Рішення № 63434059, 12.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016Справа №910/21197/16

За позовом До проПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» стягнення 20 736, 24 грн. Суддя Трофименко Т.Ю.

в присутності представників сторін:

від позивача: Волчек Н.М. - по дов. №3730/18 від 15.12.2015р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - відповідач) про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 20 736,24грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 058а5кпа від 27.03.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 порушено провадження у справі №910/21179/16, розгляд справи призначено на 12.12.2016; витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України інформацію щодо полісу обов»язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

02.12.2016 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла витребувана судом інформація.

У судовому засіданні 12.12.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.05.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕННТАГ», як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №058а5кпа, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зокрема, автомобілем марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2015 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься зокрема ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.

Пунктом 29.1. договору сторони погодили, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування (його правонаступника, вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком.

Строк дії договору встановлено з 30.03.2015 по 29.03.2016 (п. 19. договору).

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

18.10.2015 о 13 год. 15 хв. у м. Києві на а/д Київ - Одеса, 200м відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість, безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2015 у справі №369/11524/15-п встановлено порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 12.1, 13.1. Правил дорожнього руху України, визнано її винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

30.10.2016 власник застрахованого автомобіля марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якій просила виплатити відшкодування.

28.10.2015 судовим експертом ОСОБА_3 складено висновок №631/15 експертного товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 22 362,80 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №058а5кпа від 27.03.2015, позивач склав страховий акт №1.003.15.15284/VESKO22404 від 23.10.2015, згідно з яким пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу автомобіля марки "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 21 736,24 грн.

На підставі складеного страхового акту№1.003.15.15284/VESKO22404 від 23.10.2015, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" сплатило суму страхового відшкодування в загальному розмірі 21736,24 на рахунок ТОВ «Атлант -М Дніпровська набережна», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №202 783 від 26.10.2015.

У подальшому представник позивача звертався до відповідача (як особи, відповідальної за завдану шкоду) із заявою про виплату страхового відшкодування №СУ/15284/3 від22.03.2016р., в якій просив компенсувати витрати ПрАТ "СК "АХА Страхування" у розмірі 21 736,24 грн.

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз" отримало вказану заяву 14.04.2016, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, втім відповіді на претензію не надало та страхове відшкодування не сплатило.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування (потерпілому), отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, застраховано у відповідача (поліс АЕ 5197799) .

22.03.2016р. позивач направив на адресу відповідача заяву за №СУ/15284/3 про виплату страхового відшкодування в розмірі 21 736,24 грн.

На дану заяву відповідач надав відповідь від 10.05.216р. за №08-02/56, відповідно до якої суму страхового відшкодування в розмірі 20 736, 24 грн. мав намір сплатити позивачу найближчим часом.

Станом на час розгляду справи сума страхового відшкодування в сумі 20 736, 24 грн. відповідачем на рахунок позивача не перерахована.

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода заподіяна внаслідок ДТП відшкодовується нею як власником транспортного засобу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий союз" укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №АЕ/5197799, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_3.

Як передбачено в пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АЕ/5197799 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача (21 736,24 грн.), а також визначені полісом №АЕ/5197799 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 736,24 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01030, м. Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 6; ідентифікаційний код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в сумі 20 736 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2016.

Суддя Т.Ю.Трофименко