Постанова № 63435324, 24.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Справа № 918/1890/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Саврій В.А. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.01.15

відповідача - ОСОБА_2С, довіреність № 19/3-02/151 від 19.11.15, ОСОБА_3, довіреність №1542 від 05.10.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.16 р. у справі № 918/1890/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс"

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"

про визнання недійсним договору іпотеки

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.07.2016р. у справі № 918/1890/13 в задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" про визнання недійсними договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р. та договору іпотеки нерухомого майна № 80-001 від 17.07.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3238 відмовлено; зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" (33014, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 8, код ЄДРПОУ 23304895) перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., яка складає: 2907310,73 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 2656788,89 грн; заборгованість за процентами - 32770,06 грн; втрати від інфляції за несплату процентів - 628,28 грн; 3% річних за несплату процентів - 266,35 грн; пеня за несплату процентів - 1 368,19 грн; 3% річних за непогашення кредиту - 91,70 грн; пеня за непогашення кредиту - 397,26 грн; неустойка - 215000,00 грн. та 761312,75 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 755000,00 дол. США; заборгованість за процентами 6081,37 дол. США; 3% річних за несплату процентів - 14,49 дол. США, пеня за несплату процентів - 72,67 дол. США; 3% річних за непогашення кредиту - 27,04 дол. США; пеня за непогашення кредиту - 117,18 дол. США, звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 80-001 від 17.07.2007р., посвідченим Приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі за № 3238, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху, 1-го та 2-го поверхів, загальною площею 2162,7 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Рівне, вулиця Княгині Ольги, 8 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" (33014, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 8, код ЄДРПОУ 23304895); визначено спосіб реалізації предмета іпотеки: проведення прилюдних торгів, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки - 41149100 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" (33014, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 8, код ЄДРПОУ 23304895) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 7272 (сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп. витрат за проведення судових експертиз; в решті зустрічного позову відмовлено.

ПАТ "Державний ощадний банк України" не погодилося з рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо передачі предмету іпотеки в управління АТ "Ощадбанк" та повязаних з ними вимог, звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016р. у справі №918/1890/13 в частині часткового задоволення зустрічної позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "Укренергоресурс" про звернення стягнення на предмет іпотеки і прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову ПАТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "Укренергоресурс" в повному обсязі.

ПАТ "Державний ощадний банк України" вважає рішення в оскаржуваній частині прийнятим за неповним зясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які суд визнав доведеними; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; прийнятим з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Крім цього, ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначило, що умова щодо можливості передачі предмета іпотеки в управління Іпотекодержателю передбачена ст.ст. 34, 39 Закону України "Про іпотеку" та п. 6.3. іпотечного договору, тому вважає, що судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

ТОВ "Укренергоресурс" з рішенням суду не погодилося, звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просило рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016р. у справі №918/1890/13 скасувати; прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.

ТОВ "Укренергоресурс" вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки висновок суду щодо дійсності оспорюваних правочинів не відповідає обставинам справи та наданим суду доказам. Вважає, що сторонами не було досягнуто згоди по істотним умовам договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р. під час його укладання, оскільки існує дві відмінні між собою за змістом редакції кредитного договору, які регулюють різні правовідносини. Надані банком платіжні та інші документи є неналежними доказами, оскільки не доводять операції з надання грошових коштів в кредит. Сплата ТОВ "Укренергоресурс" на користь банку грошових коштів відбувалася в погашення звичайних боргових зобов'язань, які не є кредитними.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2016р. апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" прийнято до провадження у складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. та призначено до розгляду на 29.09.2016 року.

Ухвалою суду від 18.08.2016р. апеляційну скаргу ТОВ "Укренергоресурс" прийнято до провадження та до спільного розгляду з раніше прийнятою апеляційною скаргою ПАТ "Державний ощадний банк України".

Ухвалою суду від 29.09.2016р. розгляд справи відкладався, викликано старшого судового експерта сектору економічних та товарознавчих досліджень Волинського відділення ЛНДІСЕ ОСОБА_5 для участі в судовому засіданні, для надання роз'яснення щодо висновку № 7435 судово-економічної експертизи від 12.12.2014 року та висновку № 7184 додаткової судово-економічної експертизи від 27.08.2015 року. Явку судового експерта ОСОБА_5 у судове засідання визнано обов'язковою.

Розпорядженням керівника апарату суду №918/1890/13 від 12.10.2016 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Юрчука М.І. у період з 03 жовтня 2016 р. по 31 жовтня 2016 р. включно, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Крейбух О. Г. у період з 03 жовтня 2016 р. по 21 жовтня 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 12.10.2016р. визначено колегію у такому складі: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Саврій В.А., суддя Демидюк О.О.

У звязку з неявкою судового експерта у судове засідання 13.10.2016р., ухвалою від 13.10.2016р. розгляд справи відкладено на 03.11.2016р.

Ухвалою від 03.11.2016р. у звязку із зобовязанням судового експерта надати письмові відповіді та/або пояснення на запитання поставлені позивачем та відповідачем по висновку №7435 судово-економічної експертизи від 12.12.2014 р. та висновку №7184 додаткової судово-економічної експертизи від 27.08.2015 р., розгляд справи відкладено на 24.11.2016р.

У судовому засіданні представники ПАТ "Державний ощадний банк України" підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі. Просили рішення в оскаржуваній частині скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з мотивів викладених у ній; у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Укренергоресурс" просили відмовити у звязку з її необґрунтованістю.

Представник ТОВ "Укренергоресурс" у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав повністю з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та в додаткових обґрунтуваннях. Проти задоволення та доводів апеляційної скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" заперечив, просив залишити її без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено наступне.

17.07.2007р. сторонами підписано договір мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07, який передбачав надання кредиту в межах ліміту 9000000 грн. на умовах та в порядку визначених кредитним договором.

У відповідності до протокольних рішень зборів учасників ТОВ «Укренергоресурс» № 51 від 23.04.2007р., № 53 від 31.05.2007р., товариство звернулося до банку за кредитом у розмірі 9000000 грн. для господарських потреб.

В матеріалах справи містяться дві різні редакції договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., які за своїм змістом відмінні одна від одної. Даний висновок міститься в ухвалах суду першої інстанції від 08.04.2014 року, від 04.02.2015 року, які набрали законної сили. Аналогічний висновок міститься в оскаржуваному рішенні суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що редакція кредитного договору, на підписання якої посилається ТОВ «Укренергоресурс» і редакція кредитного договору, яка застосовувалася банком у правовідносинах мають наступні відмінності:

- відмінний п. 8 розділу "Терміни і їх тлумачення", де в редакції, наданій ТОВ «Укренергоресурс» він визначає поняття "збитки", а в редакції, що застосовувалася банком даний пункт визначає валюту кредитування гривня (980), долар США (840);

- відмінний п. 1.3. кредитних договорів, де в редакції наданій ТОВ «Укренергоресурс» він визначає: "Кредитні кошти надаються в межах ліміту кредитної лінії траншами (частинами траншів) з позичкового рахунку в безготівковому порядку на наступні цілі (далі Цільове призначення кредиту):", а в редакції, що застосовувалася банком зазначено: "Кредит Позичальнику може надавати у наступних валютах: в українських гривнях та доларах США. Для дотримання Ліміту кредитування при наданні кредиту в доларах США розмір чергового траншу перераховується в українські гривні по курсу НБУ на день видачі кожного траншу.

Погашення кредиту чи його частини здійснюється у валюті надання. Для встановлення вільного залишку Ліміту кредитування, визначеного у п. 1.1., при погашенні кредиту чи його частини, наданого в доларах США, переведення цієї суми до еквіваленту в українські гривні здійснюється по курсу НБУ, який діяв на дату надання.

Кредитні кошти надаються в межах ліміту кредитної лінії траншами (частинами траншів) з позичкового рахунку в безготівковому порядку на наступні цілі (далі Цільове призначення кредиту).

Як вбачається з умов кредитного договору, який застосовувався АТ "Ощадбанк", при здійсненні погашення кредиту, незалежно від того, в яку дату таке погашення відбувається, підлягав застосуванню курс гривні до долара США, який діяв на день видачі кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Ощадбанк" під час вирішення спору в суді першої інстанції і під час розгляду апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції виразив позицію, яка залишалася незмінною на момент винесення постанови, що у правовідносинах між сторонами слід керуватися умовами кредитного договору наданого ТОВ «Укренергоресурс», який є ідентичним редакції кредитного договору, що міститься в нотаріальній справі приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який посвідчував договір іпотеки нерухомого майна №80-001 від 17.07.2007 р., що укладався між сторонами в забезпечення виконання зобовязань за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., копія якого була долучена до матеріалів справи (арк. 45-51 т. 3). А редакцію кредитного договору, яку банк подав додатком до зустрічного позову, застосовувати у спірних правовідносинах не має підстав. Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, АТ "Ощадбанк" заперечило існування кредитного договору в редакції, яка не відповідає наданій ТОВ «Укренергоресурс» і тій, що міститься в нотаріальній справі приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, тим самим підтвердивши факт неукладення кредитного договору в редакції, яку банк подав додатком до зустрічного позову і на порушення умов якої посилався, як на підставу зустрічного позову.

Проте, така позиція АТ "Ощадбанк" суперечить його фактичним діям, які виразилися у тому, що банк, подаючи зустрічний позов у даній справі, посилався, як на його підставу, на порушення ТОВ «Укренергоресурс» зобов"язань за кредитним договором в редакції відмінній тій, що подана ТОВ «Укренергоресурс» та міститься в нотаріальній справі приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 сформованій при укладенні іпотечного договору. До початку розгляду справи АТ "Ощадбанк" підстав зустрічного позову не міняло.

В матеріалах справи міститься позов банку до поручителів за кредитним договором фізичних осіб, який розглядається Рівненським міським судом, до якого банк також додав примірник кредитного договору в редакції відмінній тій, що подана ТОВ «Укренергоресурс» та міститься в нотаріальній справі приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, і при цьому банк посилається, як на підставу позову, порушення ТОВ «Укренергоресурс» умов саме такого кредитного договору, існування, підписання і укладення якого сам банк заперечує.

Суд апеляційної інстанції, з метою перевірки та зясування обставини якою редакцією кредитного договору кожна із сторін керувалася у свої правовідносинах, витребувано для огляду оригінали, а для долучення до матеріалів справи - нотаріально посвідчені копії договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. кожної сторони.

У судове засідання 24.11.2016р. представник ТОВ "Укренергоресурс" надав суду редакцію договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., яка відповідає редакції наданій нотаріусом та залученій до матеріалів справи (арк. 45-51 т. 3).

Представники ПАТ "Державний ощадний банк України" надали суду редакцію договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., яка відповідає копії долученій до зустрічної позовної заяви банку (арк. 7-13 т. 2).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони керувались у своїх відносинах різними за змістом редакціями договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р., які відмінні між собою і регулювали різні за змістом правовідносини.

Не давши належної правової оцінки існуванню двох відмінних редакцій кредитного договору, тій обставині, що кожна із сторін керувалася свою редакцією кредитного договору, не встановивши дійсного наміру і волі сторін щодо укладення кредитного договору на умовах, які кожна із сторін вважала істотними, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у вирішенні спору слід керуватися редакцією договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р., яка відповідає редакції наданій нотаріусом та залученій до матеріалів справи (арк. 45-51 т. 3).

Також, суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 32, 33, 54 ГПК України, прийняв за належну підставу за зустрічним позовом АТ "Ощадбанк" посилання останнього на порушення ТОВ "Укренергоресурс" умов кредитного договору в редакції, яку сам банк визнав неукладеною і неіснуючою. Відповідно до ст.ст. 32, 33, 54 ГПК України, підставою позову є фактичні обставини на які позивач посилається у своїй позовній заяві та які повинні бути доведені належними доказами. Підстава позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, що об'єктивуються у поданих доказах. З огляду на те, що при подачі зустрічного позову, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, АТ «Ощадбанк» як на підставу своїх вимог, посилався на порушення ТОВ «Укренергоресурс» зобов'язань за кредитним договором в редакції, яку сам банк заперечує і не визнає, вбачається відсутність підстав задоволення за зустрічним позовом АТ "Ощадбанк" у даній справі.

Виходячи із змісту правовідносин сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недосягнення між сторонами згоди по істотним умовам кредитного договору з огляду на наступне.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, істотними умовами договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 180, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитний договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо умов про предмет, ціну та строк його дії, мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту, а також щодо усіх інших умов, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. керувались двома різними редакціями у яких відрізняються наступні істотні умови договору кредиту:

- умова щодо предмету договору (п. 1.3. договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. в редакції залученій до матеріалів справи на арк. 45-51 т. 3.), погодження якої передбачено законом (ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України);

- умови погашення кредиту та порядок плати за кредит, обовязковість яких визначена ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України.

- валюта кредиту (п. 8 розділу "Терміни і їх тлумачення" договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. в редакції договору, наданій банком), яка є необхідною для договорів даного виду (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України), а також вважається умовою, щодо якої за заявою сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням підстав та предмету позову ТОВ "Укренергоресурс", встановлення судом факту відсутності між сторонами згоди по істотним умовам договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., у суду не має підстав для його задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно п.2.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (частина друга статті 218, частина друга статті 220 ЦК України).

Відповідно до пункту 2.6. згаданої постанови Пленуму Вищого господарського суду України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

У зв'язку з цим необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Необгрунтованим є посилання банку на укладеність кредитного договору шляхом його виконання ТОВ "Укренергоресурс", зокрема сплати платежів по тілу кредиту і відсоткам.

Виходячи із змісту кредитного договору (п. 1.3.), яким керувався АТ "Ощадбанк", погашення повинно відбуватися по курсу гривні до долара США, що діяв на день видачі валютних коштів (4,99 грн. за 1 долар США). Всупереч цьому, банк приймав валютні платежі від ТОВ "Укренергоресурс" в період 2007 2014р.р. по курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України, що діяв на день здійснення платежів.

Також, виходячи з положень п. 4.2.2. договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії №80-07 від 17.07.2007 р., погашення кредиту (його частини) або процентів за його користування та інших платежів, повинно відбуватися виключно в національній валюті України. Фактичні дії банку, які виразилися у прийнятті від ТОВ "Укренергоресурс" іноземних валютних коштів суперечать умовам кредитного договору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неукладеність договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. в жодній редакції, а тому позов ТОВ "Укренергоресурс" до задоволення не підлягає.

При вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної оцінки фінансовим документам, на які банк покликається, як на доказ надання грошових коштів в кредит.

З матеріалів справи та пояснень представників ПАТ "Державний ощадний банк України" вбачається, що на підтвердження надання кредиту в сумі 990000,00 дол. США банком було надано копії платіжного доручення №142141_001 від 17.07.2007р. (т. 4, арк. 82); платіжного доручення №147648_001 від 17.07.2007р. (т. 4, арк. 84); SWIFT-повідомлення від 17.07.2007р. сформованого Головним операційним управлінням ВАТ "Ощадбанк" (т. 4, арк. 85).

Суд вважає дані письмові докази неналежними, оскільки жоден з вказаних документів як в сукупності, так і окремо не доводить надання ТОВ "Укренергоресурс" грошових коштів в кредит на умовах договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р.

Зі змісту платіжного дорученням № 142141_001 від 17.07.2007р. вбачається, що платник Рівненське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" перерахувало з рахунку 206373026933 отримувачу Головному операційному управлінню ВАТ "Ощадбанк" на рахунок 191992 990 000,00 дол. США з призначенням платежу "погашення заборгованості ТзОВ "Укренергоресурс" за кредитним договором №08806 від 26.12.2006р."

Зі змісту платіжного дорученням №147648_001 від 17.07.2007 р. вбачається, що платник Рівненське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" перерахувало з рахунку 206373026933 отримувачу Головному операційному управлінню ВАТ "Ощадбанк" на рахунок 191992 990 000,00 дол. США з призначенням платежу "просимо доповнити наше платіжне доручення № 142141_001 від 17.07.2007 р.: в полі 50К: резидент та в полі 59: резидент".

Відповідно до п. 1.4., 1.5. Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженим Постановою Правління НБУ від 05.03.2003 року № 82, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2003 року за №224/7545 (чинного на момент проведення операції з перерахування банком 990000 доларів США) для проведення переказу коштів в іноземній валюті платники застосовують платіжні доручення в іноземній валюті у формі, що наведена в додатку або за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням.

Згідно п. 2.1. зазначеного Положення, платіжне доручення в іноземній валюті заповнюється латинськими літерами.

Приписами п. 2.4. вказаного Положення визначені обов'язкові реквізити, які має містити платіжне доручення в іноземній валюті: код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах відповідно до Державного класифікатора управлінської документації; назву документа - «Платіжне доручення в іноземній валюті»; номер платіжного доручення в іноземній валюті; дату складання платіжного доручення в іноземній валюті; найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує платника (назва країни, міста); повну або скорочену назву платника, що збігається з назвою платника, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки, його місцезнаходження (назва країни, місто); номер рахунку платника в іноземній валюті, з якого здійснюється переказ коштів; цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98р. №34; суму переказу цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою); суму переказу та назву іноземної валюти словами; назву бенефіціара та номер рахунку, на який перераховуються кошти; найменування та місцезнаходження банку бенефіціара; призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.6 Положення); комісійні зазначається порядок сплати комісійних витрат уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті за рахунок платника (OUR) або бенефіціара (BEN), або платника та бенефіціара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення платника; код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує); код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або країни реєстрації (заповнюється платником або уповноваженим банком, що його обслуговує); ідентифікаційний код платника для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки.

У платіжному дорученні в іноземній валюті, за допомогою якого ініціюється переказ коштів в іноземній валюті в межах України, платник обов'язково має зазначити свою та бенефіціара резидентність словами "резидент" чи "нерезидент".

Платіжні доручення №142141_001 від 17.07.2007р., №147648_001 від 17.07.2007 р. не відповідають вимогам Положення та п. 2.7. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

Зазначені документи містять наступні порушення у заповненні його форми: платіжне доручення заповнене кирилицею, а не латинськими літерами (п.2.1. Положення); назва платіжного доручення не відповідає абзацу 3 п. 2.4.Положення, а саме: вказано «Платіжне доручення», а не «Платіжне доручення в іноземній валюті»; не зазначено місцезнаходження платника (абзац 7 п. 2.4.Положення); не зазначено місцезнаходження банку бенефіціара (абзац 13 п. 2.4.Положення); в призначенні платежу не вказано назва, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється переказ коштів в іноземній валюті (абзацу 14 п. 2.4. та п. 2.6. Положення); не вказано код операції, код країни бенефіціара (абзаци 16-17 п.2.4.Положення); відсутня вказівка на резидентність чи нерезидентність платника та отримувача коштів (абзац 20 п. 2.4. Положення).

Зазначені порушення у заповненні форми документів свідчать про відсутність у них сили платіжного доручення в іноземній валюті та не підтверджують отримання вказаної суми коштів ТОВ "Укренергоресурс".

Необгрунтованими є посилання АТ "Ощадбанк" на те, що платіжне доручення №147648_001 від 17.07.2007 р. доповнювало зміст платіжного доручення №142141_001 від 17.07.2007р., і таку операцію слід розглядати, як одне ціле. Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів не передбачено виправлення помилок чи недописок у основному платіжному дорученні шляхом складання додаткового платіжного доручення. При допущенні помилки у складанні платіжного доручення в іноземній валюті, таке платіжне доручення до виконання не приймається, а складається нове платіжне доручення в іноземній валюті.

Отримувачем платежу 990000 доларів США за платіжними дорученнями № 142141_001 від 17.07.2007р., №147648_001 від 17.07.2007 р. є Головне операційне управління ВАТ "Ощадбанк", що не відповідає умовам кредитування за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р.

Дані платіжні доручення вказують на перерахування Рівненським обласним управлінням ВАТ "Ощадбанк" на користь Головного операційного управління ВАТ "Ощадбанк" 990000 доларів США і не свідчать про надання вказаної суми валютних коштів в кредит ТОВ "Укренергоресурс".

Зі змісту SWIFT-повідомлення від 17.07.2007р. вбачається, що воно було сформоване на підтвердження перерахування 990000,00 дол. США платником ТОВ "Укренергоресурс" з рахунку 206373026933 (поле 50К: Імя та адреса платника) в АТ "Державний ощадний банк України" (Рівненська обласна філія) (поле 52А: Банк платника Ідентифікаційний код банку) на рахунок ТзОВ "Укренергоресурс" 20632730056880 (поле 59: Імя та адреса отримувача переводу) в АТ "Укрсоцбанк" (поле 57А: Банківський рахунок Ідентифікаційний код банку) з призначенням платежу "погашення боргу №08806 дата:26.12.2006" (поле 70: призначення перерахунку).

Відповідно до п. 5.7. Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 05.03.2003 р. № 82, після здійснення проводки на списання коштів в іноземній валюті з рахунку платника уповноважений банк, що його обслуговує, надсилає повідомлення за форматами, передбаченими міжбанківськими угодами (договорами) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами (за допомогою телекса, системи SWIFT та інших електронних засобів передавання інформації), до банку, що обслуговує бенефіціара (в разі наявності з ним кореспондентських відносин), або через банки-кореспонденти про перерахування коштів в іноземній валюті на користь бенефіціара із зазначенням дня валютування.

Тобто, підтвердженням проведення розрахунків між банком та міжнародною платіжною системою є надіслані банком - кореспондентом по електронним каналам зв'язку виписки з кореспондентському рахунку банку у вигляді SWIFT-повідомлення.

Таким чином, саме по собі SWIFT-повідомлення не є первинним документом, який підтверджує видачу (перерахування) грошових коштів, а лише підтверджує проведення розрахунків за платіжним дорученням.

Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів передбачено, що SWIFT-повідомлення формується на підставі первинного фінансового документу платіжного доручення в іноземній валюті, з відображенням у SWIFT-повідомленні реквізитів, які містяться у платіжному дорученні в іноземній валюті. Саме SWIFT-повідомленні не є первинним розрахунковим документом.

Виходячи із змісту розділу "платник" SWIFT-повідомлення від 17.07.2007р., де платником зазначено ТОВ "Укренергоресурс", дане SWIFT-повідомлення сформоване на підставі платіжного доручення в іноземній валюті ТОВ "Укренергоресурс". Банк не надав судам першої та апеляційної інстанцій платіжного доручення в іноземній валюті на перерахування 990000 доларів США в якому платником виступало ТОВ "Укренергоресурс". За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає SWIFT-повідомлення від 17.07.2007р. за належний доказ, за відсутності первинного документу платіжного доручення в іноземній валюті.

Не обгрунтованим є посилання банку на проведення кредитної операції з дотриманням положень п. 2.1.1. договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р.

У відповідності до п. 2.1.1. договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за Кредитом відповідно до правил, що діють у Банку та чинного законодавства. Банк проводить надання Кредиту у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника згідно з цільовим призначенням, визначеним п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 4.5 Положення про кредитування юридичних осіб та інших субєктів підприємницької діяльності за 2002 р., яке затверджене постановою правління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 26 грудня 2002р., № 171 (зі змінами та доповненнями) кредитні кошти надаються позичальнику з кредитного рахунку в безготівковій формі шляхом оплати розрахункових документів позичальника як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного Банку України, або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором.

Надання кредитних коштів здійснюється згідно з умовами кредитного договору на підставі платіжних доручень позичальника та розпорядження про видачу кредитних коштів після перевірки відповідності платежу, зазначеного в платіжному дорученні, умовам та цілям, визначеним кредитним договором.

Таким чином, філія Рівненського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" провела операцію з перерахування 990000,00 дол. США з позичкового рахунку 206373026933 відкритого на ім'я ТОВ "Укренергоресурс" на балансовий рахунок 191992 Головного операційного управління ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, не у відповідності до вимог Положення про кредитування юридичних осіб та договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р., а отже ця операція не може вважатись кредитною.

Суд також бере до уваги, що згідно Положення про кредитування юридичних осіб та інших субєктів підприємницької діяльності за 2002р., затвердженого постановою правління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 26.12.2002р., № 171 (зі змінами та доповненнями), згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Національного банку України №280 від 17.06.2004р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 р., №919/9518 (зі змінами та доповненнями) проведення валютного переказу через SWIFT на позичковий рахунок не передбачено. Видача банком кредитних коштів через систему валютних переказів SWIFT не передбачена і договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р.

Вказані обставини були предметом дослідження судової економічної експертизи, призначеної ухвалами суду першої інстанції, та відображені судовим експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 у висновку судово-економічної експертизи №7435 від 12.12.2014 р. (т. 3, арк. 103-107) та у висновку додаткової судово-економічної експертизи №7184 від 27.08.2015 р. (т. 3, арк. 197-205).

Окрім того, відповіді на питання стосовно проведеної експертизи були надані експертом у письмових поясненнях (т. 5, арк. 129-132).

У звязку з неоднозначністю відповідей наведених у Висновках, експерту було задано питання чи підтверджують документи, а саме: платіжне доручення №142141_001 від 17.07.2007 р. і SWIFT - повідомлення від 17.07.2007 р., надані банком для проведення судово - економічної експертизи та додаткової судово - економічної експертизи перерахування АТ "Ощадбанк" 990000,00 дол. США в кредит ТОВ "Укренергоресурс".

Зокрема, експертом надана відповідь, що підтвердити надання АТ "Ощадбанк" 990000 дол. США коштів в кредит для ТОВ "Укренергоресурс", згідно наданого АТ "Ощадбанк" для проведення судово-економічної експертизи та додаткової судово-економічної експертизи, платіжного доручення №142141_001 від 17.07.2007 року, експерту не надається можливості. Надане АТ "Ощадбанк" для проведення судово-економічної експертизи та додаткової судово-економічної експертизи SWIFT-повідомлення від 17.07.2007 року на перерахування 990000,00 дол. США, не підтверджує наданих АТ "Ощадбанк" 990000 дол. США в кредит для ТОВ "Укренергоресурс".

Таким чином, спростовується висновок суду першої інстанції про відсутність заперечень експерта стосовно підтвердження видачі кредиту ТОВ "Укренергоресурс" платіжними документами, наданими експерту на дослідження.

Крім того, умовами п. 2.1 договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р. передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок для обліку заборгованості за Кредитом, відповідно до правил, що діють у Банку та чинного законодавства. Банк проводить надання Кредиту у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника згідно з цільовим призначенням, визначеним п.1.3 цього договору.

Згідно п.4.5 Положення про кредитування юридичних осіб та інших субєктів підприємницької діяльності за 2002р., як затверджене постановою правління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 26 грудня 2002р., № 171 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що кредитні кошти надаються надання кредитних коштів здійснюється згідно з умовами кредитного договору на підставі платіжних доручень позичальника та розпорядження про видачу кредитних коштів після перевірки відповідності платежу, зазначеного в платіжному дорученні, умовам та цілям, визначеним кредитним договором.

Таким чином, для видачі кредитних коштів необхідні платіжні доручення позичальника та розпорядження про видачу кредитних коштів.

Вказані положення перевірені судовим експертом та наведені у висновку судово-економічної експертизи №7435 від 12.12.2014 р. (т. 3, арк. 103-107).

Умови договору мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 р., та умови вищенаведеного Положенням про кредитування юридичних осіб та інших субєктів підприємницької діяльності не передбачено права банку самостійно, без відповідних письмових розпоряджень позичальника, надавати йому кредитні кошти та самостійно проводити видаткові операції з його позичкового рахунку.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності письмових розпоряджень позичальника видати йому кредитні кошти у сумі 990000,00 дол. США.

Наданий лист № 81 від 17.07.2007р. від імені директора ТОВ "Укренергоресурс" ОСОБА_6, яким він просить перерахувати кошти на погашення кредиту в РОФ АКБ "Укрсоцбанк" не приймається судом як належний доказ, оскільки в даній заяві не вказано, які кошти, з якого рахунку, яку суму та у якій валюті та на які цілі необхідно здійснити перерахунок.

Розпорядження на купівлю та перерахування валютних коштів має відповідати формі та змісту визначених п. 1.5., 3.3. Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженого Постановою правління Національно банку України від 05.03.2003р. за № 82.

Лист ТОВ "Укренергоресурс" № 81 від 17.07.2007р. складено в довільній формі, без зазначення розпорядження на купівлю та перерахування коштів в іноземній валюті, а тому не має юридичної сили розпорядження на купівлю та перерахування валютних коштів.

Безпідставним є посилання банком, як на доказ перерахування 990000 доларів США в кредит, на лист ПАТ "Укрсоцбанк" № 10.1-87/85-827 від 12.03.2015 р. (т. 3 арк. 160) та копію меморіального валютного ордеру № 13-003 від 17.07.2007 р. (т. 3 арк. 161).

Із вказаних документів вбачається, що погашення кредиту за кредитним договором №08806 від 26.12.2006 р. було проведено з поточного рахунку ТОВ "Укренергоресурс" в Рівненській філії АКБ "Укрсоцбанк" 26001730056880.

Проте, такі дані суперечать документам, наданим ПАТ "Державний ощадний банк України" в яких вказано, що грошові кошти у сумі 990000,00 дол. США направлялись з рахунку 206373026933 у філії - Рівненського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" на рахунок 191992 ГУ ВАТ "Ощадбанк" (згідно платіжних доручень № 142141_001 від 17.07.2007 р. та №147648_001 від 17.07.2007 р.) та на рахунок 20632730056880 в АТ "Укрсоцбанк" (згідно SWIFT-повідомлення від 17.07.2007 р.).

Суд не приймає копію меморіального валютного ордеру № 13-003 як належний доказ, оскільки датою складання документу є 17.07.2007р., проте на ньому проставлено штамп проведення 17.03.2015р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Окрім того, п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачає наступне.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Відповідно до п. 2.2. згаданої Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Згідно з п. 2.3. вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5частини першої статті 81 ГПК.

ПАТ "Укрсоцбанк" не заперечує погашення боргу ТОВ "Укренергоресурс" за кредитним договором №08806 від 26.23.2006р. за рахунок валютних коштів, отриманих від АТ "Ощадбанк".

Системний аналіз фактичних правовідносин, які склалися між ТОВ «Укренергоресурс» та АТ «Ощадбанк» і підтверджуються належними доказами, свідчить, що між сторонами виникли боргові відносини, за якими АТ «Ощадбанк» з власної ініціативи і без участі ТОВ "Укренергоресурс" виконав погашення заборгованості останнього перед РОФ АКБ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 08806 від 26.12.2006 року в сумі 990000 дол. США. Зважаючи на відсутність належних доказів проведення саме кредитування, враховуючи правову природу відносин між ТОВ «Укренергоресурс» та АТ «Ощадбанк» щодо погашення останнім заборгованості за ТОВ «Укренергоресурс» перед третьою особою, суд дійшов висновку про наявність між сторонами боргових зобовязань на які поширюються положення ст. 528 Цивільного кодексу України.

Стосовно виконання боргових зобовязань ТОВ "Укренергоресурс" перед АТ "Ощадбанк", судом встановлено таке.

З наявних у матеріалах справи документальних доказах вбачається, що в період з 31.07.2007 р. по 29.01.2014 р. ТОВ "Укренергоресурс" сплатило на користь АТ "Ощадбанк": 941 531,00 доларів США, 4386931,78 грн.

Сплата вказаних коштів кваліфікується, як погашення ТОВ "Укренергоресурс" перед АТ "Ощадбанк" заборгованості, яка виникла внаслідок виконання АТ "Ощадбанк" боргових зобов"язань за ТОВ "Укренергоресурс" перед РОФ АКБ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 08806 від 26.12.2006 року та повернення попередньо отриманих гривневих коштів.

Приймаючи від ТОВ "Укренергоресурс" грошові кошти в іноземній валюті, банк діяв всупереч п. 1.3. кредитного договору (в редакції, якою керувався банк) і п 4.2.2. кредитного договору, що дає підстави кваліфікувати дії банку в межах звичаїв ділового обороту в боргових зобовязаннях, а не як кредитні відносини.

Дослідженням обставин справи та доказів, не знайшли свого підтвердження висновки суду першої інстанції щодо виконання сторонами договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р.

Щодо видачі грошових коштів у національній валюті гривні, то суд бере до уваги, що за відсутності кредитування в іноземній валюті, не вважається досягнутою мета договору стабілізація господарської діяльності (погашення заборгованості підприємства) та завершення будівництва і введення в експлуатацію нерухомого майна товариства.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів виконання договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії №80-07 від 17.07.2007 р., останній визнається судом неукладеним.

В силу вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неукладеність договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007р. має наслідком неукладеність договору іпотеки нерухомого майна № 80-001 від 17.07.2007р. та усіх інших забезпечувальних договорів (іпотеки, застави, поруки, тощо). Також є неукладеними усі додаткові договори (угоди) до кредитного договору та забезпечувальних договорів.

За відсутності правової підстави у формі укладеного кредитного договору та договору іпотеки, зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до задоволення не підлягають.

Беручи до уваги усі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та їм надана неправильна оцінка, а тому рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 р. у справі №918/1890/13 скасовує в частині часткового задоволення зустрічного позову та приймає в цій частині нове судове рішення в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю; в решті - рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" відмовити повністю.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.16 р. у справі № 918/1890/13 задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.16 р. у справі № 918/1890/13 скасувати в частині часткового задоволення зустрічного позову.

Прийняти в цій частині нове судове рішення. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" відмовити повністю.

В решті - рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/1890/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Демидюк О.О.