Рішення № 63436040, 06.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5460/16-ц

провадження № 2/361/3052/16

06.12.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М., за участю секретаря Масловської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України у Черкаській області, про визнання укладеним договір купівлі-продажу, визнання права власності на майно, зняття арешту та заборони відчуження, зобов'язання повернути майно, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України у Черкаській області, про визнання укладеним договір купівлі-продажу, визнання права власності на майно, зняття арешту та заборони відчуження, зобов'язання повернути майно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 06 серпня 2015 року рухаючись на придбаному автомобілі марки Opel Omega, 2/01/1997 р. випуску, д/н НОМЕР_1, по вул. Степана Бандери (колишня назва Ленінградське шосе), був зупинений інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню Уманського району УДАІ (нині - Управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції України в Черкаській області) Ткачуком Анатолієм Івановичем, який тимчасово затримав автомобіль, у зв'язку із його арештом та розшуком майна ОСОБА_4, який накладений ВДВС Броварського МРУЮ. Після чого, автомобіль вилучено та доставлено на спеціальний майданчик в м. Черкаси, вул. Л.Українки, 21.

Вищевказаний автомобіль 01 березня 2009 року за 4000 доларів США придбано позивачем у ОСОБА_4, на підтвердження чого останньою написано розписку про отримання коштів за автомобіль. Тобто, на момент винесення постанови ВДВС Броварського МРУЮ від 06 жовтня 2014 року спірний автомобіль вже 4,5 років перебував у власності позивача з часу передання продавцем ОСОБА_4 автомобіля позивачу, а саме з 01.03.2009 року,

Однак, накладений арешт на автомобіль Opel Omega, 2/01/1997 р. випуску, д/н НОМЕР_1, розшук та його тимчасове затримання порушують права позивача на право володіння, користування придбаним автомобілем та реєстрації його на ім'я позивача, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом, в якому просить визнати укладеним договір купівлі-продажу, який укладений 01.03.2009 року між позивачем та ОСОБА_4 щодо придбання автомобіля НОМЕР_1, визнати за позивачем право власності на придбаний автомобіль, зняти з автомобіля НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_4, арешт та припинити його розшук, зобов'язати Управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції України в Черкаській області повернути тимчасово вилучений автомобіль позивачу.

У судовому засіданні позивач вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. До початку судового засідання надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечувала.

Представник Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області у судове засідання також не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. До початку судового засідання надала заперечення проти задоволення позовних вимог та просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання представник управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції України в Черкаській області не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого Броварським РЕВ 4-го МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області 05 вересня 2007 року, власником автомобіля марки Opel Omega 2/0 I, 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_6 (а.с. 9).

Згідно довіреності від 01 березня 2009 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_4 відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, цією довіреністю уповноважує ОСОБА_8, та/або ОСОБА_9, та/або ОСОБА_3, які можуть діяти окремо та незалежно один від одного, розпоряджатися (у тому числі вчиняти правочин щодо експлуатації, страхування, здавання в оренду, а також продажу, за ціну та на умовах, йому (їй) відомих) належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого Броварським РЕВ 4-го МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області 05 вересня 2007 року, автомобілем марки Opel Omega 2/0 I, 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на її ім'я Броварським 4-го МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС в Київській області 05 вересня 2007 року (а.с. 11)

Довіреністю від 13.08.2015 року ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_10 продати належний їй автомобіль марки Opel Omega 2/0 I, 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, одержати належні їй за договором грошові кошти; укладати та підписувати договори та вчиняти інші дії. ( а.с. 12)

Зі змісту розписки від 01 березня 2009 року ОСОБА_4 вбачається, що остання отримала від ОСОБА_3 кошти у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США за автомобіль Opel Omega, що зареєстрований на її ім'я Броварським РЕВ МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області, згідно доручення з ВМС № 81236 (машина продана свідомо, претензій то покупця немає) (а.с.10).

Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області від 06.10.2014 року накладено арешт на все рухоме майно, яке належить ОСОБА_4 (№ ВП 44959219).

Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області від 04.06.2015 року оголошено розшук майна Opel Omega 2/0 I, 1997 року випуску, НОМЕР_1, червоного кольору, ГАЗ 33021, 2000 р.в., д/н НОМЕР_4, бежевого кольору (а.с. 17).

Як вбачається із витягу, сформованого 12.05.2016 року приватним нотаріусом м. Умань Черкаської області ОСОБА_11, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна міститься запис за № 14568507 від 06.10.2014 року про накладення арешту на нерухоме майно, номер об'єкта: VIN НОМЕР_3, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 (а.с. 15).

Зі змісту акта огляду тимчасового затримання транспортного засобу, складеного 06 серпня 2015 року інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню Уманського району УДАІ Ткачуком Анатолієм Івановичем, вбачається, що 06 серпня 2015 року по вул. Ленінградське шосе у м. Умань зупинено вищевказаний автомобіль, який перебував під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 13).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошей.

Відповідно до п. п. 2,7,8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388 з наступними змінами ( далі Порядок державної реєстрації...) передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.

Відповідно до «Порядку державної реєстрації…» - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів та правомірність придбання транспортного засобу.

За змістом п. 8 «Порядку державної реєстрації…» документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є - довідка-рахунок, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування; акт приймання-передачі транспортних засобів; вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію транспортних засобів; договір фінансового лізингу, тощо.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Як вбачається з копії довіреності від 01.03.2009 р., власник автомобіля ОСОБА_4 уповноважувала ОСОБА_8, та/або ОСОБА_9, та/або ОСОБА_3 експлуатувати та продати належний їй автомобіль, тобто надала повноваження лише на вчинення дій від її імені.

Оскільки, вказаний транспортний засіб не знятий з обліку в підрозділі ДАІ, то не має підстав вважати, що він був відчужений ОСОБА_4 та правомірно набутий ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_3 відповідно до ст. 60 ЦПК України не довів обставини правомірності придбання ним спірного автомобіля, оскільки жодного документу, які перелічені у п. 8 «Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів» суду не надано.

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться в листі № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, зазначено, що невірним є визнання дійсними договорів купівлі-продажу та право власності на автомобілі на підставі виданих їх власниками довіреностей іншим особам з правом користування та повного розпорядження автомобілем або на підставі розписок про отримання власником грошової суми за проданий автомобіль, оскільки п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України передбачено вчинення правочинів між фізичними особами у письмовій формі на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, та постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», яка також передбачає письмову форму договору купівлі-продажу автомобілів. Відповідно до вимог зазначеної постанови перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Крім того, жодних доказів, які свідчили б про те, що ОСОБА_4 знімала свій автомобіль з реєстрації суду не надані.

На обґрунтування доводів придбання автомобіля позивач надав копію розписки про отримання ОСОБА_4 коштів у розмірі 4000 дол. США, однак розписка, як форма договору, положеннями ЦК України передбачена тільки при укладанні договору позики (ст. 1047 ч. 2).

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Однак, п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.

У порядку ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Право власності на автомобіль підлягає державній реєстрації і настає з моменту його реєстрації в органах ДАІ.

Таким чином, встановлені обставини справи спростовують доводи сторони позивача щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля, а надана суду розписка від 01.03.2009 року та відповідні довіреності, не є належними доказами доводів позовних вимог.

Вищевказаних вимог чинного законодавства сторонами договору додержано не було, а, отже, і правочин не може вважатися вчиненим. Оскільки перехід права власності до позивача не відбувся, суд не вбачає наявності у ОСОБА_3 порушених його прав та відповідно відсутні підстави для визнання права власності за позивачем на спірний автомобіль та звільнення його з-під арешту, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, ст.ст. 10, 57-61, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України у Черкаській області, про визнання укладеним договір купівлі-продажу, визнання права власності на майно, зняття арешту та заборони відчуження, зобов'язання повернути майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин