Ухвала суду № 63432695, 14.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 грудня 2016 року№ 876/9990/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гуляк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від "09" листопада 2016 р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2016р. задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Не погодившись із вказаною постановою, апелянт подав на неї апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Згідно ч. 8 ст. 183-2 КАС України, строк подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, на постанову суду, яка прийнята за результатами скороченого провадження, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що 09.11.2016 р. судом першої інстанції в порядку скороченого провадження проголошено оскаржувану постанову, копію повного тексту якої апелянтом отримано 24.11.2016 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Апеляційна скарга відповідачем подана до суду першої інстанції 06.12.2016 р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження в якій не ставиться питання про поновлення цього строку.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу пропущено строк на апеляційне оскарження на 1 день, та не порушено питання про його поновлення, таку апеляційну скаргу слід залишити без руху, для подання апелянтом протягом 30 днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній причин пропуску цього строку.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу слід роз'яснити, що відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 189 якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у розмірі встановленому законом. Натомість, апелянт заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правове положення передбачено ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 71, 88 КАС України покладається на заінтересовану сторону.

Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 71, 86, 88 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

Водночас, слід врахувати, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв прав учасників адміністративного процесу за ознакою майнового стану.

Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 вказаного Закону (із змінами) визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн. Із позовної заяви та постанови суду першої інстанції вбачається, що предметом адміністративного позову є визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання до вчинення дій, тобто даний адміністративний позов носить немайновий характер.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 606, 32 грн.

Враховуючи те, що апелянт не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у відповідності до вимог ст. 108 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність в матеріалах справи постанови суду від 11.11.2016 р., яку просить скасувати апелянт. Натомість в матеріалах справи наявна постанова суду від 09.11.2016 р.

Зазначені недоліки мають бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригіналу документа про сплату апелянтом судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, у розмірі 606,32 грн. за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34668371 (суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.ст. 186, 189, 254 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2016 р. у адміністративній справі № 344/13846/16-а, 2а-344/655/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скаргу тридцяти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, для звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній причин пропуску цього строку та оригіналом документу про сплату судового збору.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Гуляк В.В.