Ухвала суду № 63432743, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/59/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Ганечко О.М.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", звернувся з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 13.10.2015 року № 0002073903 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 24690500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимог законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення, без з'ясування всіх обставин, а тому, спірне рішення підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є правонаступником Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, а тому в межах спірних правовідносин відповідати за адміністративним позовом має Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відтак, колегія суддів вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво, змінивши Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на Офіс великих платників податків ДФС

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що співробітниками Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників з 15.09.2015 р. по 24.09.2015 р. проведено фактичну перевірку автозаправної станції Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", за адресою м. Київ, пр-кт. Академіка Палладіна, 46-а.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.09.2015 р. (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п. 2.6 Постанови Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (надалі - Постанова № 637) в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО): червень 2015 р. ПриватБанком в період з 17 год. по 20 год. щодня проводилась інкасація готівки, яка своєчасно (до інкасації) не оприбуткована в КОРО на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій (надалі - РРО). Z-звіти (в тому числі з вже інкасованими коштами) роздруковані та записані (оприбутковані) в КОРО лише в період з 23 год. 41 хв. по 23 год. 56 хв. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО складає 2244000,00 грн. Аналогічно несвоєчасно оприбуткована готівка в КОРО в липні 2015 року на суму 2694100,00 грн. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО складає 4938100,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 13 жовтня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення N 0002073903, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 690 500,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2015 року № 0002073903 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 24690500,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР), Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки » (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Указ № 436/95), глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15грудня 2004 року № 637 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005року за № 40/10320; далі Положення).

Згідно з пп. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Системний аналіз положень п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності п. 9 ст. 3 Закону та підпункту 2.6 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами п. 4 ст. 17 та абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 13.03.2014 року у справі № 21-5а14.

Враховуючи вищевказану правову позицію Верховного суду України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: 1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги); 2) відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Тобто, визначальним для правильного оприбуткування готівки є друк Z-звіту та внесення відповідного запису в КОРО в будь-який момент протягом дня, в якому одержані/видані готівкові кошти, але не пізніше 24 години.

Судом першої інстанції встановлено та податковим органом не спростовується, що усі розрахунки протягом дня із клієнтами, у період з 01.06.2015 р. по 31.07.2015 р., проводились із використанням РРО. Протягом доби оператором АЗС проводились службові видачі готівкових коштів до каси, що підтверджується чеками РРО, прибутковими касовими ордерами та касовою книгою. Інкасація цих коштів підтверджується видатковими касовими ордерами, інкасаційними чеками та касовою книгою. В кінці кожного дня на АЗС своєчасно роздруковувались Z-звіти та вносились відповідні записи до КОРО.

Відповідачем під час перевірки не встановлено неоприбуткування готівкових коштів на АЗС, оскільки позивачем здійснено облік (запис) грошових коштів у Книзі ОРО у повній сумі їх надходжень на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів), складених за підсумками операцій за відповідний день до 24 години.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.2.6 Положення слугувало те, що підприємством при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО допущене несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО ( в червні місяці 2015 червень 2015 р. ПриватБанком в період з 17 год. по 20 год. щодня проводилась інкасація готівки, яка своєчасно (до інкасації) не оприбуткована в КОРО на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій (надалі - РРО). Z-звіти (в тому числі з вже інкасованими коштами) роздруковані та записані (оприбутковані) в КОРО лише в період з 23 год. 41 хв. по 23 год. 56 хв. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО складає 2244000,00 грн. Аналогічно несвоєчасно оприбуткована готівка в КОРО в липні 2015 року на суму 2694100,00 грн. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО складає 4938100,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що твердження відповідача про те, що готівка, яка інкасована перед записом в КОРО та роздрукуванням Z-звіту є порушенням вимог п.2.6 Положення є помилковим та таким, що суперечить наведеним положенням чинного законодавства. Вказані обставини не свідчать про неналежне оприбуткування готівки позивачем, оскільки у пункті 2.6 Положення чітко визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Матеріалами справи підтверджується своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування усієї готівки, що надходила на АЗС позивача з 01.06.2015 р. по 31.07.2015 р. до 24 години доби, що в свою чергу свідчить про помилковість твердження відповідачем про несвоєчасне оприбуткування готівки ПАТ "Укрнафта" на суму 4938100,00 грн. (2244000,00 грн. + 2694100,00 грн.).

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення N 0002073903 від 13 жовтня 2015 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 690 500,00 грн.,є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.12.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.М. Ганечко

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Губська О.А.