Рішення № 63439780, 08.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/4819/16-ц Провадження № 22-ц/772/3554/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 47 Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача ОСОБА_2; представника відповідача ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4; представника відповідача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Держгеокадастру у місті Вінниці, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_11 і ОСОБА_12, про визнання незаконними рішень і скасування державних актів про право власності на землю, виданих на їх підставі; про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акта на права власності на земельну ділянку,

В с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_7 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 міської ради і ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 і ОСОБА_9, про визнання незаконними рішень виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради та скасування державних актів про право власності на землю, виданих на їх підставі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.

Свої вимоги мотивувала тим, що 11 квітня 2008 року за рішенням Третейського суду (справа № 3/62-08) вона придбала у ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий № 0520682803:02:002:0137 по вул. Ружилівській в селі Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №397587, виданого 14.10.2005 року ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010582800359.

27 травня 2008 року ОСОБА_10 земельних ресурсів у ОСОБА_3 районі їй виданий Державний акт на право власності на цю земельну ділянку, призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010882800288.

У 2014 році вона отримала копію позовної заяви ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, рішень відповідних органів місцевого самоврядування про їх видачу, рішень про надання земельних ділянок у власність і рішення третейського суду, із якої вбачається, що позивач просить скасувати, у тому числі, рішення, державні акти та рішення третейського суду щодо права власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_13 і на її імя.

У цьому позові ОСОБА_5 зазначила, що вона являється власником двох земельних ділянок № 92 і № 93 по вул. Д. Нечая у м. Вінниці площею по 0,10 га, разом 0,20 га, які вона придбала за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 29 липня 2005 року № 4598 і від 29.07.2005 року № 4594, на підставі яких 15 листопада 2005 року ОСОБА_3 міське управління земельних ресурсів видало їй один Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 923250 площею 0,20 га по вул. Д. Нечая, ділянки 92, 93 у м. Вінниці, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010500301249. Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:059:0058 і 0510100000:03:059:0059.

Земельна ділянка № 92 належала ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданого ОСОБА_3 міською радою народних депутатів 18 травня 1998 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 25.12.1997 року № 1416 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ВН № 3/648.

Земельна ділянка № 93 належала ОСОБА_8 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданого ОСОБА_3 міською радою народних депутатів 16 серпня 1999 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 4.11.1997 року № 1143 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ВН № 3/469.

Тому вона просила визнати незаконними рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради № 1416 від 25.12.1997 року і № 1143 від 4.11.1997 року про надання у приватну власність ОСОБА_9 і ОСОБА_8, відповідно, земельних ділянок № 92 і № 93 площею по 0,1000 га кожна, по вул. Д. Нечая у м. Вінниці і скасувати видані їм Державні акти; визнати недійсними два договори купівлі-продажу цих земельних ділянок ОСОБА_5 та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку №92 і 93 загальною площею 0,2000 га, виданий 15.11.2005 року ОСОБА_5

У травні 2016 року ОСОБА_7 надала заяву про доповнення підстав позову, у якій зазначила, що Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 виданий без погодження меж із суміжними землекористувачами. В матеріалах технічної документації із складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 є протокол обстеження та погодження меж земельної ділянки від 29.08.2005 року, у якому відсутній підпис та печатка Голови квартального комітету, затверджуючий підписи фізичних осіб суміжних землекористувачів. Протокол абрису зовнішньої межі земельної ділянки містить відомості про те, що від точки «А» до точки «Б» знаходиться проїзд загального користування, тому погодити дану межу мав би орган місцевого самоврядування, на території якого він знаходиться на території Лука-Мелешківської сільської ради, але фактично погодження проведено представником міської ради ОСОБА_14, що є неправильним і незаконним.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2016 року залучено співвідповідачами у справі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та третіми особами без самостійних вимог залучено до справи ОСОБА_11 і ОСОБА_12

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2016 року залучено співвідповідачем ОСОБА_10 Держгеокадастру у місті Вінниці.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 2900 гр.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та винести нове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначила, що рішення суду має грунтуватися на принципах права, принципах добросовісності, справедливості, верховенства права, проте оскаржуване рішення суду таким вимогам не відповідає. Судом не враховані проведені у 1997 році зміни у законодавстві щодо компетенції в галузі земельних відносин органу місцевого самоврядування, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу і просить її задовольнити.

Представники відповідачів: ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4; ОСОБА_5 ОСОБА_6 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просять її відхилити і залишити без змін рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_10 Держгеокадастру у місті Вінниці, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не зявився і не надіслав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідачі: ОСОБА_9 і ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не зявилися і не надіслали письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Треті особи ОСОБА_11 і ОСОБА_12, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не зявилися без поважних причин, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надіслали.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року за рішенням Третейського суду (справа № 3/62-08) ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий № 0520682803:02:002:0137 по вул. Ружилівській в селі Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області. Ця земельна ділянка належала ОСОБА_13 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №397587, виданого 14.10.2005 року ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010582800359 (том 1 а. с. 7).

27 травня 2008 року ОСОБА_10 земельних ресурсів у ОСОБА_3 районі ОСОБА_7 виданий Державний акт на право власності на цю земельну ділянку, призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010882800288 (том 1 а. с. 8-10).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 504 від 27.06.1996 року надано земельні ділянки площею 1000 кв. м. громадянам для індивідуального житлового будівництва по вулиці Д. Нечая за рахунок міськземфонду згідно з поданим робочою комісією міськвиконкому списку громадян для отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва по вул. Д. Нечая (список додаток № 1) (том 1 а. с. 235, 244).

У списку громадян для отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва по вул. Д. Нечая (додаток № 1 до рішення виконкому від 27.06.1996 року № 504) під № 48 значиться ОСОБА_9 (том 1 а. с. 236, 246).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 1416 від 25.12.1997 року ОСОБА_9 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, надану їй для будівництва і обслуговування житлового будинку № 92 площею 0,1000 га по вул. Д. Нечая у місті Вінниці згідно з рішенням від 27.06.1996 року № 504 (том 1 а. с. 243).

18 травня 1998 року ОСОБА_3 міською радою ОСОБА_9 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН, на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 25.12.1997 року № 1416 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ВН № 3/648 (том 1 а. с. 18).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 586 від 26.07.1996 року ОСОБА_8 надано в постійне користування земельну ділянку № 93 площею 1000 кв. м. по вул. Д. Нечая для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків за рахунок міськземфонду згідно з генпланом забудови (том 1 а. с. 241).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 1143 від 04.11.1997 року ОСОБА_8 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, надану йому для будівництва і обслуговування житлового будинку № 93 площею 0,1000 га по вул. Д. Нечая у місті Вінниці згідно з рішенням від 26.07.1997 року № 586 (том 1 а. с. 240).

16 серпня 1999 року ОСОБА_3 міською радою ОСОБА_8 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН, на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 04.11.1997 року № 1143 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ВН № 3/469 (том 1 а. с. 21).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 липня 2005 року продавець ОСОБА_9 продала, а покупець ОСОБА_5 купила земельну ділянку за кадастровим № 0510100000:03:059:0058, що розташована у м. Вінниці по вул. Д. Нечая, ділянка 92, площею 0,1000 га, яка належала продавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданої ОСОБА_3 міською радою народних депутатів 18.05.1998 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 25.12.1997 року № 1416. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №ВН № № 3/648. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 4598 (том 1 а. с. 23).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 липня 2005 року продавець ОСОБА_8 продав, а покупець ОСОБА_5 купила земельну ділянку за кадастровим №0510100000:03:059:0059, що розташована у м. Вінниці по вул. Д. Нечая, ділянка 93 площею 0,1000 га, яка належала продавцю на підставі Державного акта про право приватної власності на землю серії ВН, виданої ОСОБА_3 міською радою народних депутатів 16.08.1999 року, на підставі рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 04.11.1997 року № 1143. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № ВН №3/469. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 4594 (том 1 а. с. 22).

На підставі цих договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 29 липня 2005 року № 4598 та № 4594 ОСОБА_3 міське управління земельних ресурсів видало 15 листопада 2005 року ОСОБА_5 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 923250 площею 0,2000 га по вул. Д. Нечая, ділянки 92, 93 у м. Вінниці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010500301249 (том 1 а. с. 24).

Із дослідженого судом письмового доказу (ст. 57, 64, 212 ЦПК України), яким являється висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № ОС-180 від 18 листопада 2015 року, та пояснень власників цих земельних ділянок, які являються сторонами по справі, встановлено, що земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2000 га кадастровим № 0510100000:03:059:0058 і 0510100000:03:059:0059, що розташована за адресою: м. Вінниця вул. Д. Нечая, ділянки 92, 93 частково суміщується з земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га кадастровим № 0520682803:02:002:0137, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 268172 від 27.05.2008 року. Площа даного суміщення становить 415 кв. м. (том 1 а. с. 25-40, зокрема а. с. 33, а. с. 254).

Отже, встановивши такі обставини, можна прийти до висновку, що на одні і ті ж самі земельні ділянки прийняті різні рішення про передачу їх у власність, на підставі яких видані правовстановлюючі документи про право власності на них, різними органами: Лука-Мелешківською сільською радою для ОСОБА_13, виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради для ОСОБА_5

Із матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Лука-Мелешківської сільської ради від 18.04.1996 року ОСОБА_13 отримала земельну ділянку у користування з призначенням: під індивідуальне будівництво, а рішенням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.07.2004 року ця земельна ділянка передана їй у приватну власність і 14.10.2005 року вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, яку продала ОСОБА_7 11.04.2008 року.

ОСОБА_7 набула право власності на земельну ділянку згідно рішення третейського суду від 11.04.2008 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку їй виданий 27.05.2008 року.

Це також підтверджується схемою набуття спірних земельних ділянок (том 1 а. с. 232), архівною довідкою № 119 від 13.04.2016 року, із якої вбачається, що рішенням Лука-Мелешківської сільської ради від 18 квітня 1996 року ОСОБА_12 надана земельна ділянка під індивідуальне будівництво в с. Лука-Мелешківська, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_13 (том 1 а. с. 153).

Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 021393, виданий 15 липня 1998 року ОСОБА_12, зареєстрований в Державному земельному кадастрі 12.06.2014 року (том 1 а. с. 149) свідчить про те, що його земельна ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_15 (том 1 а. с. 147).

ОСОБА_9 відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 27.06.1996 року земельну ділянку отримала в користування, а відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 25.12.1997 року цю ж земельну ділянку отримала у власність. Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий їй 18.05.1998 року (том 1 а. с. 232, 17-18).

ОСОБА_8 згідно рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради від 26.07.1997 року отримав земельну ділянку у користування, яка передана йому у власність рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 04.11.1997 року. Державний акт йому виданий 16.08.1999 року (том 1 а. с. 232, 20-21).

29 липня 2005 року ОСОБА_9 і ОСОБА_8 продали свої земельні ділянки ОСОБА_5, яка 15 листопада 2005 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку (том 1 а. с. 232, 22-24)

Також по справі встановлені наступні обставини.

ОСОБА_16 до Державного акта на право користування землею міста Вінниці, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_3 обласної ОСОБА_16 депутатів трудящих від 15 грудня 1962 року, в постійне користування виконкому ОСОБА_3 міської ради депутатів трудящих міста Вінниці відведено 5183,3 га землі згідно з наведеним у акті планом і описом меж (том 1 а. с. 110-117).

ОСОБА_17 Міністрів ОСОБА_18 РСР від 25 липня 1987 року № 259 затверджені «Основні положення генерального плану розвитку міста Вінниці», де у пункті 2 розділу 1 передбачено дальший територіальний розвиток міста на площі 7,2 тис. га (станом на 2005 рік) за рахунок включення до міської території 110 га сільськогосподарських земель Вінницького району (том 1 а. с. 118-120).

ОСОБА_17 Верховної ОСОБА_17 України від 19.06.2003 року № 1014-ІV «Про зміну меж міста Вінниці Вінницької області» включено у межі міста Вінниці 11,2 га земель Лука-Мелешківської сільської ради. Згідно даної постанови ДП «ОСОБА_3 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (перенесення на місцевість) окружної межі міста Вінниці.

ОСОБА_16 до листа ДП «ОСОБА_3 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 09.03.2010 року № 776, згідно наявних матеріалів у ДП «ОСОБА_3 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» межа міста Вінниці зі сторони села Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області починаючи з 1962 року по 19.06.2003 року не змінювалася (том 1 а. с. 33 на звороті).

У 1995 році два замовники: ОСОБА_3 міськвиконком і ОСОБА_3 райвиконком замовили проект забудови кварталу жилих будинків с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, який виготовлений комітетом у справах будівництва і архітектури виконкому ОСОБА_3 обласної ради народних депутатів. У проекті забудови адреса будівництва зазначена: с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області (том 1 а. с. 212-213).

У виготовленому проекті забудови наявний генеральний план забудови села Лука-Мелешківська Вінницького району (том 1 а. с. 213) та ситуаційний план (том 1 а. с. 213-а), із якого вбачається поділ загального поля на земельні ділянки з присвоєними їм відповідними номерами, у тому числі земельні ділянки: № 92 передана у власність ОСОБА_9 згідно рішення № 1416 від 25.12.1997 року (том 1 а. с. 17) та № 93 передана у власність ОСОБА_8, згідно рішення № 1143 від 04.11.1997 року (том 1 а. с. 20).

Із ситуаційного плану вбачається, що позначені земельні ділянки номерами 92 і 93 мають форму трапеції, у якій довша ширина має заокруглення з боку вулиці (том 1 а. с. 213-а).

Передані у власність ОСОБА_9 і ОСОБА_8 земельні ділянки мають рівну форму прямокутника, у якому ширина складає 25,00 м., а довжина 40,00 м., що вбачається із відповідних державних актів, де в таблиці ліній вказана довжина ліній: 1 25.00, 2 40.00, 3 25.00, 4 40.00 (том 1 а. с. 18, 21).

За таких обставин слідує висновок про те, що державні акти видані ОСОБА_9 і ОСОБА_8 на інші земельні ділянки, а не на земельні ділянки, що позначені номерами 92 і 93.

Після виготовлення вказаного проекту забудови, виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради 16.10.1995 року звернувся до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району із листом за № 01-10-832, яким на виконання рішення обласної ради народних депутатів № 59 від 24.10.1994 року про виділення земель для індивідуальної забудови жителям міста, надіслав списки громадян міста Вінниці, затверджені рішенням міськвиконкому від 02.10.1995 року № 724, на отримання земельних ділянок на території сільської ради.

Про прийняте відповідне рішення сільською радою міськвиконком просив сповістити його, повідомивши про те, що ОСОБА_10 архітектури міськвиконкому, керуючись схемою забудови даного району, яка розроблена і погоджена з відповідними службами обласного управління архітектури та містобудування, для кожного забудовника видасть технічний паспорт та відведе в натурі конкретну земельну ділянку, узгодивши такі дії з районним архітектором та районною земельною службою. Після вирішення цих організаційних питань сільська рада з кожним забудовником здійснить відповідне оформлення наданої земельної ділянки (том 1 а. с. 234).

VІІ сесією 22 скликання Лука-Мелешківської сільської ради, яка відбулася 18 квітня 1996 року, прийнято рішення № 5 «Про відведення земельної ділянки під індивідуальне будівництво», яким постановлено провести відведення земельної ділянки з запасу сільської ради в розмірі 40 га під індивідуальну забудову жителям села Лука-Мелешківська, працівникам районних служб та пільгових категорій жителів м. Вінниці (том 1 а. с. 214).

18 квітня 1996 року інженером ОСОБА_3 філіалу Інституту землеустрою ОСОБА_19 у присутності Лука-Мелешківського сільського голови ОСОБА_20 складено акт встановлення меж ділянки в натурі загальною площею 49,0 га, в тому числі по ділянкам: ділянка № 1 26,42 га, ділянка № 2 22,58 га (том 1 а. с. 229).

У 1996 році за зверненням Лука-Мелешківської сільської ради ОСОБА_3 філія Інституту землеустрою ОСОБА_18 аграрних наук на підставі договору № 111 від 17.05.1996 року виготовила технічний звіт по встановленню в натурі меж земельних ділянок, що відводяться під індивідуальне житлове будівництво на території Лука-Мелешківської сільської ради народних депутатів Вінницького району (том 1 а. с. 222-229).

Встановивши по справі такі обставини та оцінивши згідно вимог статті 212 ЦПК України докази, колегія суддів вважає, що одна і та ж спірна земельна ділянка, власником якої являлася ОСОБА_13 і власником якої являвся ОСОБА_8, що накладаються одна на одну по площі 415 кв. м., передана різними рішеннями: ОСОБА_13 земельна ділянка передана спочатку у користування 18.04.1996 року і 16.07.2004 року передана у власність Лука-Мелешківською сільською радою, а ОСОБА_8 ця ж сама земельна ділянка передана у користування 26.07.1997 року і 04.11.1997 року передана у власність виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради.

Позивач ОСОБА_7 оспорює рішення виконкому виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради про надання у власність земельної ділянки і ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Із досліджених у сукупності матеріалів справи та пояснень представника позивача ОСОБА_7 судом встановлено, що земельна ділянка площею 1000 кв. м., яка перебувала у власності ОСОБА_13 суміщується із земельною ділянкою площею 1000 кв. м., яка перебувала у власності ОСОБА_8 лише площею 415 кв. м. і зовсім не суміщується із земельною ділянкою, що на праві власності належала ОСОБА_9

З урахуванням цих встановлених обставин слід зробити висновок про те, що рішення виконкому ОСОБА_3 міської ради про надання земельної ділянки ОСОБА_8 не відповідає вимогам діючого на той час земельного законодавства.

За правилами статті 6 ЗК України (у редакції від 18 грудня 1990 року) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими ОСОБА_16 народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, зокрема, для будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

ОСОБА_16 до вимог статті 9 ЗК України, 1990 року, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_16 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить і передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Стаття 10 ЗК України, 1990 року, до відання міських ОСОБА_16 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території відносить питання передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Так, статтею 17 ЗК України (в редакції 1990 року, що діяла на момент передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_8Л.) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться ОСОБА_16 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської ОСОБА_16 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї.

ОСОБА_16 народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) ОСОБА_16 народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) ОСОБА_16 народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими ОСОБА_16 народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки, у тому числі, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Як уже встановлено вище спірна земельна ділянка знаходилася на території Лука-Мелешківської сільської ради, тому згідно зазначених вимог Земельного кодексу України приймати рішення про її передачу у власність вправі була лише Лука-Мелешківська сільська рада.

У звязку з цим рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 1143 від 04.11.1997 року про надання ОСОБА_8 у власність земельної ділянки, яка знаходиться на території іншого адміністративно-територіального району та за межами міста, прийнято з порушенням земельного законодавства, а отже, є незаконним.

Крім цього враховується наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, за правилами ч. 1 ст. 1 ЗК України, 1990 року, в редакції діючій на момент прийняття спірного рішення, регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього.

За правилами ст. 17 ЗК України, 1990 року, передача земельних ділянок у приватну власність провадиться ОСОБА_16 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки (частина 1).

Статтею 3 ЗК України, 1990 року, визначено, що розпоряджаються землею ОСОБА_16 народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Проте, 21 травня 1997 року прийнятий Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який набрав чинності з 12 червня 1997 року, тобто був чинним на час прийняття рішень щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Цей закон визначає засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

ОСОБА_16 до ч. 1 ст. 2 цього Закону, місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного обєднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

ОСОБА_16 до п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» містить положення щодо власних (самоврядних) частина 1 пункт «а» підпункти 1-4, і делегованих частина 1 пункт «б» підпункти 1-10 і частина 2, повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Цей перечень є вичерпним і не містить повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, у тому числі надання земельних ділянок у користування та їх передачу у власність, ні за власними повноваженнями, ані за делегованими повноваженнями.

Таким чином, починаючи з 12 червня 1997 року рішення про надання земельних ділянок у власність вправі приймати лише сільська, селищна, міська рада і лише на пленарному засіданні, отже, у листопаді і в грудні 1997 року рішення про надання у власність земельних ділянок ОСОБА_9 і ОСОБА_8 повинно бути прийнято на пленарному засіданні ОСОБА_3 міської ради.

Рішення 1 сесії 23 скликання ОСОБА_3 міської ради від 22 травня 1998 року «Про порядок вирішення питань регулювання земельних відносин в м. Вінниці» не може бути належним доказом у звязку з тим, що його не існувало на день прийняття виконавчим комітетом 04.11.1997 року рішення № 1143 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_8, а воно було прийнято пізніше.

Рішення 2 сесії 22 скликання ОСОБА_3 міської ради від 5.11.1994 року «Про організацію раціонального землекористування в м. Вінниці» також не може бути доказом по справі, оскільки воно було ухвалено задовго до прийняття і набрання чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» і положення цього закону не були враховані даним рішенням міської ради.

Належним письмовим доказом являється висновок науково-правової експертизи щодо правомірності винесення рішень виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради, проведений науково-правовою експертизою при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу». Згідно цього висновку розпорядитися землями територіальної громади м. Вінниці і прийняти рішення, зокрема, № 1143 від 04.11.1997 року про надання у власність ОСОБА_8 земельної ділянки № 93 по вул. Д. Нечая у м. Вінниці, мала право виключно ОСОБА_3 міська рада, а не її виконавчий комітет відповідно до статей 33, 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; ОСОБА_3 міська рада не мала права делегувати свої повноваження щодо питань регулювання земельних відносин виконавчому комітету, а мала в сесійному порядку прийняти власне рішення з означеного питання. Отже вказане рішення не відповідає положенням статті 19 Конституції України, статей 24, 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (том 1 а. с. 86-88).

Такий висновок не заперечений і не спростований відповідачами.

Окрім цього, встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_13, власником якої за рішенням третейського суду стала позивач ОСОБА_7, передана їй у користування 18 квітня 1996 року, а земельна ділянка ОСОБА_8, за договором купівлі-продажу власником якої стала ОСОБА_5, передана йому у користування 27 червня 1996 року.

Отже, на час передачі у користування земельної ділянки ОСОБА_8 ця земельна ділянка уже була надана у користування ОСОБА_13

ОСОБА_16 до статті 17 ЗК України, 1990 року, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться ОСОБА_16 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки (ч. 1).

Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими ОСОБА_16 народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу (частина 8).

Згідно положень статті 31 ЗК України, 1990 року, вилучення земельних ділянок з метою передачі їх власність або надання у користування громадянам провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення місцевої ради народних депутатів. Вилучення земель у межах міста для усіх потреб провадиться за рішенням міської ОСОБА_16 народних депутатів, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу. У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої ОСОБА_16 народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку.

По справі встановлено, що земельна ділянка надана у користування ОСОБА_13 у неї не вилучалася перед наданням у користування цієї ж земельної ділянки ОСОБА_8

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_8 набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради.

ОСОБА_16 до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

ОСОБА_16 до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

За таких обставин вимога позивача про визнання незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради № 1143 від 04.11.1997 року про надання у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки № 93, підлягає до задоволення.

Статтею 23 ЗК України, 1990 року, передбачалося, що право власності на земельні ділянки посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільською, селищною, міською, районною ОСОБА_16.

ОСОБА_8 16 серпня 1999 року ОСОБА_3 міською радою виданий Державний акт на право приватної власності на землю.

Визнання незаконним рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, який виданий на підставі цього рішення, та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

У звязку з наведеним є недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_8

Таким чином законним власником спірної земельної ділянки являється позивач ОСОБА_21

ОСОБА_16 до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 328 ЦК України зазначає підстави набуття права власності. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За правилами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_13 отримала 14 жовтня 2005 року Державний акт на право власності на земельну ділянку і, ставши власником земельної ділянки, розпорядилася нею на власний розсуд як власник, відчуживши її за договором купівлі-продажу, визнаного дійсним рішенням третейського суду від 11.04.2008 року справа № 3/62-08.

На підставі рішення третейського суду ОСОБА_10 земельних ресурсів у ОСОБА_3 районі 27 травня 2008 року видало ОСОБА_7 Державний акт на право власності на земельну ділянку, який є дійсним на сьогоднішній день, оскільки інше не встановлено (том 1 а. с. 8).

За правилами ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29 липня 2005 року ОСОБА_8 продав громадянці ОСОБА_22 ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровим № 0510100000:03:059:0059, що знаходиться по вулиці Д. Нечая, ділянка № 93 у м. Вінниці площею 0,10 га, належну йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, виданого ОСОБА_3 міською радою народних депутатів 16.08.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 04.11.1997 року № 1143 (том 1 а. с. 22).

ОСОБА_16 до статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно вимог статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За правилами статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право розпорядження це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).

Таким чином, право продажу майна належить лише його власнику.

ОСОБА_16 до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину передбаченою частиною першою статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зміст правочину становлять права та обов'язки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися.

Оскільки ОСОБА_8 набув право власності на земельну ділянку незаконно, то у нього не виникло і законне право розпорядження нею, зокрема, він не набув права на відчуження земельної ділянки, внаслідок чого укладений ним договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним.

Громадянка ОСОБА_22 ОСОБА_5 29 липня 2005 року придбала земельну ділянку у ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріально і зареєстрованого в реєстрі за № 4594 (том 1 а. с. 22).

ОСОБА_16 до статті 125 ЗК України, 2001 року (в редакції, що була чинною на час укладення правочину), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У статті 126 ЗК України, 2001 року закріплено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1.13 і 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 з послідуючими змінами (в редакції, чинній на час видачі 15 листопада 2005 року Державного акта на право власності на земельну ділянку), складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.

Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

ОСОБА_5 звернулася 2 травня 2005 року до міського управління земельних ресурсів із заявою, яка була зареєстрована 02.08.2005 року, про переоформлення на її імя державних актів на право власності на землю згідно з договорами купівлі-продажу двох земельних ділянок, площею по 1000 кв. м. кожна, по вул. Д. Нечая, діл. № 92, № 93 (том 1 а. с. 96).

На підставі цієї заяви ОСОБА_3 міське управління земельних ресурсів виготовило технічну документацію зі складання Державного акта на право власності на земельну ділянку громадянки ОСОБА_5, земельні ділянки № 92, № 93 по вул. Д. Нечая на території ОСОБА_3 міської ради (том 1 а. с. 93- 107).

У цій технічній документації міститься план розташування земельної ділянки № 92 і № 93 по вул. Д. Нечая (том 1 а. с. 97), який за схемою відповідає проекту забудови кварталу жилих будинків с. Лука-Мелешківська, виготовленого у 1995 році на замовлення ОСОБА_3 міськвиконкому і ОСОБА_3 райвиконкому (том 1 а. с. 212-213-а), про що зазначалося вище.

Проте, істотно змінилася нумерація земельних ділянок, зокрема: земельні ділянки, які у 1995 році нумерувалися: 169, 168, 167, 166, 165, 164, 163, 162, 161, 160; станом на 2005 рік без будь-яких відміток про це пронумеровані: 96, 95, 94, 93, 92, 90, 89, 88.

А земельні ділянки, які у 1995 році нумерувалися: 92, 93, 94 (земельна ділянка № 93 передана в 1996 році у користування, а в 1997 році передана у власність ОСОБА_8, і які мали нерівну форму межі), у плані за 2005 рік схематично відображені такої ж форми, проте нумерація їх взагалі відсутня (том 1 а. с. 97 та а. с. 213-а).

Технічна документація не містить даних про те, що проведено відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, які мали передаватися власнику, згідно складеного відповідного акту і такий акт відсутній.

У технічній документації міститься протокол обстеження та погодження межі земельної ділянки від 29 серпня 2005 року, на звороті якого міститься абрис зовнішньої межі земельної ділянки та міститься відмітка про те, що межі погоджено із суміжними землевласниками (землекористувачами) і підпис фізичних осіб голова квартального комітету не підтвердив, про що свідчить відсутність відповідного запису і печатки квартального комітету (том 1 а. с.100 і на звороті).

Із довідки № 431/435 виданої 8 червня 2016 року Головою Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці вбачається, що земельні ділянки № 92 і № 93 по вул. Д. Нечая до травня 2015 року не входили в межі жодного квартального комітету, а також в межах квартальних комітетів реєструються прийняті в експлуатацію будинки та земельні ділянки, надані для їх обслуговування або приватизації (том 1 а. с. 164).

Також відсутній запис про погодження межі від «А» до «Б», що є проїздом загального користування, із відповідним територіальним органом місцевого самоврядування (том 1 а. с. 100 на звороті).

Таким чином, Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_5 15 листопада 2005 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам Інструкції і межам адміністративно-територіального району, тому являється незаконним.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, 2001 року чинної на час звернення позивача до суду, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

ОСОБА_16 до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

У урахуванням всього наведеного колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 із скасуванням рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог

ОСОБА_16 до ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1, 3, 6, 9, 10, 17, 23, 31, 125, 126, 152 ЗК України, ст. 1, 25, 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 21, 203, 215, 316, 317, 319, 321, 328, 386, 391, 393, 655, 658 ЦК України, ст. 11, 10, 60, 212, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року скасувати і ухвалити нове.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Держгеокадастру у м. Вінниці, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_11 і ОСОБА_12, про визнання незаконними рішень і скасування державних актів про право власності на землю, виданих на їх підставі; про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради народних депутатів № 1143 від 04.11.1997 року про передачу ОСОБА_8 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку по вулиці Д. Нечая, ділянку № 93 площею 1000 кв. м. згідно з рішенням від 26.07.1996 року №586.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 3/469, виданий на імя ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0510100000:03:059:0059 і скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 93 по вул. Д. Нечая у м. Вінниці кадастровий номер 0510100000:03:059:0059, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, укладений 29 липня 2005 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_5 і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_23 29 липня 2005 року та зареєстрований у реєстрі за № 4594.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 923250, виданий на імя ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510100000:03:059:0058, 0510100000:03:059:0059 і скасувати його державну реєстрацію.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_24

Судді: /підпис/ ОСОБА_25

/підпис/ ОСОБА_26

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду М.В.Матківська