Рішення № 63434083, 07.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/93/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016 справа № 908/2681/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Буденергомонтаж ЛТД (юридична адреса: 71504, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, буд. 56; поштова адреса: 71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 315)

до відповідача публічного акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)

про стягнення 646354,91 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 107 від 02.11.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 011.11-29 від 08.08.2016 р.;

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 646354,91 грн. освоєного боргу за договором підряду № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 р. прийнято позову заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 908/2681/16. В судовому засіданні, відкритому 02.11.2016 р., оголошувалися перерви на 17.11.2016 р., 07.12.2016 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 07.12.2016 року.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, відповідно до ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 527, 629, 837 ЦК України. В обґрунтування вимог вказав, що на виконання договору № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р., укладеного з відповідачем, виконав для останнього підрядні роботи, про що сторонами підписано акти приймання виконаних робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (за квітень 2015 р.) на суму 2923020,96 грн., акти приймання виконробі робіт №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (за травень 2015 р.) на суму 4898302,10 грн., акти приймання виконаних робіт № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 (за червень 2015 р.) на суму 1312205,79 грн. В порушення умов договору відповідачем не здійснено в повному обсязі розрахунок з позивачем за виконані роботи, внаслідок чого за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 646354,91 грн. Позивач просив стягнути з відповідача 646354,91 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказував, що вважає договір підряду № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р. недійсним. Договір з боку ПАТ «ЗАлК» підписаний Стеліосом Христодоулоу, що діяв на підставі довіреності № 385 від 20.03.2015 р. Зазначав, що довіреність № 385 від 20.03.2015 р. суперечить актам цивільного законодавства України, а саме: ст. ст. 238, 1003 ЦК України, оскільки в момент вчинення довіреності генеральний директор ПАТ «ЗАЛК» за статутом не мав права укладати від імені товариства будь-які правочини, угоди, договори, контракти, в тому числі зовнішньоекономічні та трудові, без будь-яких обмежень. ПАТ «ЗАлК» вважає видану довіреність від 20.03.2015 р. на імя Стеліоса Христодоулоу недійсною, у звязку чим в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді відповідна справа. З огляду на те, що представник ПАТ «ЗАлК», який укладав договір підряду № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме повноважень на його підписання, відповідач вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним, у звязку з чим до господарського суд Запорізької області подано відповідну позовну заяву. Також, зазначено, що позивач не звертався до відповідача з претензією щодо виконання вимог договору підряду № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р., тобто позивачем не дотримано досудовий порядок вирішення спору.

Відповідачем неодноразово (в судових засіданнях 17.11.2016 р. та 07.12.2016 р.) заявлялися клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 335/10093/16-ц, що перебуває на розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя за позовом ПАТ «ЗАлК» до приватного нотаріуса ОСОБА_3, за участю третьої особи Стеліоса Христодоулоу про визнання дій нотаріуса незаконними та визнання довіреності недійсною, та до набрання законної сили рішенням у справі № 908/2889/16, що перебуває не розгляді господарського суду Запорізької області за позовом ПАТ «ЗАлК» до ТОВ «БЕМ ЛТД» про визнання договору № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р. недійсним.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 335/10093/16-ц та № 908/2889/16, суд знаходить заявлені клопотання такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Повязаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі у зв'язку з обмеженістю предмету позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Суд вважає, що неодноразові звернення з клопотанням про зупинення провадження по справі спрямовані на затягування судового процесу та розцінюються судом як зловживання процесуальними правами, тому з урахуванням конкретних обставин справи доводи відповідача щодо зупинення провадження по даній відправі відхиляються. Крім того, суд зазначає, що вирішуючи спір, господарський суд не тільки не обмежений у праві, а і зобовязаний встановити обставини, що стосуються законності укладення договору, який є джерелом спірних правовідносин, і у звязку з цим надати юридичну оцінку відповідності закону його положень.

Відповідачем ініційовано спір про визнання недійсним договору № ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р. тільки після порушення провадження у справі про стягнення заборгованості за цим договором. Перевірити та, як наслідок, оцінити доводи відповідача про обмеження повноважень Стеліоса Христодоулоу в силу положень статуту ПАТ «ЗАлК» щодо укладення правочинів не виявилося можливим через ненадання останньої річної фінансової звітності за 2014 рік.

Про визнання недійсною довіреності у справі № 335/10093/16-ц заявлено також з підстав обмеження повноважень Стеліоса Христодоулоу в силу положень статуту ПАТ «ЗАлК» щодо укладення правочинів і стосується дана довіреність всіх правочинів, укладених Стеліосом Христодоулоу на її підставі.

Також відповідачем заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі та повідомлення про вчинення злочину до слідчого відділу Управління СБУ України в Запорізькій області з направленням матеріалів даної справи. В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадження слідчого відділу Управління СБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12015080060000107, внесене до єдиного державного реєстру досудових розслідувань 06.01.2015 р. за ознаками злочину, передбаченого ст. 113 (диверсія), ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України відносно посадових осіб ПАТ «ЗАлК». Діями посадових особі ПАТ «ЗАлК» порушено інтереси держави, наявна участь іноземних осіб, діяння направлення на підрив економіки України та порушення цілісності.

Клопотання про зупинення провадження у справі відхилено судом з огляду на те, що у суду немає будь-яких матеріалів, що можуть бути направлені до слідчих органів, а кримінальне провадження № 12015080060000107 внесене до єдиного державного реєстру досудових розслідувань 06.01.2015 р., тобто до укладення та виконання сторонами договору №ЗАлК-Д-2015-44 від 01.04.2015 р., стягнення заборгованості за яким є предметом спору у даній справі. Таким чином, відсутні підстави, передбачені ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали, суд встановив, що 01.04.2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» (позивач у даній справі, підрядник) та публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (відповідач у справі, замовник) укладено договір № ЗАлК-Д-2015-44, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а підрядник виконує роботи по демонтажу ошиновки ділянки електролізу в обємі, строки та вартості згідно умовам даного договору. Обсяг робіт визначається на підставі узгодженого сторонами переліку робіт (Додаток № 1) (п. 1.2 договору).

Вартість робіт і порядок розрахунків узгоджено розділом 2 договору, пунктами 2.1, 2.2 якого передбачено, що загальна орієнтовна вартість робіт складає 9123115,20 грн., вартість робіт визначається на підставі узгодженого кошторису (Додаток № 2). Замовник протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору на підставі предявленого підрядником рахунку перераховує аванс в розмірі 25% від загальної вартості по даному договору згідно п. 2.1 договору. Розрахунок за фактично виконанні підрядником роботи здійснюються замовником щомісячно протягом 14-ти банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт на підставі предявленого підрядником рахунку. Звітним є календарний місяць (п. 2.3, 2.4 договору).

Згідно п. 3.3 даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2015 р.

У відповідності до п. 4.1 договору приймання результатів робіт замовником здійснюється уповноваженими представниками сторін по акту приймання виконаних робіт (Додаток №4)

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № ЗАлК-Д-2015-44 позивачем виконано підрядні роботи з ошиновки електролізерів на загальну суму 9133528,85 грн. Сторонами підписано акти приймання виконаних робіт №№ 1№№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (за квітень 2015 р.) на суму 2923020,96 грн., акти приймання виконаних робіт №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (за травень 2015 р.) на суму 4898302,10 грн., акти приймання виконаних робіт № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 (за червень 2015 р.) на суму 1312205,79 грн. Повноваження представників сторін, якими підписано вказані акти, перевірено судом.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати за виконані роботи здійснив частково. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 646354,91 грн. Зазначена сума заборгованості виникла звязку з неповною оплатою відповідачем робіт, які виконанні відповідно до актів приймання №№ 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати прийнятих робіт в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 646354,91 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами і підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача щодо відсутності повноважень у осіб, якими підписано договір №ЗАлК-Д-2015-44 та акти приймання виконаних робіт, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень. Натомість позивачем представлені докази на спростування аргументів відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, ідентифікаційний код 00194122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Буденергомонтаж ЛТД (юридична адреса: 71504, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Промислова, буд. 56; поштова адреса: 71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 315, ідентифікаційний код 36879457) 646354,91 грн. (шістсот сорок шість тисяч триста пятдесят чотири грн. 91 коп.) основного боргу, 9695,32 грн. (девять тисяч шістсот девяносто пять грн. 32 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 13 грудня 2016 р.

Суддя В.В. Носівець