12.2015 року, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів» призначенні пенсії або щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Таким чином, виплата позивачу пенсії було припинено правомірно. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного :

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне. Згідно до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється 6 місячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що порушення свого права позивач дізналася у червні 2015 року, коли отримала лист від відповідача. До суду звернулася 14 липня 2016 року і в рамках шестимісячного строку вказує період поновлення виплати, що відповідає нормам діючого законодавства.

Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Першотравневому районі Донецької області, як одержувач пенсії по інвалідності 3 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач до 28.09.2016 року працювала в Управлінні соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу обліку фінансової діяльності.

З 1 квітня 2015 року Управління ПФУ в Першотравневому районі Донецької області, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату їй пенсії.

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.

02.03.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 -VIII від 02.03.2015р., який набрав чинності з 01.04.2015 року.

Вказаним Законом (пп.2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких:

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, згідно п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працювала позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.( а не ті що були призначені раніше)

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213, закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України законів України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Закону України законів України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працювала позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України законів України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

З аналогічних підстав, з 01.01.2016 року не можуть бути підставою для припинення виплати призначеної позивачу пенсії за нормами Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються.

За таких обставин, слід визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області, щодо зупинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 1 червня 2015 року та зобов'язати відновити з 04.01.2016 року виплату позивачу пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області на користь позивача.

Керуючись ст.ст.19,21,46,64,68,126,130 Конституції України, ст.46,47 ч.2 ст.49 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 -У111 від 02.03.2015 року, ст. 2,11,71,94, 158-163 КАСУ, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області, «Про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії» - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області щодо зупинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 3 групи з 01.04.2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії по інвалідності 3 групи відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 14 січня 2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму не отриманої пенсії по інвалідності за період з 14 січня 2016 року по 28 вересня 2016 року .

Стягнути судові витрати з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області на користь ОСОБА_1 в сумі 551.20 грон.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особам що не були присутні при проголошенні-протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд.

Суддя В.Є.Скудін.