Ухвала суду № 63433244, 13.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"13" грудня 2016 р. м. Київ К/800/27063/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу військової частини А0549 та військової частини А0201 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до військової частини А0549 та військової частини А0201 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати додаткової щомісячної грошової винагороди, зобов'язання виплатити вказану винагороду та компенсацію втрати частини доходів,

в с т а н о в и л а:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга військової частини А0549 та військової частини А0201 на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2016 року, з врахуванням приписів статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та непорушенням питання про його поновлення із встановленням тридцятиденного з моменту отримання копії даної ухвали строку для усунення зазначеного недоліку.

В межах наданого строку на адресу суду касаційної інстанції відповідачами надіслано заяву, в якій з посиланням на ту обставину, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 серпня 2016 року (повний текст якої виготовлений 23 серпня 2016 року) було отримано 27 вересня 2016 року (що підтверджується вхідним штампом військової частини А0549 на копії рішення), строк касаційного оскарження не пропущено.

Втім, такі твердження є помилковими та не узгоджуються з приписами статтей 102, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких перебіг 20-денного строку звернення до суду законодавець пов'язує із складенням судового рішення у повному обсязі (у даному випадку 23 серпня 2016 року), а не з його отриманням.

Водночас, вказуючи про отримання копії оскаржуваного рішення 27 вересня 2016 року, відповідачі не навели обставин (причин), за яких не скористалися передбаченим частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України правом на отримання оскаржуваного судового рішення за власною заявою, зважаючи на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було постановлено у відкритому судовому засіданні, в якому приймали участь представники відповідачів Шкробот Н.В. і Савоткін Д.М., та, в свою чергу, у разі незгоди з прийнятим судом рішенням за наявності наміру оскаржувати його в касаційному порядку, не були позбавлені можливості звернутись до апеляційного суду із заявою про видачу копії такого рішення; при цьому, вхідний штамп військової частини А0549 на копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції свідчить лише про дату внутрішньої реєстрації документа установою та не може слугувати підтвердженням дати отримання цього рішення.

Крім того, посилаючись на пізнє отримання копії судового рішення відповідачем - військовою частиною А0549, особа, яка подала касаційну скаргу, доказів отримання такого рішення іншим відповідачем - військовою частиною А0201 не додала.

З огляду на наведені обставини, приходжу до висновку про наявність підстав для продовження військовій частині А0549 та військовій частині А0201 строку для усунення недоліків касаційної скарги,

у х в а л и л а :

Продовжити військовій частині А0549 та військовій частині А0201 строк для усунення недоліків касаційної скарги, надавши для цього тридцятиденний з моменту отримання копії даної ухвали строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник