Ухвала суду № 63439766, 14.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3954/16-ц Провадження № 22-ц/772/2870/2016Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.Категорія 43Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Копаничук С.Г., Марчук В.С., секретар - Агеєва Г.В., за участі: ОСОБА_2 та представника відповідача - Олійник Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницького обласного військового комісаріату на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2016 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Вінницького обласного військового комісаріату від 03 грудня 2015 року № 36 в частині відмови ОСОБА_2 у зміні дати перебування на черзі для отримання житла при Вінницькому ОВК; зобов'язати житлову комісію Вінницького ОВК зарахувати ОСОБА_2 в термін перебування на квартирному обліку час перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби в іншому гарнізоні з 03.12.1993 року.

Позов мотивовано тим, що з 03.12.1993 року по 26.05.1997 року, позивач проходив військову службу у в/ч А0613 в м. Старокостянтинів. Рішенням житлової комісії цієї військової частини (згідно протоколу від 03 грудня 1993 року № 13) його поставили на квартирний облік для отримання житлової площі.

З 26.05.1997 року ОСОБА_2 був переміщений до іншої військової частини - в/ч А0611, в м. Хмельницький для подальшого проходження військової служби. Житлова комісія військової частини А0611, керуючись вимогами чинного на той час наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», рішенням № 32 від 15.10.1997 року поставила позивача на квартирний облік з 03.02.1995 року, не зарахувавши попередній час перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби з 03.12.1993 року.

З 2005 року позивач був переміщений на нове місце служби - м. Жмеринка Вінницького гарнізону, де по теперішній час проходить службу на посаді військового комісара Жмеринського об'єднаного міського військового комісаріату.

20 вересня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до військового комісара Вінницького обласного військового комісаріату з заявою про постановку його і його сім'ї на квартирний облік. Рішенням № 45 від 08 грудня 2006 року житлової комісії Вінницького ОВК позивача постановлено на загальну чергу з 03.02.1995 року.

В період з 22 травня 2015 року по 18 червня 2015 року позивач брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та є учасником бойових дій.

03 грудня 2015 року позивач повторно звернувся до військового комісара Вінницького ОВК з рапортом про перегляд житловою комісією Вінницького ОВК дати прийняття його на квартирний облік і зарахування попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а саме з 03 грудня 1993 року, та про постановку на першочергову чергу для отримання житла як учасника бойових дій.

Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Вінницького ОВК № 36 від 03.12.2015 року, позивача поставлено в першочергову чергу на квартирний облік як учасника бойових дій з 03 грудня 2015 року, у зміні терміну перебування на квартирному обліку в загальній черзі з 03 лютого 1995 року на 03 грудня 1993 року - відмовлено.

Позивач вважає рішення житлової комісії Вінницького ОВК в частині відмови в зміні дати перебування на квартирній черзі незаконним, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії Вінницького ОВК від 03.12.2015 року № 36 в частині відмови ОСОБА_2 у зміні дати перебування на черзі для отримання житла при Вінницькому обласному військовому комісаріаті. Зобов'язано житлову комісію Вінницького ОВК зарахувати ОСОБА_2 в термін його перебування на квартирному обліку час перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби в іншому гарнізоні з 03.12.1993 року.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, Вінницький обласний військовий комісаріат подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, апелянт посилається на пропущення позивачем строків позовної давності, постановка на чергу здійснювалась відповідно до Положення «Про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України №20 від 03.02.1995 року, який діяв на той час.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03 грудня 1993 року по 26 травня 1997 року ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині А0613 в м. Старокостянтинів.

Рішенням житлової комісії цієї військової частини він був поставлений на квартирний облік для отримання житлової площі, що підтверджується витягом з протоколу від 03 грудня 1993 року № 13 (а.с 6).

З 26 травня 1997 року ОСОБА_2, для подальшого проходження військової служби, був переміщений до військової частини в м. Хмельницький (в/ч А0611).

Внаслідок переміщення до іншого гарнізону, своїм рішенням № 32 від 15.10.1997 року, житлова комісія військової частини А0611, поставила позивача на квартирний облік з 03 лютого 1995 року (а.с. 8).

У 2005 році позивач був переміщений на нове місце служби ,а саме в м. Жмеринка Вінницького гарнізону, де проходить службу і по теперішній час.

Відповідно до довідки Міністерства оборони України, у період з 22.05.2015 року по 18.06.2015 року, ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції (а.с. 20).

03 грудня 2015 року позивач звернувся до військового комісара Вінницького ОВК з рапортом про перегляд житловою комісією Вінницького ОВК дати прийняття його на квартирний облік і зарахування попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби з 03 грудня 1993 року та про постановку на першочергову чергу для отримання житла як учасника бойових дій (а.с. 17).

Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії Вінницького ОВК № 36 від 03 грудня 2015 року, позивача поставлено в першочергову чергу на квартирний облік як учасника бойових дій з 03 грудня 2015 року, проте відмовлено у зміні терміну перебування на квартирному обліку з 03 лютого 1995 року на 03 грудня 1993 року (а.с. 18).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що приймаючи рішення про зарахування ОСОБА_2 на квартирний облік без врахування попереднього строку служби, обмежено його право на забезпечення житловою площею, що суперечить нормам Конституції України та іншим нормативно-правовим актам.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилим приміщенням на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 43 Житлового Кодексу встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найм) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 32 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, черговість надання житла визначається за часом і зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Пунктом 26 вказаного Порядку передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховується на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із: збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також ж у списках осіб, що користуються і правом першочергового або позачергового одержання житла.

Аналогічні положення містяться і в п. 3.7 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577.

Пунктом 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила), затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 та п. 17 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 (далі - Положення), встановлено, що військовослужбовцям, що перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються згідно з чергою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вперше був зарахований на квартирний облік 03.12.1993 року.

Встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення вказаний Наказ від 03.02.1995 року втратив чинність, а тому рішення в частині відмови у зміні дати перебування на черзі є незаконним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та виходив з того що п. 2 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20, на який відповідач послався відмовляючи ОСОБА_2 в перенесенні дати зарахування на квартирний облік - з 1995 року на 1993 року (з відповідними місяцями), втратив чинність у зв'язку із прийняттям наказу Міністерства оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», та правильно встановивши, що положення цього наказу суперечать вимогам ст.ст. 38-44 ЖК УРСР, спеціальному Закону, п. 26 Порядку, п. 38 Правил, п. 17 Положення та п. 36 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174, дійшли обґрунтованого висновку про порушення прав позивача як військовослужбовця і громадянина на житло, передбачене ст. ст. 17, 47 Конституції України.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем позовної давності колегією суддів не враховуються, оскільки заяви щодо застосування строків позовної давності при розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем подано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги позову є обґрунтованими та законними, так як базуються на нормах права, а мотиви та доводи апеляційної скарги не спростовують вірні висновки суду першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому додаткове рішення про розподіл судових витрат скасуванню також не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги Вінницького обласного військового комісаріату - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2016 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: