Ухвала суду № 63432671, 15.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7960/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач, митний орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 8.03.2016 № 100270004/2016/000014/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2003 між ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», як покупцем, та компанією «Метро Груп Байінг ХК Лімітед» (Гонконг), як продавцем, був укладений контракт № 0103, згідно умов якого (з урахуванням змін внесених до нього додатковими угодами № 17 від 01.01.2011 і № 21 від 01.10.2013) продавець від імені покупця проводить ринкові дослідження та готує для покупця комерційні пропозиції з непродовольчого асортименту, а покупець обирає та замовляє товари з запропонованого асортименту. Крім того, продавець продає, а покупець купує товари, опис та вартість яких на умовах DАР-Київ (Інкотермс-2000) визначається в рахунках-фактурах на кожну партію (далі - зовнішньоекономічний контракт).

Згідно п. 5.1, 5.2, 5.4, 6.1 - 6.3, 7.1, 7.2 і 8.1 цього договору продавець постачає товари окремими партіями на умовах DАР-Київ (Інкотермс 2000). За дорученням продавця відправником може бути виробник товару, вказаний в товаросупроводжувальній документації на кожну партію товару. Датою постачання вважається дата передачі товару покупцеві перевізником продавця, що буде підтверджено товаросупроводжувальною документацією.

Прийом-передача товару здійснюється в місті Києві за товаротранспортною накладною транспортної організації, що прийняла товар до перевезення.

Ціни товарів розуміються на умовах DАР-Київ (Інкотермс-2000) без сплати імпортних митних платежів. Загальна вартість товарів, що поставляються за контрактом, складає 1 000 000 млн. євро або еквівалент в доларах США. Вартість окремих товарів, що надходитимуть за контрактом визначається в рахунках-фактурах. Ціни за даним контрактом включають вартість пакування і маркування.

Оплата продавцю згідно даного контракту здійснюється покупцем в євро або доларах США в термін 90 діб після завершення митного очищення. Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок продавця.

Також сторони домовились, що даний договір дійсний з моменту його підписання та діє протягом 2 років. Строк дії цього договору автоматично пролонгується на кожний наступний період тривалістю в 1 рік, якщо не буде припинений достроково будь-якою стороною шляхом направлення іншій стороні відповідного письмового повідомлення.

На виконання вимог зазначеного контракту, додаткових угод до такого контракту та рахунків-фактур (інвойсів) компанією «Метро Груп Байінг ХК Лімітед» здійснено на адресу ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» поставку товарів, в тому числі на підставі інвойсу № 16-010.211/01 від 05.02.2016 - сік тропічних плодів без додавання цукру, неконцентрований, з числом Брікса 2,5 - 3 г/см.куб.: кокосове молоко консервоване 17 - 18% жирності, ж/б 400 мл, арт. 1111111 - 7020 шт; склад: молоко кокосове 75%, вода, стабілізатори. Не містить доданого спирту, незброджене. Термін придатності 2 роки. Виробник: Thai Coconut Public Company Limited; торгівельна марка: Thai Coconut; країна виробництва: Таїланд, - в обсязі 2 808 кг (вага нетто) всього на загальну суму 4 633,20 доларів США (що в еквіваленті на національну валюту становить 124 376,82 грн.).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, уповноваженим позивачем декларантом (ПП «Український брокерський центр»), 17.03.2016 до митниці (Митний пост «Столичний» Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 100270004/2016/303249 (далі - ВМД). Митна вартість товарів у зазначеній ВМД була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України) за «основним методом» (тобто, за ціною договору (контракту)).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 17.03.2016 подано до митного органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0103 від 15.10.2003; додаткові угоди до цього зовнішньоекономічного контракту (в тому числі додаткову угоду № 17 від 01.01.2011); рахунок-фактуру (інвойс) № 16-010.211/01 від 05.02.2016; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № Н1603-220120-008 від 10.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 10.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 10.03.2016; інформацію про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю (державного контролю) всіх харчових продуктів № 2730 від 10.03.2016; декларацію про походження товару №16-010.211/01 від 05.02.2016; копію митної декларації країни відправлення № MRN 16DE485141123160M3 від 10.03.2016; договір про надання послуг митного брокера № 20-SCM/2015 від 02.01.2015.

Під час перевірки митницею електронної МД № 100270004/2016/303249 спрацювали критерії Автоматичної системи управління ризиками (АСАУР) за кодами: 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості товарів), 106-2 (витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів). За результатами дослідження наданих декларантом позивача до митного оформлення документів митний орган дійшов висновку, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та містять розбіжності.

У зв'язку із виникненням сумніву стосовно правильності визначеної позивачем митної вартості імпортних товарів, митним органом була висунута вимога про надання для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 зазначеного Кодексу, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У відповідь декларант повідомив митницю про відсутність можливості надати витребувані документи.

18.03.2016 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/000014/2, згідно якого митна вартість товару була підвищена до 9 659,52 доларів США та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00015.

Підставою для коригування митної вартості товарів у рішенні № 100270004/2016/000014/2 стало те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до п. 6.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2003 № 0103 вартість за даним контрактом включає вартість пакування і маркування товару. Проте документи, які б містили відомості або дані щодо числових значень стосовно вищезазначених витрат, не надавались. Також в інвойсах від 05.02.2016 № 16-010.211/01 вказано, що умовами поставки є DAP Kyiv, а умовами закупівлі - FOB Bangkok/Laem Chabang. Але документи, які б містили відомості або дані щодо числових значень стосовно витрат на навантаження, транспортування та страхування вантажу від міст Bangkok/Laem Chabang, не надавались.

У зв'язку з цим було здійснено коригування митної вартості товарів за резервним методом (методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) з урахуванням відомостей про раніше визначені митним органом митні вартості за ВМД № 100270004/2015/298059 від 21.04.2015 та № 100270004/2015/305425 від 15.12.2015.

18.03.2016 в порядку ч. 7 ст. 55 МК України декларантом подано відповідачу митну декларацію № 100270004/2016/303289, згідно якої товари були випущенні у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х МК України.

07.04.2016 ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» звернулося до начальника Київської міської митниці ДФС із заявою (вих. № 1113 від 07.04.2016), в якій вимагало скасувати рішення від 18.03.2016 № 100270004/2016/000014/2. До цього листа від 07.04.2016 в якості додаткових доказів на підтвердження обґрунтованості розміру заявленої митної вартості були додані копії прайс-листа виробника товару та експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 17.03.2016 № Ц-307.

У відповідь Київська міська митниця ДФС своїм листом від 20.04.2016 № 2833/10/26-70-19-01 повідомила позивача про відсутність підстав для скасування рішення від 18.03.2016 № 100270004/2016/000014/2. Зокрема, в тексті цього листа відповідач зазначив, що при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару (код згідно УКТЗЕД 2009899790, митна вартість - 1,65 USD/кг) з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» вже здійснювало митне оформлення вищезазначеного товару за ВМД від № 100270004/2015/298059 21.04.2015 та № 100270004/2015/305425 від 15.12.2015 на виконання того ж самого зовнішньоекономічного договору (контракту). Рівень митної вартості товару за вказаними ВМД становив 3,44 USD/кг. При цьому, така митна вартість товару була визначена митним органом згідно рішень про коригування митної вартості від 15.12.2015 № 100270004/2015/000234/2 та від 09.10.2014 № 100270002/2014/000433/2 за резервним методом.

Вважаючи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» звернулося з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості та підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Як вбачається з пояснювальної записки спірних рішень митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що подані декларантом документи містять розбіжності, а витребовуваних додаткових документів на запит митного органу не надано.

Обґрунтовуючи наведений висновок, митний орган посилався, зокрема, на те, що до митного оформлення товару декларантом не було подано документи на підтвердження витрат на маркування та пакування товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, п. 6.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.10.2003 № 0103 передбачено, що вартість за даним контрактом включає вартість пакування і маркування товару.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 16-010.211/01 від 05.02.2016 вартість поставленого товару (кокосового молока консервованого, терміном придатності 2 роки, у кількості 7 020 штук об'ємом по 6,40 см.куб., загальною вагою нетто 2 808 кг та вагою брутто 3455,75 кг) визначена продавцем у розмірі 4 633,20 доларів США.

Поставка товару згідно такого інвойсу та міжнародної автомобільної накладної (CMR) № Н1603-220120-008 від 10.03.2016 здійснюється на умовах DAР-Київ, що відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту.

При цьому, додатково в інвойсі № 16-010.211/01 від 05.02.2016 були зазначені відомості про закупівлю компанією «Metro Group Buying HK Limited» зазначеного товару у виробника - компанії «Thai Coconut Public Company Limited» на умовах FOB Bangkok/Laem Chabang.

Цим самим спростовуються доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано документи, які б містили числові відомості стосовно витрат на навантаження, транспортування та страхування вантажу від Bangkok/Laem Chabang.

Згідно Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін термін DAР (англ. Delivered at Place), або «Постачання в місце призначення» означає, що продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовий до розвантаження та в узгодженому місці призначення. Продавець в даному випадку несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару у вказане місце. DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей, пов'язаних з вивезенням товару, якщо такі передбачаються. Водночас продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару (зокрема сплачувати імпортні митні платежі).

Таким чином, витрати на транспортування до місця призначення та витрати на маркування та пакування товару поніс продавець. Страхування товару не здійснювалося.

З поданої декларантом митному органу декларації митної вартості вбачається, що витрати на страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, зокрема, відомостей про витрати на маркування, пакування і транспортування, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного).

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару за ВМД № 100270004/2016/303249 від 17.03.2016 імпортних товарів (кокосове молоко консервоване) за заявленою митною вартістю у розмірі 4633,20 доларів США про розмитнення цим же декларантом аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то колегія суддів зазначає, що

вартість товару за вказаною ВМД є відкоригованою.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 15.12.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.