Ухвала суду № 63437017, 14.12.2016, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________ 398/3271/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Федорак Л.М.,

суддів Татіщевої Я.В., Шпідька В.Г.,

секретаря Кузуб В.В.,

за участі прокурорів Цвігуна І.М., Невмитого О.Ю.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6,

обвинуваченого: ОСОБА_7, у відсутність обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яких було видалено із зали судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12015120070003253 від 18.11.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Процесуальним прокурором подано клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Клопотання прокурор мотивує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю їх переховуватися від суду, знищити будь-які речі, які мають значення для кримінального провадження, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засідання прокурори підтримали заявлені клопотання.

Захисники заперечували щодо продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м'який.

Захисник ОСОБА_12 залишив вказане питання на розсуд суду.

Захисники ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на те, що під час підготовчого судового засідання суд не має права продовжувати запобіжний захід, відсутня обґрунтованість ризиків, заявлених прокурором.

Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_1,ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання з огляду на те, що відсутня обґрунтованість ризиків, заявлених прокурором, наявні у їх підзахисних міцні соціальні зв'язки.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на стан здоров'я та відсутність ризиків для продовження запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 були видалені із зали судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання.

З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявлених клопотань, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. Суд шляхом тлумачення даної норми за допомогою висновків від попереднього правового явища до наступного приходить до висновку, що зважаючи на те, що законодавець надає право обирати запобіжний захід на підготовчому судовому засіданні, суд має також право продовжити запобіжний захід на підготовчому судовому засіданні.

До того ж, у ч. 3 ст. 315 КПК вміщено норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений. Щодо застосування домашнього арешту та тримання під вартою, що обмежені граничним терміном дії, враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ, яка поряд з визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання та продовження застосування таких запобіжних заходів, суд відповідно вважає за неможливе «автоматичне» продовження застосування тримання під вартою.

Також суд не вважає перешкодою для розгляду відповідних клопотань відсутність обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були видалені із зали судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання. Адже ані норма статті 193 КПК України, ані інші норми КПК України не регулюють питання розгляду відповідних клопотань за відсутності обвинувачених, якщо вони видалені із зали судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання. У такому разі відповідно до принципу законності підлягають застосуванню загальні засади кримінального провадження. Зокрема, засада законності, що визначена у ст. 9 КПК України, встановлює, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики ЄСПЛ, а також і Конвенції про захист прав і основоположних свобод, стаття 5 якої встановлює основоположні та незмінні гарантії права на свободу та особисту недоторканість, серед яких не визначено заборони розгляду питання тримання під вартою щодо обвинувачених, які видалені із зали судового засідання за порушення порядку у залі судового засідання.

В силу ч. 5 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, наявність обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Водночас, з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому суд не з'ясовує обставини вчинення кримінальних правопорушень та не перевіряє їх дослідженням доказів. Оскільки вказане не допустиме на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства.

Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 обвинувачуються зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років у сукупності із такими обставинами як вік обвинувачених та стан їх здоров'я, що з огляду на акти складені за результатами надання обвинуваченим під час підготовчого судового засідання можливості отримання невідкладної медичної допомоги, є задовільним, згідно обвинувального акту ОСОБА_7 одружений, має на утриманні п'ять неповнолітніх дітей, голова ФГ «Александрит», раніше неодноразово судимий; ОСОБА_8 приватний підприємець, одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше судимий; ОСОБА_9 працюючий, неодружений, раніше судимий; ОСОБА_10 одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працюючий, раніше судимий. Оцінивши в сукупності вказані обставини, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а тому суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду та вчиняти кримінальні правопорушення, а тому наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявний і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: спроби обвинувачених незаконно впливати на свідків, оскільки свідки ще не допитувались судом.

Водночас, суд вбачає, що перестав діяти ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: запобіганням спробам знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зважаючи на те, що обвинувальний акт переданий суду, досудове розслідування закінчено, а отже відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України у суду є підстави вважати, що сторона обвинувачення переконана у зібранні достатніх доказів у кримінальному провадженні, а отже, даний ризик об'єктивно уже не може існувати.

Також суд бере до уваги, що в силу п. 5 ч. 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З огляду на вказане, зважаючи на те, що обсяг заявлених ризиків при обранні запобіжного заходу та його продовженні не зменшився настільки, щоб подальше тримання обвинувачених під вартою було невиправдане, крім того, судовий розгляд не може бути завершений до закінчення дії попередньої ухвали, що закінчується по відношенні до обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, 14.12.2016 року, суд вважає необхідним продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для судового розгляду відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 КПК України та виконання вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, відповідно до 11.02.2017 року.

До того ж, суд звертає увагу на заяви обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 щодо неналежного поводження в установі попереднього ув'язнення та у ході етапування у дане підготовче судове засідання, а тому відповідно наявні підстави для доручення прокурору Кіровоградської області організувати проведення дослідження фактів, на які посилаються обвинувачені.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що таке розслідування органи влади повинні проводити ефективно, зокрема, шляхом внесення відповідних відомостей у ЄРДР з огляду на рішення ЄСПЛ у справі «Каверзін проти України» від 15 травня 2012 року, де зазначається, що органи влади України у відповідності до ст. 3 Конвенції зобов'язані ефективно розслідування факти жорстокого поводження із затриманими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 206, ч. 3 ст. 315, главою 18 КПК України, суд,

постановив:

Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, на шістдесят днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 14.12.2016 року, і діє до 11.02.2017 року.

Доручити прокурору Кіровоградської області організувати проведення дослідження фактів неналежного поводження із обвинуваченими ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, в установі попереднього ув'язнення та у ході етапування у підготовче судове засідання 14.12.2016 року у кримінальному провадженні №12015120070003253.

Матеріали перевірки надіслати до Гребінківського районного суду Полтавської області до 11.02.2017 року.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

ГоловуючаЛ. М. Федорак

Судді Я.В. Татіщева

В.Г. Шпідько