Рішення № 63439798, 12.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24828/15-ц Провадження № 22-ц/772/1945/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 57Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Стеблюк Л.П.,

за участю секретарів: Сніжко О.А. Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 30.05.2015 року між ним та відповідачем було укладено договір №201 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого вкладник вносить, а банк приймає на вкладний рахунок №2630191024273 на умовах цього договору кошти в сумі 60 000 доларів США, строком на 1 місяць 1 день, днем повернення депозиту є 01.07.2015 року, процентна ставка встановлюється розміром 10,5% річних. На виконання умов договору ним було внесено в касу грошові кошти в сумі 60 000 доларів США, що підтверджується заявою на переказ готівки від 30.05.2015 року. Пунктом 2.8. договору передбачено, що після закінчення строку зберігання, вказаного в п. 1.1. договору, депозит підлягає перерахуванню на рахунок, вказаний у п. 3.3 договору, а в разі відсутності такого рахунку продовжує зберігатись на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту. 01.07.2015 року позивач отримав у відповідача згідно заяви на видачу готівки згідно договору №201 від 30.05.2015 року депозитні кошти у розмірі 5 000 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 406,48 доларів США. Таким чином, згідно договору №201 від 30.05.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 55 111,32 доларів США, з них: 55 000 доларів США депозитні кошти; 111,32 доларів США нараховані відсотки.

Крім того, 01.07.2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір №419 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого вкладник вносить, а банк приймає на вкладний рахунок №2630221039417 на умовах цього договору кошти в сумі 55 000 доларів США, строком на 1 місяць 1 день, днем повернення депозиту є 02.08.2015 року, процентна ставка встановлюється розміром 10,5% річних. На виконання умов договору позивач вніс в касу грошові кошти в сумі 55 000 доларів США, що підтверджується заявою на переказ готівки від 01.07.2015 року. Пунктом 2.8. даного договору також передбачено, що після закінчення строку зберігання, вказаного в п. 1.1. договору депозит підлягає перерахуванню на рахунок, вказаний у п. 3.3 договору, а в разі відсутності такого рахунку продовжує зберігатись на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту. 03.08.2015 року позивач отримав у відповідача згідно заяви на видачу готівки згідно договору №419 від 01.07.2015 року депозитні кошти у розмірі 10 000 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 372,61 доларів США. Таким чином, згідно договору №419 від 01.07.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 45 117,81 доларів США, з них: 45 000 доларів США депозитні кошти; 117,81 доларів США нараховані відсотки.

03.08.2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір №658 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого вкладник вносить, а банк приймає на вкладний рахунок №2630901027461 на умовах цього договору кошти в сумі 45 000 доларів США, строком на 1 місяць 1 день, днем повернення депозиту є 04.09.2015 року, процентна ставка встановлюється розміром 10,5% річних. На виконання умов договору позивач вніс в касу грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, що підтверджується заявою на переказ готівки від 03.08.2015 року. Пунктом 2.8. даного договору також передбачено, що після закінчення строку зберігання, вказаного в п. 1.1. договору депозит підлягає перерахуванню на рахунок, вказаний у п. 3.3 договору, а в разі відсутності такого рахунку продовжує зберігатись на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту. 04.09.2015 року позивач отримав у відповідача згідно заяви на видачу готівки згідно договору №658 від 03.08.2015 року депозитні кошти у розмірі 10 000 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 305,04 доларів США. Таким чином, згідно договору №658 від 03.08.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 006,82 доларів США, з них: 35 000 доларів США депозитні кошти; 6,82 доларів США нараховані відсотки.

04.09.2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого вкладник вносить, а банк приймає на вкладний рахунок №2630902048974 на умовах цього договору кошти в сумі 35 000 доларів США, строком на 1 місяць 1 день, днем повернення депозиту є 05.10.2015 року, процентна ставка встановлюється розміром 10,5% річних. На виконання умов договору позивач вніс в касу грошові кошти в сумі 35 000 доларів США, що підтверджується заявою на переказ готівки від 04.09.2015 року. Пунктом 2.8. даного договору також передбачено, що після закінчення строку зберігання, вказаного в п. 1.1. договору депозит підлягає перерахуванню на рахунок, вказаний у п. 3.3 договору, а в разі відсутності такого рахунку продовжує зберігатись на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту.

Позивачем зазначено, що після закінчення строку дії договору він звернувся до відповідача з вимогою повернути депозитні кошти у розмірі 35 000 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 321,92 доларів США, а всього 35 321,92 дол. США, однак, відповідач в строк передбачений договором, депозитні кошти та нараховані відсотки за даним договором та іншими вищезазначеними договорами не повернув, чим було порушено умови договорів.

Крім того, позивач стверджує, що на поточний рахунок в іноземній валюті за №2620717664918 (№2620717664919), відкритий на його імя, як перераховувались, так і знімались кошти наступним чином: поповнення рахунку 30.05.2015 року на суму 5 000 доларів США, 01.07.2015 року 5 000 доларів США, 03.08.2015 року 10 000 доларів США, 04.09.2015 року 10 000 доларів США, а всього рахунок був поповнений на загальну суму 30 000 доларів США, в той час, як видача готівки відбувалась на протязі з 05.08.2015 року по 01.10.2015 року на загальну суму 14 800 доларів США, відтак на даний час заборгованість відповідача перед позивачем по даному рахунку становить 15 200 доларів США, які відповідач також відмовляється повертати в добровільному порядку, а тому з урахуванням зменшених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь загальну заборгованість за договорами депозитів та договором банківського рахунку, яка становить 185 837,09 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.10.2015 року становить 4 255 669,36 грн..

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, при цьому зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подав заяву про відмову від позову частині позовних вимог на суму 144635,95 доларів США, що складається з 55000 доларів США та відсотки в сумі 111,32 долара США за договором №201 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 30.05.2015 року; 45000 доларів США та відсотки в сумі 117,81 доларів США за договором №419 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 01.07.2015 року; 35000 доларів США та відсотки в сумі 6,82 доларів США за договором №658 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 03.08.2015 року, 9400 доларів США за поточним рахунком №2620717664918.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.12.2016 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів в частині вимог про стягнення 144635,95 доларів США, що складається з 55000 доларів США та відсотки в сумі 111,32 долара США за договором №201 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 30.05.2015 року; 45000 доларів США та відсотки в сумі 117,81 доларів США за договором №419 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 01.07.2015 року; 35000 доларів США та відсотки в сумі 6,82 доларів США за договором №658 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 03.08.2015 року, 9400 доларів США за поточним рахунком №2620717664918.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2016 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів в частині вимог про стягнення 144635,95 доларів США, що складається з 55000 доларів США та відсотки в сумі 111,32 долара США за договором №201 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 30.05.2015 року; 45000 доларів США та відсотки в сумі 117,81 доларів США за договором №419 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 01.07.2015 року; 35000 доларів США та відсотки в сумі 6,82 доларів США за договором №658 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 03.08.2015 року, 9400 доларів США за поточним рахунком №2620717664918 скасовано.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів в частині вимог про стягнення 144635,95 доларів США, що складається з 55000 доларів США та відсотки в сумі 111,32 долара США за договором №201 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 30.05.2015 року; 45000 доларів США та відсотки в сумі 117,81 доларів США за договором №419 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 01.07.2015 року; 35000 доларів США та відсотки в сумі 6,82 доларів США за договором №658 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 03.08.2015 року, 9400 доларів США за поточним рахунком №2620717664918 закрито.

Крім того, в заяві про відмову від позову ОСОБА_2 уточнив вимоги та просив рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на його користь заборгованість в сумі 41121,92 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.10.2015 року (22,90 грн. за 1 долар США) 941691,96 грн., що складається з 35000 доларів США та відсотків в сумі 321,92 доларів США заборгованості за договором №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року; 5800 доларів США за договором банківського рахунку, про обслуговування рахунку в іноземній валюті №2620717664918.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу з уточненими вимогами підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на її безпідставність і законність та обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що було достовірно встановлено факт укладення між сторонами договорів банківського вкладу, однак надані позивачем договори банківського вкладу і касові документи до них, оформлені неналежним чином, а щодо відкриття поточного рахунку в іноземній валюті, то позивачем не надано відповідного договору.

Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором №703 від 04.09.2015 року скасовує та ухвалює в цій частині нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.09.2015 року між АТ «Ощадбанк» в особі завідувача ТВБВ №10001/0160 «Ощадбанк», з однієї сторони, і ОСОБА_2, з другої сторони, було укладено договір №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого вкладник вносить, а банк приймає на вкладний рахунок №2630902048974 на умовах цього договору кошти в сумі 35 000 доларів США, строком на 1 місяць 1 день, днем повернення депозиту є 05.10.2015 року, процентна ставка встановлюється розміром 10,5% річних.

Згідно заяви на переказ готівки від 04.09.2015 року на виконання умов договору №703 від 04.09.2015 року ОСОБА_2 вніс в касу грошові кошти в сумі 35 000 доларів США.

Пунктом 2.8. вищезазначених договорів передбачено, що після закінчення строку зберігання, вказаного в п. 1.1 договору депозит підлягає перерахуванню на рахунок, вказаний у п. 3.3 договору, а в разі відсутності такого рахунку продовжує зберігатись на рахунку без подальшого нарахування процентів до моменту вилучення вкладником депозиту.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові №6-352цс16 від 06.04.2016 року, яка безпідставно не була прийнята до уваги судом першої інстанції, визначено, що згідно із частиною першою 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобовязальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).

Вкладник має право вимоги до банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та застосуванням наслідків, передбачених договором та законом, у разі порушення банком своїх зобовязань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що договір банківського вкладу №703 від 04.09.2015 року, на який зроблено посилання позивачем, укладено в письмовій формі і внесення грошової суми за цим договором підтверджено заявою на переказ готівки, на яких містяться відбитки печатки «Територіально відокремлене без балансове відділення №10001/0160 *Україна* Філії Вінницького обласного управління №10001 *Ідентифікаційний код 09302607* публічного акціонерного товариства *Державний ощадний банк України* Ідентифікаційний код 00032129* «Каса №6», при цьому касовий документ містить обовязкові реквізити, що передбачені Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні.

Із висновку експерта №323-П від 24.10.2016 року вбачається, що відбиток печатки «Територіально відокремлене без балансове відділення №10001/0160 *Україна* Філії Вінницького обласного управління №10001 *Ідентифікаційний код 09302607* публічного акціонерного товариства *Державний ощадний банк України* Ідентифікаційний код 00032129* «Каса №6» на договорі №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року, укладеному між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» в особі завідувача ТВБВ №10001/0160 «Ощадбанк», нанесено печаткою «Територіально відокремлене без балансове відділення №10001/0160 *Україна* Філії Вінницького обласного управління №10001 *Ідентифікаційний код 09302607* публічного акціонерного товариства *Державний ощадний банк України* Ідентифікаційний код 00032129* «Каса №6».

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» визначено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відтак, в даному випадку ОСОБА_2 є споживачем фінансової послуги і при наявності у нього розрахункових документів та письмового договору про надання такої послуги в певному розмірі, тягар доведення факту її надання в іншому розмірі та відповідно зменшення зобовязань перед споживачем покладається на банківську установу та має підтверджуватись відповідними засобами доказування.

В своїх запереченнях на позов, представник відповідача зазначає, що вказаний договір банківського вкладу з позивачем не укладався і до того ж від імені банку при укладенні договору №703 від 04.09.2015 року діяла ОСОБА_3, яка раніше була звільнена з роботи, тобто договір укладено особою, яка не наділена повноваженнями на підписання вкладних (депозитних) договорів, однак при цьому відповідачем не надано обґрунтованих пояснень того, яким чином і ким були проставлені печатки банку на договорі та касових документах, тоді як зазначені печатки зберігаються виключно у відповідальних працівників банку і по даному факту, відповідачем не було заявлено про вчинене правопорушення.

На вимогу суду надати запис із системи відеоспостереження, представником відповідача повідомлено, що відеозаписи не збережено.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивач при укладенні договору не був зобовязаний перевіряти документи працівників банку та їх повноваження, відбитки яких печаток поставлені на договорі та касових документах, оскільки будь-яка особа, як клієнт банку фактично впевнена в тому, що працівники банку всі банківські операції вчиняють вірно та у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про укладення вказаного договору банківського вкладу і у разі порушення банком своїх зобовязань за цим договором, вкладник має право вимоги до банку про повернення вкладу з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору.

Щодо заявленої ОСОБА_2 вимоги про стягнення з банку на його користь 5800 доларів США за договором банківського рахунку, то в даному випадку суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги, оскільки письмова форма договору банківського вкладу не є додержаною, як це передбачає ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.

Так, пунктом 1.9Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 передбачено, що договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

В даному випадку позивачем на підтвердження свого права щодо стягнення коштів з банку не надано ні оригіналу, ні копії такого договору банківського рахунка№2620717664918, укладеного між сторонами.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів в частині стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 35000 доларів США та відсотків в сумі 321,92 доларів США за договором №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року, яке не ґрунтується на вимогах закону підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявленого позову та стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 35321,92 доларів США, що еквівалентно 808871,97 грн. та складається з 35000 доларів США і відсотків в сумі 321,92 доларів США заборгованості за договором №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року, а в іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2016 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/0160 філії Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів в частині стягнення з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 35000 доларів США та відсотків в сумі 321,92 доларів США за договором №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 35321,92 доларів США, що еквівалентно 808871,97 грн., яка складається з 35000 доларів США та відсотків в сумі 321,92 доларів США заборгованості за договором №703 на вклад «Депозитний» на імя фізичної особи від 04.09.2015 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_4

Судді: /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: