Рішення № 63434004, 12.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/83/16-4/85/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016 Справа № 908/1881/16

м. Запоріжжя

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» (69035, м.Запоріжжя, вулСєдова, 11)

про стягнення 324757,55 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 14578,47 грн заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 5542,26 грн річних процентів, 26085,36 грн втрат від інфляції грошових коштів, 42881,22 грн пені

Суддя Н.Г. Зінченко

Представники:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 292 від 29.06.2016;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність б/н від 29.08.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 порушено провадження у справі № 908/1881/16 (суддя Попова І.А.), розгляд справи, призначений на 27.07.2016, відкладався до 09.08.2016, 30.08.2016, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.09.2016. Ухвалою суду від 15.09.2016, на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 29.09.2016. Крім того, з метою вирішення питання щодо необхідності призначення судової експертизи для з'ясування фактичних обставин справи суд запропонував сторонам забезпечити в судове засідання явку технічних працівників, які мають відповідну кваліфікацію для розяснення питань, які виникли під час розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2016, враховуючи перебування судді Попової І.А. у відпустці з 15.08.2016 по 13.10.2016, справу передано судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 29.09.2016, справу № 908/1881/16 прийнято до розгляду, справі присвоєно номер провадження 8/83/16-4/85/16, судове засідання призначено на 29.09.2016. В судовому засіданні 29.09.2016, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 24.10.2016. Ухвалою від 24.10.2016, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено до 21.11.2016.

Ухвалою від 21.11.2016 за клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжений на п'ятнадцять днів до 14.12.2016, судове засідання призначено на 06.12.2016. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.12.2016.

В судовому засіданні 12.12.2016 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За ініціативою представників сторін судове засідання 12.12.2016 здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 230, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 276 ГК України, Законі України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996, договором № 6612 від 08.01.2015, ст. ст. 1, 2, 4, 36, 82 ГПК України і полягають в тому, що сторонами по справі укладено договір № 6612 про постачання електричної енергії від 08.01.2015. Відповідачем порушено умови договору в частині повної та своєчасної оплати рахунків за спожиту активну електричну енергію та перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Загальну сума боргу за спожиту активну електроенергії складає 324757,55 грн за період лютий 2015 р., липень 2015 р., вересень 2015 р. травень 2016 р. Загальна сума боргу відповідача за перевищення договірних величин електричної енергії складає 14578,47 грн, з яких: 3152,70 грн - лютий 2015 р., 4217,18 грн жовтень 2015 р., 7208,59 грн листопад 2015 р. За несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідно до п. 4.2.1 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 42881,22 грн за період з 15.08.2015 по 08.07.2016. У відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 5542,26 грн річних процентів, нарахованих за період з17.03.2015 по 08.07.2016, та 26085,36 грн втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 01.04.2015 по 31.05.2016. Позивач просить стягнути з відповідача 324757,55 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 14578,47 грн заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 5542,26 грн річних процентів, 26085,36 грн втрат від інфляції грошви ох коштів, 42881,22 грн пені.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав суду. В судовому засіданні 15.09.2016 заявив клопотання, а 21.11.2016 подав уточнену заяву про призначення у справі судової електротехнічної експертизи. В обґрунтування вказує, що споживач повідомив постачальника про втрати в мережах невідомого походження, які носять систематичний характер 20-22% від загальної кількості спожитої електроенергії. Так, з 01.06.2016 ТОВ «НВК «Укравтоматика» проведено відключення фідерів: Ф-2, Ф-5, Ф-9, до яких приєднані споживачі власних потреб ТОВ «НВК «Укравтоматика», згідно вимог інженера ТА 1 категорії САЮП ВАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_4 Були опломбовані і двері фідерів: Ф-2, Ф-5, Ф-9 в РУ 6/0,4 кВ ТОВ «НВК «Укравтоматика». Таким чином, з ячейки № 2 РУ 6 КВ ТОВ «Будім» залишилися підключені лише субспоживачі: ТОВ «АТТА», ТОВ «Фірма Вадим», ТОВ «НПФ «Свєда, ЛТД», ТОВ «Онікс-33». При знятті показів з приладу обліку та надання актів за споживчу електричну енергію ТОВ «НВК «Укравтоматика» за червень та липень 2016 р. виявлена різниця між показами в ячейці № 2 РУ 6 кВ ТОВ «Будім» та сумарними показами субспоживачів, приєднаних до ТОВ «НВК «Укравтоматика» на 4249 кВТ та 4376 кВТ відповідно. З наведеного вбачається, що втрати в мережах ТОВ «НВК «Укравтоматика» є систематичними та значними. Отже, зайві кВт електроенергії були обліковані ТОВ «НВК «Укравтоматика» та на них виставлені рахунки ВАТ «Запоріжжяобленерго». Враховуючи, що вказані втрати були виявлені лише після відключення приладів відповідача від електропостачання з ВАТ «Запоріжжяобленерго», відповідач вважає, що у даній справі необхідно призначити судову електротехнічну експертизу. На вирішення питання потрібно поставити питання щодо встановлення причин недостовірного обліку електричної енергії, якщо таке мало місце, а також питання виявлення причин виникнення та встановлення обсягів втрат в мережах споживача. Відповідач вважає, що без вирішення даних питань неможливо прийняти обґрунтоване та зважене рішення у даній справі, оскільки за умовами договору між позивачем та відповідачем, останній зобовязаний здійснити оплату за отриману ним електроенергію. Враховуючи, що відповідач фактично, як виявляється, отримував електроенергію не в тому обсязі, який раніше фіксувався шляхом арифметичних розрахунків (показання лічильника про споживання електроенергії від ТОВ «Буддім» мінус показання лічильників субспоживачів) необхідно встановити реальний обсяг електроенергії, дійсно спожитий відповідачем.

В судовому засіданні 12.12.2016 розглянуто судом клопотання від 15.09.2016 та заяву відповідача про призначення у справі судової експертизи, подану 21.11.2016, а також клопотання про призначення у справі судової електротехнічної експертизи, подане 24.10.2016, та відмовлено в їх задоволенні за необґрунтованістю та недоцільністю. Господарський суд виходив з того, що укладеним між сторонами договором передбачено можливу наявність втрат електричної енергії в мережах відповідача та визначено, яким чином можна їх порахувати. Крім того, зазначений обовязок покладався саме на відповідача та мав бути здійснений ним своєчасно, тобто під час складання акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за відповідний місяць.

Також, в судовому засіданні 12.12.2016 представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» не визнає заборгованості за лютий 2015 року в розмірі 59376,58 грн, оскільки зазначена сума була виставлена до сплати відповідачу без складання акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, який є єдиною підставою для здійснення нарахування та проведення розрахунків. Крім того, вважає, що нараховані до стягнення грошові кошти є завищеними, оскільки розрахунок суми заборгованості було здійснено виходячи показників споживання електричної енергії, які фактично є нижчими.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2015 Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НВК «Укравтоматика» (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 6612 про постачання електричної енергії. Розділом 1 договору встановлено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 3 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до договору у разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановими платежами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляє йому постачальником електричної енергії за плановий період:

- з 1 по 10 числа місяця на суму 50% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем до 10 числа розрахункового періоду;

- з 10 по 20 число місяця на суму 30% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем до 20 числа розрахункового періоду;

- з 20 по останнє число місяця на суму 20% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду.

Пунктом 6 Додатку № 4 передбачено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу - доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно наданого споживачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Пунктом 10 Додатку № 4 встановлено, що споживач зобовязаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником елективної енергії.

Як свідчать вивчені матеріали, позивач у період лютий 2015 р., липень 2015 р., вересень 2015 р. травень 2016 р. належним чином виконав зобовязання за договором про постачання електричної енергії. На оплату поставленої електроенергії відповідачу предявлено рахунки (наявні в матеріалах справи). Відповідач зобовязання щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії у вказаний період здійснював частково, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість, яка складає 324757,55 грн.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина перша статі 275 ГК України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами шостою та сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 324757,55 грн за період лютий 2015 р., липень 2015 р., вересень 2015 р. травень 2016 р.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязань, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 324757,55 грн за період лютий 2015 р., липень 2015 р., вересень 2015 р. травень 2016 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 3.1.3, 3.2.1 договору № 6612, сторони передбачили, що постачальник наділений правом визначати величини споживання електричної енергії, а споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Пунктом 4.2.2 договору сторони визначили, що за перевищення визначених договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. В додатку № 1 до договору сторони визначили помісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2015 рік. Договірна величина споживання електричної енергії у липні 2015 р. становила 10000 кВт/год, у жовтні 2015 р. 10000 кВт/год, у листопаді 2015 р. 15000 кВт/год.

За змістом статті 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР споживачі енергії зобовязані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несуть відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вказує позивач та доведено матеріалами справи, відповідачем в липні 2015 р., жовтня 2015 р., листопаді 2015 р. спожито електричну енергію з перевищенням погоджених обсягів договірних величин споживання. Позивачем на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електроенергії сформовані та вручені представнику споживача рахунки на загальну сумі 14578,47 грн (рахунки № 6612/7п від 10.08.2015 на суму 3152,70 грн, № 6612/10п від 09.11.2015 4217,18 грн, № 6612/11п від 09.12.2015 7208,59 грн).

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача 14578,47 грн заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, яка обчислений позивачем, як вартість між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною, що встановлено положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Щодо заперечення відповідача проти стягнення з нього заборгованості за лютий 2015 року в розмірі 59376,58 грн, суд зазначає, що фактично існування цієї заборгованості відповідачем визнано в договорі про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 року, який є підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно з п. 1.1 Договору про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 предметом даного Договору є, зокрема, умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику електричної енергії заборгованості за спожиту електричну енергію по договору на постачання електричної енергії № 6612 від 08.01.2015, згідно рахунку № 6612/2а від 05.03.2015.

В Договорі про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 встановлено наступний графік погашення заборгованості згідно рахунку № 6612/2а від 05.03.2015:

- до 25 березня 2015 року 16727,76 грн;

- до 25 квітня 2015 року 16727,76 грн;

- до 25 травня 2015 року 16727,76 грн;

- до 25.06.2015 року 9193,30 грн.

В пункті 1.2 Договору про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 споживач виражає вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась станом на 23.03.2015, зокрема, у сумі 59376,58 грн на підставі рахунку за спожиту електричну енергію № 6612/2а від 05.03.2015.

Повноваження ж на укладення Договору про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 з боку позивача вбачаються з положень п. 6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (далі ПКЕЕ), згідно з яким у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Зазначений Договір про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015 є чинним, в судовому порядку не оскаржений.

Щодо твердження відповідача про невідповідність розмірів фактичного споживання відповідачем електричної енергії розмірам, виходячи з яких було здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6.25 ПКЕЕ у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

Відповідно до п. 6.26 ПКЕЕ величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання.

Погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення зазначається у відповідних договорах.

Пунктом 6.27 ПКЕЕ визначено, що розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

У разі встановлення розрахункових засобів обліку реактивної електричної енергії не на межі розподілу балансової належності електромереж обсяги перетікання реактивної електричної енергії коригуються відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Згідно з п. 6.28 ПКЕЕ технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін встановлено балансову належність електромереж та установок, зокрема Субспоживача (відповідач по справі) - кабельна лінія 6 кВ від фідера Ф-2 РУ-6кВ ТОВ «Буддім», враховуючи кріплення нижніх губок кабельних затискачі, кабельні затикачі в комірці фідера Ф-2, до КТП 1000 6/0,4 кВ, електрообладнання КТП 1000 6/0,4 кВ.

Пунктом 4 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін встановлено, що Субспоживач (відповідач по справі) несе відповідальність за:

- стан, ремонт та повірку приладів обліку та трансформаторів струму комірки фідера Ф-2 РУ-6 кВ ТОВ «Буддім»;

- стан, ремонт та наладку кабельної лінії від фідера Ф-2 РУ-6 кВ ТОВ «Буддім» до КТП 1000 6/0,4 кВ;

- електрообладнання КТП 1000 6/0,4 кВ, обладнання, приладів захисту.

Пунктом 5 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін встановлено, що Основні споживачі та Субспоживачі (відповідач по справі) зобов'язуються утримувати установки, які зазначені в цьому акті у справному стані та експлуатувати їх відповідно до правил користування електричною енергією ПТЕ.ПБЕЕ.

Також, пунктом 6 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін передбачено, що Субспоживач (відповідач по справі) зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електроустановок, в тому числі електричних мереж, які належать Основному споживачу, а також доступ до цих електроустановок працівників Основного споживача для ремонту обладнання, кабельних мереж, повітряних мереж, та проведення інших необхідних робіт у строки, обумовлені обома сторонами.

В свою чергу, пунктами 5.1, 5.1.1, 5.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 р. N 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 р. за N 11/2451 передбачено, що у споживача повинен бути організований контроль технічного стану шляхом проведення оглядів, експертного обстеження (технічного діагностування) електроустановок, обладнання, будівель і споруд. Контроль має бути як постійним, так і періодичним.

Контроль технічного стану електроустановок повинен проводитись оперативними й оперативно-виробничими працівниками споживача, які пройшли відповідну підготовку й допущені до виконання подібних робіт. Обсяг контролю встановлюється відповідно до вимог НД, вимог інструкцій підприємств-виробників, щорічних планів, які затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають їхні схеми, інструкції з експлуатації, особливості конструкції та роботи обладнання і пройшли навчання та перевірку знань.

Згідно з частиною 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.

Таким чином, експлуатація та відповідальність за технічний стан електрообладнання (в тому числі і втрати на передачу електроенергії) після межі балансової належності покладається виключно на власника електроустаткування, тобто на відповідача.

Окрім вимоги про стягнення з відповідача 324757,55 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 14578,47 грн заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5542,26 грн річних процентів, 26085,36 грн втрат від інфляції грошових коштів, 42881,22 грн пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 4.2.1 договору, який передбачає: за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію )п. 10 додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього пені по рахункам за липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року за загальний період з 15.08.2015 по 08.07.2016 заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені по рахункам за липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року, суд дійшов до висновку, що він не є вірним, оскільки містить помилки в кількості днів прострочки. Стягнення за загальний період з 15.08.2015 по 08.07.2016 по рахункам за липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року підлягає пеня в сумі 42761,38 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних по рахункам за лютий 2015 року, липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки містить помилки в кількості днів прострочки, а також зважаючи на те, що нарахування 3% річних по рахунку за лютий 2015 року здійснено без урахування договору про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015, яким фактично сторони погодили нові строки проведення розрахунку. Сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, складає 5286,65 грн за загальний період з 25.03.2015 по 08.07.2016 по рахункам за лютий 2015 року, липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань»).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат по рахункам за лютий 2015 року, липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки виконаний без урахування положень, зазначених в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» та містить помилки щодо початку місяця нарахування інфляційних втрат, а також зважаючи на те, що нарахування інфляційних втрат по рахунку за лютий 2015 року здійснено без урахування договору про реструктуризацію № 370 від 27.03.2015, яким фактично сторони погодили нові строки проведення розрахунку. Сума втрат від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача по рахункам за лютий 2015 року, липень 2015 року, вересень 2015 року травень 2016 року за загальний період з квітня 2015 року по травень 2016 року становить 17098,24 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

В розрахунках 3% річних та інфляційних втрат також зазначено про нарахування 7,17 грн 3% річних та 406,90 грн інфляційних втрат по рахунку № 6612/3а від 02.04.2015 (за борень 2015 року), який було повністю оплачено відповідачем 16.04.2015. Проте, враховуючи неподання позивачем жодних документів на підтвердження та в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача даних сум (а ні акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію ТОВ «НВК «Укравтоматика» за березень 2015 р., а ні рахунку на оплату, а ні доказів здійснення відповідачем оплата) у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 324757,55 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 14578,47 грн заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 5286,65 грн річних процентів, 17098,24 грн втрат від інфляції грошових коштів, 42761,38 грн пені. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 230, 276 ГК України, ст. ст. 11, 319, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 714 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» про стягнення 413844,86 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11, код ЄДРПОУ 36711533) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 324757 (триста двадцять чотири тисячі сімсот пятдесят сім) грн 55 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію та 14578 (чотирнадцять тисяч пятсот сімдесят вісім) грн 47 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11, код ЄДРПОУ 36711533) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок для сплати 3% річних, інфляційних нарахувань, пені, судового збору та інші № 26002055720132 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) 42761 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят один) грн 38 коп. пені, 5286 (пять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 65 коп. 3% річних, 17098 (сімнадцять тисяч девяносто вісім) грн 24 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 6067 (шість тисяч шістдесят сім) грн 23 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 14 грудня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.