Ухвала суду № 63433112, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/20256/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, третя особа - Колективне підприємство "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40", про визнання дій незаконними та вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, третя особа - Колективне підприємство "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40", в якому просив:

- визнати протиправними відповідача дій щодо відмови у зарахуванні до його пільгового стажу роботи на посаді електрозварювальника з 31.05.1991 року по 05.02.2004 року у Хмельницькому СПМК-40 та стажу роботи в півтора кратному розмірі за період роботи на Крайній Півночі з 05.11.1980 року по 11.08.1988 року;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії стаж роботи на посаді електрозварювальника з 31.05.1991 року по 05.02.2004 року у Хмельницькому СПМК-40 та стаж роботи в півторакратному розмірі за період роботи в районі Крайньої Півночі на Норільському горно-металургійному комбінаті з 05.11.1980 року по 11.08.1988 рік;

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 02.01.2015 року з урахуванням кратного обчислення стажу роботи на Крайній Півночі.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частков. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі щодо відмови у зарахуванні стажу роботи в півторакратному розмірі за період роботи на Крайній Півночі з 05.11.1980 року по 11.08.1988 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі зарахувати стаж роботи в півторакратному розмірі за період роботи в районі Крайньої Півночі на Норільському горно-металургійному комбінаті з 05.11.1980 року по 11.08.1988 рік. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Хмельницьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Колективним підприємство "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вони просили залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в лютому 2015 року позивач у віці 55 років, звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач листом від 25.03.2015 року № 3042/05 відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з непідтвердженням внаслідок проведеної перевірки пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначатимуться за нормами цього Закону виходячи з вимог щодо віку, стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення,характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що в разі відсутності у трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383,при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У спірний період роботи позивача діяли Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956року № 1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Професія електрозварювальника віднесена до всіх вищезазначених списків.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно трудової книжки ОСОБА_2 26.03.1991 року був прийнятий у трест «Агроспецмонтаж» Хмельницька СПМК-40 на посаду слюсаря-сантехніка 5 розряду на дільницю газифікації, про що був виданий наказ від 19.03.1991 року № 21к. Згідно запису №11 у трудовій книжці, позивач 31.05.1991 року був переведений на посаду електрозварювальника 5 розряду, про що був виданий наказ № 5 від 31.05.1991 року. ОСОБА_2 5.02.2004 року був звільнений з вказаного підприємства згідно статті 38 Кодексу законів про працю України, про що був виданий наказ № 2 від 05.02.2004 року).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що З особистої картки ОСОБА_2 № 150, основна професія останнього зазначена «слюсар-сантехнік» та в особистій картці значаться записи: 26.03.1991 року прийнятий на посаду слюсаря-сантехніка згідно наказу від 18.03.1991 року № 20к; згідно наказу від 31.05.1991 року № 5 переведений на посаду електрозварювальника.

При цьому, із Акту № 147 зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії, проведеної відповідачем 13.03.2015 року, вбачається, що наказу від 31.03.1991 року № 5 про переведення на посаду електрозварювальника у книзі наказів СПМК-40 не існує, є тільки наказ від 18 січня 1991 року № 5к, який не стосується переведення ОСОБА_2І на посаду електрозварювальника 5 розряду.

Згідно наказів: від 08.09.1992 року № 78к; від 01.09.1993 року № 74к , ОСОБА_2 надавалася чергова відпустка за період роботи з 26.03.1991 року по 25.03.1992 рік та за період з 25.03.1992 року по 24.03.1993 рік, як слюсарю-сантехніку.

Як встановлено судами, із табелів обліку використання робочого часу за листопад 1997 року, грудень 1998 рік, листопада 1998 року, червень 1998 року, серпень 1999 року, липень 1999 року, березень 1999 року, лютий 1999 року, листопад 2000 року вбачається, що позивач виконував роботу як тракторист-трубоукладчик.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зобов'язання відповідача, зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком № 2 спірний період роботи з 31.05.1991 року по 05.02.2004 року, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами зайнятості повний робочий день саме на посаді електрозварювальника у вказаний період. Зважаючи на те, що без урахування цього періоду у позивача відсутній стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбачений пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" судами попередніх інстанцій обгрунтовано відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, третя особа - Колективне підприємство "Спеціалізована пересувна механізована компанія - 40" про визнання дій незаконними та вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Л.Т. Черпіцька