Постанова № 63432805, 13.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р. Справа № 619/3405/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 28.10.2016р. по справі № 619/3405/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просила:

- визнати дії Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-71 від 09.02.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати та без обмеження її максимального розміру відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року, який діяв станом на 24.01.2003 року, та здійснити відповідні виплати.

За наслідками розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.10.2016р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_1 (далі - позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 28.10.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач з 24.01.2003р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" із розрахунку 90% від суми заробітної плати, з 2005р. не працює та є пенсіонером.

15.08.2016р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, відповідно до довідки прокуратури Харківської області від 09.02.2016р. № 18-71 про заробітну плату з 01.12.2015р.

Рішенням Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.08.2016р. відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до поданої заяви з посиланням на відсутність нормативно-правового акта, який регулює питання перерахунку пенсії працівникам прокуратури, а листом від 06.09.2016р. № 3212-02/39 повідомлено про таку відмову. (а.с. 25, 26)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з 01.06.2015р. відповідно до п. 5 Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому не здійснюється ні призначення, ні перерахунок пенсії відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України « Про прокуратуру». Крім того, ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено обмеження максимального розміру пенсії, а саме не розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів , установлених для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного, оскільки судом не вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213 скасовані з 01.06.2015р. норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Обмежень щодо перерахунку пенсії зазначеним законом не встановлено.

За приписами ч.ч.13 та 14 ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом першим частини третьої статті 49 цього Закону. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Частиною 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на пенсію, було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Починаючи з 01.01.2015 року вказану норму викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

15.07.2015 року набрав чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури на момент виникнення спірних правовідносин регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

Згідно ч. ч. 13, 20 ст. 86 вказаного Закону, пенсії за вислугу років, відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час призначення пенсії позивачу , а також на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії законодавством встановлено право осіб, яким призначена пенсія, згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок .

Відповідно до ч.13 ст.86 Закону України " Про прокуратуру" №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Частиною 20 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, на момент звернення до Управління за перерахунком пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульовано, водночас передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

При цьому, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 50-1 Закону України «Про державну службу» від 05.11.1991 року, а також ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі №21-445а13, від 06 жовтня 2015 року у справі №21-2432а15.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , порушує права позивача.

Водночас, ч.15 ст.86 Закону України " Про прокуратуру" № 1697 встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Наведені положення є імперативними та встановлюють обмеження в розмірі виплачуваної особі пенсії, неконституційними не визнавались та є чинними на час розгляду справи.

За таких обставин, відповідач зобов'язаний провести перерахунок і виплату пенсії позивачу в розмірі 90% місячного заробітку, однак з урахуванням обмежень максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою скасування постанови суду першої інстанції є порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

На підставі вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 28.10.2016р. по справі № 619/3405/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років неправомірними.

Зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно її заяви від 15.08.2016р. на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-71 від 09.02.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати з обмеженням її максимального розміру відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 та здійснити відповідні виплати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Бартош Н.С.