Справа № 761/6950/16-ц
Провадження № 4-с/761/318/2016
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Конози Віталія Миколайовича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії»,
ВСТАНОВИВ:
22.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою дії та рішення в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Конози В.М. щодо винесення постанови від 19.01.2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915, просить суд, визнати незаконною та скасувати вказану постанову.
Свою скаргу представник заявника обґрунтовує тим, що винесення в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Конозою В.М. постанови від 19.01.2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915 є перевищенням службових повноважень, оскільки сторони виконавчого провадження постанову державного виконавця від 07.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу не оскаржували, а тому, вважаючи, що вказаними діями та рішенням в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Конози В.М. були порушені його права, заявник звернувся з даною скаргою до суду.
Заявник у судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, однак через канцелярію суду подав письмову заяву, надіславши її засобами поштового зв'язку, зі змісту якої вбачається, що останній заявлені вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.
В.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Коноза В.М. у судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, однак через канцелярію суду представником ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області подано письмове заперечення, зі змісту яких вбачається, що останній проти заявлених вимог заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що у провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження ВП № 33669915 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1053/11, виданого 12.07.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній Банк Сбербанк Росії» заборгованості за кредитним договором у сумі 6433819,04 грн., а також судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 6435639,04 грн.
Відповідно до ухвали Київського районного суду м.Полтави від 19.08.2013 року, постановленої за результатами розгляду цивільної справи № 552/5944/13-ц за поданням ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, якою вказане подання ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області задоволено, а саме тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань.
Зі змісту ухвал господарського суду Харківської області від 19.08.2015 року та 31.08.2015 року у справі № 922/4587/13 вбачається, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області зобов'язано звільнити з-під арешту майно боржника ОСОБА_1, який накладено на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 03.08.2012 року, винесеної ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області у ході виконавчого провадження ВП № 33669915.
При цьому, в резолютивні частині ухвали господарського суду Харківської області від 31.08.2015 року у справі № 922/4587/13, зазначено, що разом із закінченням виконавчого провадження та звільненням з-під арешту всього майна боржника ОСОБА_1, скасувати інші заходи примусового виконання рішення.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 06.10.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Круглова С.В. від 07.10.2015 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915, скасовано постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 06.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 33669915, а також зобов'язано старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. провести виконавчі дії в порядку встановленому Законом.
При цьому, підставою для перевірки матеріалів виконавчого провадження та скасування зазначеної постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. є те, що у постанові старшим державним виконавцем не вказано про скасування інших заходів примусового виконання рішення, зокрема скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, що порушує права боржника у виконавчому провадженні.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 07.10.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 33669915 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Разом з тим, пунктом 2 вказаної постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 07.10.2015 року, визначено, що відповідно до ухвал господарського суду Харківської області від 19.08.2015 року та 31.08.2015 року у справі № 922/4587/13 скасувати інші заходи примусового виконання рішення, зокрема скасувати тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 19.08.2013 року у цивільній справі № 522/5944/13-ц.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.
Тобто, враховуючи, що постанова старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 07.10.2015 року, якою виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржена не була та є чинною, суд вважає, що у розумінні ч.1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження ВП № 33669915 вважається завершеним.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, постановою в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Конози В.М. від 19.01.2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915, скасовано п.2 постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 07.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, як такий, що суперечить ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та наявним матеріалам виконавчого провадження.
У відповідності до вимог ч.ч. 1-3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено, що старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Приймак О.В. при винесенні постанови від 07.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 33669915 діяв відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень, а також старшим державним виконавцем у вказаній постанові були враховані вимоги постанови начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Круглова С.В. від 07.10.2015 року про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915, суд вважає, що оскаржуване рішення в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Конози В.М. є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню, а тому приходить до висновку про задоволення вказаної скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 210, 223, 293, 294, 383-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями), суд
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Конози Віталія Миколайовича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанк Росії» - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Конози Віталія Миколайовича від 19 січня 2016 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження ВП № 33669915.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 63439164, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 30.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/6950/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: