УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "09" грудня 2016 р. Справа № 906/229/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді: Лозинської І.В.
при секретарі судового засідання Гаврушкевич О.О.
за участю представників сторін:
від позивача 1): Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України: ОСОБА_1 - представник за дов. №18/04-3116 від 01.11.2016
- від позивача 2): ФДМУ: ОСОБА_2 - представник за дов. №338 від 04.11.2016
- від позивача 3): Житомирської міської ради: не прибув
- від прокуратури Житомирської області: прокурори відділу ОСОБА_3 - служб. посв. №036440 від 30.11.2015; ОСОБА_4 - служб. посв. №043741 від 14.07.2016
від відповідача 1): ПАТ "Укртелеком": ОСОБА_5В - представник за дов. №2056 від 28.12.2015; ОСОБА_6 - представник за дов. №2055 від 28.12.2015
- від відповідача 2): виконавчого комітету Житомирської міської ради: не прибув
- від відповідача 3): не прибув
- від третьої особи: Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації : ОСОБА_7 - представник за дов. №441/1-12 від 06.07.2016
- від третьої особи: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області: не прибув
в судовому засіданні в порядку ст. 30 ГПК України, прийняли участь:
- представник Управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Житомирської міської ради: ОСОБА_8
- представник ПАТ "Укртелеком": ОСОБА_9 Д .- паспорт серії ВМ 143412 Богунським РВУМВС України в Житомирській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі:
1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (м.Київ)
2) Фонду державного майна України (м. Київ),
3) Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир)
до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ)
2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м. Житомир)
3) Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" (м.Житомир)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (м. Житомир)
2) Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)
про визнання незаконним та скасування рішення від 10.06.2004 №347 в частині; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 14.06.2004; скасування державної реєстрації права власності від 13.07.2004; визнання права власності на нерухоме майно; витребування нерухомого майна та повернення його власнику
Заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі: Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Фонду державного майна України, Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради до: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про:
- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 10.06.2004 №347 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на вбудовану захисну споруду цивільного захисту населення - сховище (вул. Київська, 22 у м. Житомирі) загальною площею 361 кв.м.;
- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 14.06.2004, видане ПАТ "Укртелеком" на вказану вбудовану захисну споруду;
- скасування державної реєстрації права власності від 13.07.2004 за товариством;
- визнання права власності на сховище №ЖТ-20160 за державою в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- витребування у ПАТ "Укртелеком" нерухоме майно - сховище №ЖТ-20160 та повернення його власнику - державі в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
20.04.2016 до суду від прокуратури Житомирської області надійшла заява за №05/1-273вих-16 від 20.04.2016 про уточнення позовних вимог (а. с. 130 - 136 у т. 1), згідно з якою прокурор виклав пункти 5,6 прохальної частини позовної заяви в іншій редакції та просив визнати право власності на сховище №ЖТ-20160 за державою та повернути його державі в особі Фонду державного майна України.
Вказаний позов мотивовано, зокрема, наступним:
- виконавчим комітетом Житомирської міської ради без законних на те підстав, зареєстровано за ПАТ "Укртелеком" право власності на захисну споруду цивільного захисту по вул. Київській, 22 у м. Житомирі;
- сховища як захисні споруди виконують функцію захисту населення від сучасної зброї масового ураження, тому вони не підлягають приватизації та корпоратизації згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна";
- сховище № ЖТ-20160 загальною площею 361 м. кв. належало до загальнодержавної власності та залишається на обліку як об'єкт цивільного захисту населення;
- відповідно до ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню); таким чином, законодавством встановлена пряма заборона на вибуття з власності держави об"єктів цивільного захисту.
При цьому, прокурор у листі від 16.11.2016, вих. №05/1-273вих.16 (а. с. 171, 172 у т. 2) зазначає, що 12.02.2015 витребувано з Управління ДСНС України у Житомирській області інформацію про захисні споруди цивільного захисту, які розташовані на території області і включені до електронного обліку захисних споруд, який ведеться Управлінням. Під час вивчення інформації встановлено, що в приміщенні АТС-22 Центру телекомунікаційних послуг Житомирської філії ПАТ "Укртелеком по вул. Київській, 22 у м. Житомирі розташовано сховище - об'єкт цивільного захисту населення під обліковим номером 20160, яке перебуває у власності ПАТ "Укртелеком".
Крім того, прокурором вказано, що за обліковою карткою сховища №20160 (а. с. 66, 67 у т. 1) та його паспортом (а. с. 45 - 55 у т. 1), по вул. Київській у м. Житомирі розташовано захисну споруду цивільного захисту, яку здано в експлуатацію у 1984 році, та яка не підлягає приватизації. Тому вказаний об'єкт повинен бути витребуваний у ПАТ "Укртелеком" та переданий у власність держави.
Отже, предметом даного позову є визнання за державою в особі ФДМУ права власності на захисну споруду сховище № 20160, за його місцезнаходженням: м. Житомир, вул. Київська, 22, витребування зазначеного майна у ПАТ "Укртелеком", повернення його власнику - державі в особі Фонду державного майна України.
Ухвалою господарського суду від 28.09.2016 (суддя Лозинська І.В.) прийнято справу до свого провадження; призначено засідання суду на 28.10. 2016.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (м. Житомир) та Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир) (а. с.156, 157 у т. 2).
Ухвалою господарського суду від 25.11.2016, зокрема, продовжено строк вирішення спору у справі № 906/229/16 по 12.12.2016 (а.с. 220, 221 у т. 2).
Присутні в судовому засіданні представники прокуратури Житомирської області позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві (а. с. 3-12 у т. 1), заяві про уточнення позовних вимог №05/1-273вих-16 від 20.04.2016 (а. с. 130 - 136 у т.1) та відповідних письмових поясненнях, які є в матеріалах справи (а. с. 144 - 153; 173 - 187 у т. 1; а. с. 95 - 98; 171, 172;196,197 у т. 2; а.с. 6. 7 у т. 3).
Представник Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник Фонду державного майна України в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, про що зазначено у письмових поясненнях: № 10-25-7680 від 25.04.2016 (а.с.155,156 у т.1) та № 10-25-9295 від 20.05.2016 (а.с.220-222 у т.1).
Представник Житомирської міської ради в засідання суду не прибув; позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у заяві від 06.06.2016 № б/н (а. с.224 у т.1) та письмових поясненнях від 30.08.2016 № б/н (а. с. 59 у т.2).
Представники ПАТ "Укртелеком" в засіданні суду проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві від 22.04.2016 № 453/20 (а. с. 197-202 у т.1), згідно з яким також заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Представник виконавчого комітету Житомирської міської ради в засідання суду не прибув; надіслав до суду письмове заперечення від 22.04.2016 (а. с. 163,164 у т.1).
Представник КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради в засідання суду не прибув; згідно з відзивом на позовну заяву № 462 від 07.06.2016 (а.с.45,46 у т.2), зокрема, вказав на необхідність припинення провадження у справі в частині скасування державної реєстрації права власності від 13.07.2004, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області в засідання суду не прибув; в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у поясненнях від 27.10.2016, вих. №633/1-12 (а. с.129, 130 у т. 2).
Присутній в засіданні суду в порядку статті 30 ГПК України представник Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради згідно з письмовими поясненнями від 24.11.2016 № 713 (а. с. 196,197 у т. 2) позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши уповноважених представників учасників провадження у справі, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
У п. 1.1 Статуту ВАТ "Укртелеком", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" (протокол № 3 від 16.04.2004) зазначено, що товариство засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.1999 №155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство в процесі корпоратизації відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" (а. с. 72 - 89 у т.1).
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" від 14.06.2011, зокрема, змінено найменування "Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" на "Публічне" акціонерне товариство "Укртелеком", згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" (зі змінами та доповненнями), корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.
За ч 3 ст. 1 цього Указу, його дія не поширюється на підприємства, які не підлягають приватизації відповідно до законодавства (за винятком Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" і Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Державної акціонерної компанії "Хліб України", хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входять до її складу), по яких прийняте рішення про приватизацію.
На виконання вказаного Указу, Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок корпоратизації підприємств від 05.07.1993 № 508 (далі - Положення).
Згідно з п.п. 12, 15 Положення (в редакції чинній станом на момент перетворення), за дорученням засновника керівник підприємства, що корпоратизується, у тижневий термін після затвердження статуту подає до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, заяву і рішення про створення відкритого акціонерного товариства та його статут; з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства а к т и в и і п а с и в и підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Відповідно до п. 3 діючої станом на час проведення корпоратизації ПАТ "Укртелеком" Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69 (далі - Інструкція №69) проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, при перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство (підпункт "а" пункту 3).
Пунктом 6 цієї Інструкції визначено, що у випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.
Згідно з п. 8 Інструкції №69 основними завданнями інвентаризації, серед іншого, є виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів.
За п. 11 Інструкції №69 проведення інвентаризації у випадках, передбачених під. "а" пункту 3 цієї Інструкції, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158.
Відповідно до п. 2 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158 (далі - Положення №158) інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, проводиться відповідно до рішення державних органів приватизації чи орендодавців.
Згідно з п. 16 Положення №158 при інвентаризації основних засобів перевіряється наявність технічних паспортів або іншої технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування. При відсутності цих документів необхідно скласти і оформити належним чином нові.
Пунктом 17 Положення №158 визначено, що при виявленні об'єктів, які не взяті на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах відсутні або вказані неправильні дані, інвентаризаційна комісія повинна включити до інвентаризаційного опису відсутні або правильні відомості й технічні показники по цих об'єктах.
Згідно з п. 18 Положення №158 основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, року випуску та інших відомостей.
Відповідно до п. 50 Положення №158 протокол інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації з пропозиціями про регулювання інвентаризаційних різниць затверджується державним органом приватизації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 №1703 було затверджено Концепцію розподілу між центральними і місцевими органами виконавчої влади повноважень з управління об'єктами державної власності (далі - Концепція), яка спрямована на реформування системи управління об'єктами, що перебувають у державній власності, шляхом перерозподілу повноважень з їх управління між центральними і місцевими органами виконавчої влади. Концепція має за мету підвищення ефективності управління та використання об'єктів державної власності.
Відповідно до цієї Концепції: Фонд державного майна здійснює повноваження з управління, у тому числі:
- майном державних підприємств, які з метою приватизації перетворюються в господарські товариства;
- державним майном, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації та корпоратизації.
Щодо об'єктів державної власності, які перебувають в його управлінні, Фонд державного майна, зокрема:
- здійснює повноваження власника державного майна в процесі приватизації, крім повноважень з управління державними корпоративними правами;
- приймає рішення щодо подальшого використання державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств.
Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707, затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі - Положення). норми якого застосовуються при управлінні тим державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації.
Разом з тим, у поясненні ФДМУ від 25.04.2016, вих. №10-25-7680 зазначено, серед іншого, що підтвердження права власності на об"єкти нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Укртелеком" здійснювалось відповідно до Положення про впорядкування передачі об"ктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097. Фонд державного майна України здійснював роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна не в цілому, а по структурних підрозділах щодо яких були відповідні звернення. Матеріали з корпоратизації товариства, які були передані Державним комітетом зв'язку та інформатизації України до ФДМУ та зберігаються в його архіві, містять відомості про майно, яке не увійшло до статутного фонду товариства, зокрема, об'єкти, які не підлягають приватизації, щодо яких встановлено особливий режим приватизації. Однак, у відомостях про майно, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Укртелеком", с п і р н е м а й н о н е в к а з а н о (а. с. 155 161 у т. 1).
Відповідно до Плану розміщення акцій ВАТ "Укртелеком", яке створено шляхом корпоратизації, погодженим комісією з корпоратизації УДПЕЗ "Укртелеком", протокол від 20.12.1999 № 8, зокрема, надано характеристику статутного фонду ВАТ, а також зазначено вартість майна, яке не включене до статутного фонду товариства, у тому числі, Житомирської дирекції на балансову (залишкову) вартість у сумі 668523 грн, однак, серед вказаного переліку спірне у справі сховище в і д с у т н є (а. с.157-160, т.1).
Таким чином, не проведення відповідно до вимог названого законодавства інвентаризації державного майна підприємства, що корпоратизується. та не виявлення спірного майна - об'єкту цивільного захисту свідчить про неналежне виконання посадових обов'язків фахівцями Фонду державного майна України під час корпоратизації ПАТ "Укртелеком".
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що ній містяться (ч. 1, 2 ст. 90 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про надіслання окремої ухвали Фонду державного майна України з метою недопущення подібних порушень у подальшому.
Одночасно, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до листа № 123/17 від 17.05.2004 (а. с. 40 у т.1), Житомирською філією ВАТ "Укртелеком" заявлено клопотання щодо виготовлення інвентаризаційної справу на будівлю 3-х поверхову, яка знаходиться на її балансі за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 22 з подальшим оформленням свідоцтва про право власності.
В матеріалах справи є копія матеріалів інвентаризаційної справи № 18134 на будівлю №22 по вул. Київській у м. Житомирі (а. с. 29 - 44 у т.2).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 10.06.2004 № 347 "Про оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна" оформлено право власності на об"єкти нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам з видачею свідоцтва про право власності згідно з додатком 1 (а. с. 57 у т. 1).
Відповідно до додатку 1 (а. с. 58 - 61 у т.1) в переліку під №19 зазначено майновий комплекс виробничих будівель ВАТ "Укртелеком", що розташований по вул. Київській, 22, в м. Житомирі, інвентарна справа № 18134.
Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого 14.06.2004 (а. с. 64 у т. 1), на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 10.06.2004 № 347, майновий комплекс (виробничих будівель), який розташований у м. Житомирі по вул. Київській, 22, належить ВАТ "Укртелеком" та складається з об'єктів нерухомого майна згідно з інвентарною справою №18134.
Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації № 4132936 від 13.07.2004, право власності на комплекс (виробничих будівель) за адресою м. Житомир, вул. Київська, 22 належить в цілому Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" на праві колективної власності (а. с. 65 у т. 1).
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.05.2015, комплекс (виробничих будівель) у м. Житомирі по вул. Київській, 22, загальною площею 8704,90 м. кв. належить ВАТ "Укртелеком" на праві колективної власності та в обтяженні не перебуває (а. с. 123, 124 у т. 1).
Згідно з ч. 2 ст. 41, ст. 13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб"єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб"єкти права власності рівні перед законом.
У відповідності до приписів статей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Прокурор у листі від 20.04.2016, вих. №05/1-273 вих. 16 (а. с. 144 - 153 у т. 1) нормативною підставою позову визначив статтю 392 ЦК України, в якій зазначено, що власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст. 387 ЦК України, на яку також посилається прокурор у вказаному листі в обґрунтування позовних вимог, передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст.ст. 397, 398 цього Кодексу володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Вимога про визнання права власності та віндикаційний позов (зобов"язання повернути майно, набуте без достатньої правової підстави чужого незаконного володіння) є речово-правовими і можуть бути поданим щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов"язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності держави в особі ФДМУ на витребуване індивідуально визначене майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні ПАТ "Укртелеком", а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.
Згідно з ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.
Статтею 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом.
Із матеріалів справи вбачається, що спірне сховище, яке розташоване у м. Житомирі по вул. Київській, 22, обліковий № 20160 було включено до статутного фонду ВАТ "Укртелеком" шляхом проведення корпоратизації в 1999 році.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження захисних споруд цивільної оборони" № 1413-ІV від 03.02.2004 було внесено зміни щодо заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони до Закону України "Про приватизацію державного майна" та Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 року №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається".
Тобто, до Закону України №2163-XII від 04.03.1992 „Про приватизацію державного майна" норма щодо заборони приватизації захисних споруд цивільної оборони як об"єкту, що має загальнодержавне значення включена Законом України №1413-IV від 03.02.2004 (абзац п'ятий пункту "в" частини другої статті 5 Закону).
До набрання чинності вказаною редакцією Закону існувала заборона приватизації об"єктів, що мали виключно статус протирадіаційних споруд.
За загальним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до подій та фактів застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до приписів статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За таких обставин, на час корпоратизації ВАТ "Укртелеком" чинне законодавство не мало заборон щодо корпоратизації захисних споруд цивільної оборони (сховищ).
Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Отже, саме господарське товариство стає власником майна після вчинення певних дій його засновниками.
Посилання прокурора на те, що спірний об"єкт є захисною спорудою цивільного захисту та має бути виключений з переліку об"єктів нерухомості ПАТ "Укртелеком" та переданий у власність держави, не приймається до уваги, оскільки дане посилання може бути покладене в обґрунтування позовних вимог, пов"язаних з корпоратизацією (приватизацією) спірного майна, тоді як, в даному випадку, предметом спору є визнання права власності.
На час вирішення даного спору корпоратизація ПАТ "Укртелеком" не визнана незаконною (повністю чи частково) в установленому законом порядку. Доказів порушення закону під час корпоратизації в 1999 році, визнання недійсними рішень органу уповноваженим управляти державним майном щодо корпоратизації матеріали справи не містять.
На час вирішення судом даного спору є чинним Порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №253 (далі - Порядок №253), відповідно до якого, сховище герметичні захисні споруди, які забезпечують умови для перебування у них людей, техніки та майна протягом двох діб з метою їх захисту від негативного впливу небезпечних хімічних та радіоактивних речовин, високих температур і продуктів горіння у разі виникнення пожеж, катастрофічного затоплення, а також від дії засобів ураження. Цим положенням не виключена можливість перебування захисної споруди (сховища) у власності підприємств.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, у позові відмовляється повністю.
Так як у позові відмовляється по суті, заява ПАТ "Укртелеком" про застосування позовної давності не розглядається.
Одночасно господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
В оцінювальному акті від 05.04.2004, плані приміщення літера "А" від 21.04.2004 та журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ вказаного приміщення, які є в матеріалах інвентаризаційної справи №18134 на будівлю №22 по вул. Київській у м. Житомирі (а. с. 29 - 41, 47 - 50 у т. 2), зазначено основне приміщення загальною площею 1270,2 м. кв., до складу якого входить, зокрема, підвал площею 361,0 м. кв, два перехода площею, відповідно 57,3 м. кв. і 192,0 м. кв., тамбур площею 6,9 м. кв., перехід площею 67,0 м. кв,, рампа площею 194,3 м. кв., приміщення площею 22,0 м. кв.
Таким чином, як встановлено судом, в матеріалах інвентаризаційної справи №18134 станом на час оформлення права власності на комплекс (виробничих будівель) у м. Житомирі по вул. Київській, 22, такий об"єкт цивільного захисту населення як сховище не зазначено.
Разом з тим, 19.01.2011 КП "Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлено паспорт сховища № 20160 АТС-22 ЦТП ЖФ ВАТ "Укртелеком" м. Житомир, вул. Київська, 22 (а. с. 45 - 55 у т.1).
Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради надано суду копію вказаного паспорта сховища №20160 від 19.01.2011 (а. с. 236, 237 у т. 2), а також копію паспорта сховища ЖТ - 20160 від 10.01.1985 (а. с. 238 - 242 у т. 2).
У вказаному паспорті сховища наведено такі основні технічні характеристики: місткість - 300 осіб; загальна площа - 230,8 кв. м.; загальний об"єм - 715,4 куб. м; розташування сховища - вбудоване у 7 (ми) поверхову будівлю; кількість входів - один; кількість аварійних виходів - один. Також в загальних відомостях паспорту зазначено, що сховище № 20160 належить Центру телекомунікаційних послуг Житомирської філії ВАТ "Укртелеком".
Вищевказані параметри зазначено також у обліковій картці даного сховища (а. с. 66, 67 у т. 1).
Крім того, в листах директора Житомирської філії ПАТ "Укртелеком", відповідно. від 17.05.2012, вих. №13/31 тв від 14.09.2012, вих. №13/81, направлених начальнику КП "Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації" з питань виконання технічної інвентаризації, зазначено про наявність у м. Житомирі по вул. Київській, 22 захисної споруди - сховища, обліковий №20160 (а. с. 43, 44 у т. 1).
Відповідно до актів комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховища) № 20160 від 09.02.2015 та від 25.03.2016 (а.с. 68-71 у т.1; 25-28 у т.2), комісією Управління ДСНС України у Житомирській області у визначеному складі проводилась перевірка стану готовності, експлуатації і використання сховища № 20160 за його місцезнаходженням: м. Житомир, вул.Київська, 22, власником якого вказано - Центр телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком".
Згідно з п. 2 Порядку № 253, захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) - інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період. Захисні споруди поділяються на сховища та протирадіаційні укриття і є основним засобом колективного захисту населення.
Відповідно до п. 3.30 Державних будівельних норм України В.2.2-9-99 в окремих громадських будинках, що визначаються вимогами цивільної оборони, слід проектувати приміщення подвійного призначення за спеціальними нормативами ДБН В.2.2-5.
Згідно з п. 1.1 ДБН. Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони. ДБН В. 2.2.5-97. Видання офіційне. Держкоммістобудування України, захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захисту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв аварiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураженню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового ураження. В мирний час захиснi споруди використовуються для господарчих потреб.
Сховища дiляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ) на групи згiдно з додатком I.
Відповідно до п. 1.2 ДБН В. 2.2.5-97 Сховища слiд розмiщувати у пiдвальних та цокольних поверхах будинкiв та споруд.
Пунктом 14 статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Згідно із ст. 20 Кодексу, до завдань і обовязків субєктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема;
- забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на обєктах субєкта господарювання;
- забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна субєкта господарювання;
- здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні);
- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;
- виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу, сховище належить до захисних споруд цивільного захисту та має таке визначення: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних акт.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті у сховищах підлягають укриттю, зокрема:
- працівники найбільшої працюючої зміни субєктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;
- працівники найбільшої працюючої зміни субєктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу субєктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
Пунктом 8 цієї ж статті 32 Кодексу унормовано. що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється субєктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Тому судом не приймається пояснення представника ПАТ "Укртелеком", викладене у листі від 16.11.2016, вих. №480/20 що спірне нерухоме майно як окремий об'єкт цивільної оборони на балансі товариства не знаходиться (а. с. 173 у т. 2).
Одночасно, суд звертає увагу ПАТ "Укртелеком" на таке.
Поняття "баланс" закріплене в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, та означає звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Активи - це власність підприємства, що відображається у балансі. Те, що не належить підприємству (не є його власністю), на балансі не обліковується.
В результаті розгляду справи встановлено, що сховище №20160 належить ПАТ "Укртелеком" та має перебувати на його балансі як захисна споруда цивільного захисту.
За таких обставин, не вжиття товариством відповідних заходів до належного обліку та утримання захисної споруди цивільного стану відповідно до вимог Закону України "Про цивільну оборону" (втратив чинність 01.07.2013 у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту населення") та діючого Кодексу цивільного захисту населення свідчить про неналежне виконання посадовими особами ПАТ "Укртелеком" обов'язків у сфері цивільного захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про надіслання окремої ухвали ПАТ "Укртелеком" з метою усунення виявлених порушень та недопущення подібних порушень у подальшому.
Стосовно підвідомчості спору господарським судам, слід зазначити наступне.
Предметом спору в межах даної справи є питання правомірності набуття відповідачем права власності на визначене в оскаржуваному рішенні виконкому Житомирської міської ради нерухоме майно, тому фактично спірні відносини стосуються цивільного права (права власності на нерухоме майно).
Вказаний спір стосується захисту прав держави, що виникають із цивільних відносин, тобто правовідносин, що мають приватно-правовий характер, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 90 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.12.2016.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - прокуратура Житомирської області
3,4,5 - позивачам
6 - Житомирська філія ПАТ "Укртелеком": 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20
7,8 - другому та третьому відповідачам
9 - Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 67-Б)
10 - Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20)
11 - Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради ( 10014, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20)
Судове рішення № 63433806, Господарський суд Житомирської області було прийнято 09.12.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/229/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: