Рішення № 63434362, 13.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016

Справа №910/18172/16

За позовом Комунального закладу "Чаплинський районний центр первинної медико- санітарної допомоги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія"

про стягнення 4 668,30 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальний заклад "Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (відповідач) про стягнення суми коштів за неотриманий товар в розмірі 4668,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 порушено провадження по справі № 910/18172/16 та призначено її до розгляду на 10.11.2016.

08.11.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та документи по справі. Також у своєму клопотанні позивач просить виключити із прохальної частини позовної зави другий пункт, в якому зазначено про стягнення пені. Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення суму коштів за неотриманий товар в розмірі 4668,30 грн., оскільки ціна позову становить 4668,30 грн. та з урахуванням заявленого позивачем клопотання, суд зазначає, що розгляд справи здійснюється щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення 4668,30 грн.

В судове засідання 10.11.2016 представники сторін не з’явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 01.12.2016.

25.11.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

29.11.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла телеграма про продовження строку вирішення спору і відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/18172/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.12.2016.

06.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивачем зазначено, що в позовній заяві було помилково зазначено договір №ХР174/Т на відпуск нафтопродуктів споживачам від 07.10.2014, в той час як заявлена позивачем до стягнення заборгованість у сумі 4668,30 грн. виникла у відповідача за договорами №ХР171/Т на відпуск нафтопродуктів споживачам від 01.10.2014 та №ХР161/Т на відпуск нафтопродуктів споживачам від 09.09.2014.

В пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз’яснено, що статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

По своїй суті подані позивачем пояснення є заявою про зміну підстав позову, що відповідає приписам ст. 22 ГПК України, у зв’язку із чим прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судове засідання 13.12.2016 не з’явився, проте в матеріалах справи міститься клопотання в якому позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2016 не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв’язку із посиланням на вибуття адресата.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 13.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014 між Комунальним закладом "Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (відповідач, постачальник) укладено договір №ХР161/Т на відпуск нафтопродуктів споживачам (далі – договір №ХР161/Т), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується передати у власність за талонами споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та сплатити постачальнику продукти нафтоперероблення рідкі (ДК 016-2010 19.20.2 – "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні").

Згідно із п. 2.2. договору №ХР161/Т асортимент, кількість, ціна товару визначається у специфікаціях (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору №ХР161/Т, загальна вартість договору становить 4881,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 813,50 грн.

Сторонами узгоджена Специфікація до договору № ХР 161/Т, згідно із якою відповідач зобов’язався передати у власність за талонами позивачу бензин А-92 (талони номіналом 10 л., кількістю 30 шт., 300 л.) на загальну суму 4881,00 грн.

Також 01.10.2014 між Комунальним закладом "Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (відповідач, постачальник) укладено договір №ХР171/Т на відпуск нафтопродуктів споживачам (далі – договір №ХР171/Т), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується передати у власність за талонами споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та сплатити постачальнику продукти нафтоперероблення рідкі (ДК 016-2010 19.20.2 – "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні").

Згідно із п. 2.2. договору №ХР171/Т асортимент, кількість, ціна товару визначається у специфікаціях (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору №ХР171/Т, загальна вартість договору становить 4911,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 818,50 грн.

Сторонами узгоджена Специфікація до договору № ХР 171/Т від 01.10.2014, згідно із якою відповідач зобов’язався передати у власність за талонами позивачу бензин А-92 (талони номіналом 10 л., кількістю 30 шт., 300 л.) на загальну суму 4911,00 грн.

Розрахунки за товар за цим договором здійснюються у безготівковій формі згідно накладної на отримання товару та рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, згідно п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за №2456-VІ (з усіма наступними змінами). Раз на місяць, сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків шляхом підписання відповідного акту звірки (п. 4.1. договорів).

Згідно із п. 4.2. договорів, об’єм та вартість договору можуть змінюватися в залежності від цін на товар на ринку нафтопродуктів України, що підтверджується довідками уповноважених органів, з укладанням додаткової угоди, а також може корегуватись в залежності від об’ємів реального фінансування видатків споживача.

Право власності на товар переходить до споживача з моменту підписання постачальником та споживачем видаткової накладної (п. 4.3. договорів).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що з моменту надання талонів споживачу. Товар до моменту його фактичного отримання споживачем або його уповноваженою особою на АЗС, знаходиться на зберіганні у постачальника. Вартість зберігання включена у вартість товару.

Відповідно до п. 5.1 договору, по поданню уповноваженою особою талону (ів) оператору АЗС на АЗС постачальника або АЗС осіб, що зв’язані з постачальником відповідним договором, постачальник передає товар споживачу шляхом надання йому відповідної кількості та виду палива. У разі приймання постачальником талонів, оператор АЗС постачальника ставить на талоні свій підпис. Зобов’язання по схову певної кількості товару споживача припиняються відповідно до наданого талону (ів).

Видача товару уповноваженій особі, що надає талон (ни) на АЗС постачальника або на АЗС осіб, що зв’язані з постачальником відповідним договором, здійснюється у момент пред’явлення уповноваженою особою талонів оператору АЗС (п. 5.3 договорів).

Згідно із п. 6.2 договорів постачальник зобов’язаний надати споживачу або уповноваженій ним особі, на умовах EXW (Інкотермс в редакції 2000 року, тобто надати безпосередньо на АЗС споживачу або уповноваженій ним особі) товар за наданням ним талонів оператору АЗС постачальника або оператору АЗС осіб, що зв’язані з постачальником відповідним договором.

Відповідно до п. 6.3 договорів, споживач зобов’язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість товару згідно п. 4.1 договорів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання зобов’язань за договором (п. 8.1. договорів).

Згідно із видатковою накладною №11015 від 01.10.2014 відповідачем було передано, а позивачем прийнято талони на товар вартістю 4911,00 грн. та за видатковою накладною №9941 від 09.09.2014 позивачем прийнято талони на товар вартістю 4881,00 грн.

Платіжним дорученням №741 від 17.09.2014 позивачем було перераховано на користь відповідача 4881,00 грн. з призначенням платежу "за бензин, для швидкої допомоги, зг. дог. ХР 161/Т від 09.09.2014, накладна № 9941 від 09.09.2014".

Платіжним дорученням №793 від 06.10.2014 позивачем було перераховано на користь відповідача 4911,00 грн. з призначенням платежу "за бензин, для швидкої допомоги, зг. дог. ХР 171/Т від 01.10.2014, накл. №11015 від 01.10.2014".

Актом звірки взаємних розрахунків, складеного у відповідності до п.4.1. договору, сторони визначили, що станом на 11.11.2014 сума боргу відповідача перед позивачем становила 6049,90 грн.

В подальшому, згідно із накладними на повернення №423 від 13.11.2014 та №424 від 13.11.2014 позивач повернув відповідачу талони на загальну суму 6049,90 грн., а саме: за договором №ХР 161/Т від 09.09.2014 – на суму 1138,90 грн. та за договором №ХР 171/Т від 01.10.2014 – на суму 4911,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №13295 від 05.12.2014 за договорами №ХР 161/Т від 09.09.2014 та №ХР 171/Т від 01.10.2014 відповідачем було передано, а позивачем прийнято талони на товар вартістю 6049,90 грн.

Згідно із чеком №0139 від 21.12.2014 позивачем було використано талони на бензин А-92 на загальну суму 1381,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не зміг реалізувати надані постачальником талони на бензин А-92 на загальну суму 4668,30 грн. (6049,90 – 1381,60).

09.01.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. №2 від 09.01.2015, в якій вимагав повернути кошти у сумі 4668,30 грн. за недоотриманий товар (направлення вказаної претензії підтверджено квитанцією на оплату поштових послуг від 09.01.2015).

Оскільки, відповідачем не виконуються зобов’язання щодо видачі товару, внаслідок чого залишок невиконаних зобов’язання становить 4668,30 грн. та вказану суму боргу відповідач не сплатив, позивач звернуся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суму коштів за неотриманий товар в розмірі 4668,30 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 699 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Сторони погодили, що згідно із договору №ХР161/Т відповідач передає позивачу за талонами товар (бензин А-92) на суму 4881,00 грн. та за договором №ХР171/Т – на суму 4911,00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, за видатковою накладною №13295 від 05.12.2014 відповідачем за договорами №ХР161/Т та №ХР171/Т було передано позивачу талони на суму 6049,90 грн. на товар (бензин А-92), який попередньо був оплачений позивачем згідно із платіжними дорученнями №741 від 17.09.2014 та №793 від 06.10.2014, проте не отриманий останнім.

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до споживача з моменту підписання постачальником та споживачем видаткової накладної. З моменту надання талонів споживачу, товар, до моменту його фактичного отримання споживачем або його уповноваженою особою на АЗС (автозаправна станція), знаходиться на зберіганні у постачальника.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за договорами, не передав позивачу товар на суму 4668,30 грн. Грошові кошти у сумі 4668,30 грн. відповідач, також позивачу не повернув.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивачем не були використані на АЗС постачальника або АЗС осіб, що зв’язані з постачальником відповідним договором, талони на бензин А-92 на загальну суму 4668,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. №2 від 09.01.2015, в якій вимагав повернути кошти у сумі 4668,30 грн. за недоотриманий товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань щодо поставки товару на суму 4668,30 грн., на вимогу позивача коштів у сумі 4668,30 грн. не повернув, розмір невиконаного зобов’язання документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4668,30 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Комунального закладу "Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" про стягнення суми коштів за неотриманий товар в розмірі 4668,30 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52, літера Б, офіс 204, код ЄДРПОУ 39042048) на користь Комунального закладу "Чаплинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Космонавтів, будинок 21, код ЄДРПОУ 38687817) суму коштів за неотриманий товар в розмірі 4668,30 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2016.

Суддя С.О. Турчин