Ухвала суду № 63432643, 15.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4434/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Карабан Є.П.,

від відповідача Глазун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУП» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125130003/2015/110050/2 від 22.10.2015 та №125130003/2015/110125/2 від 18.11.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 травня 2015 року між Компанією Shanghai Aegis Safety Products Co. Ltd (Китай) (Продавець) та ТОВ "Віст Груп" (Покупець) укладено Контракт №130-UK, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначені в інвойсі, встановлені в USD.

Сторонами вказаного контракту 15.05.2015 було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №130-UK від 15.05.2015 про те, що всі товарі, які продавець постачає покупцю, виготовляються на підприємстві Suzhou Everich Imp. Exp. Co. Ltd.

У жовтні 2015 року з метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до М/п "Святошин" Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 21.10.2015 №125130003/2015/510001 для митного оформлення товару, зокрема: Трикотажні захисні рукавички, робочі, для захисту шкіри рук від механічних ушкоджень: Рукавички плетені сірі з вкрапленням, L - 16200 пар. Рукавички плетені сірі, L - 4800 пар за ціною 3086,12 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення (за ціною контракту) до тимчасової митної декларації від 21.10.2015 №125130003/2015/510001 декларантом були подані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 21.10.2015 №5163/5; коносамент (Bill of Lading) від 19.09.2015 №SZH15090073E; документ, що підтверджує вартість перевезення від 19.10.2015 №599; рахунок-фактура (інвойс) від 10.09.2015 №S-26А-15023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 15.05.2015 №1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 15.05.2015 №130-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; декларація про відповідність від 27.04.2012 б/н; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 19.09.2015 №2761; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 19.09.2015 №2761; декларація про походження товару від 10.09.2015 №S-26А-15023; довідка від 20.08.2015 №6900; копія митної декларації країни відправлення від 16.09.2015 №223120150812926057; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.10.2015 №1/1-0-0-1/1.3/00/1/1/1.5.

За результатами розгляду вказаних документів позивача повідомлено, що по товарах №1, №2, №3 можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості розрахований відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 №724). Також, в даному повідомленні митним органом запропоновано надати всі документи, які стали підставою для декларування товарів за митною декларацією, та додатково повідомлено, що у відповідності до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана пропозиція направлена декларанту в електронному вигляді.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларант листом від 22.10.2015 вих. №22/10 надав митному органу наступні документи: заявку-договір на перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; довідку про транспорті витрати від 19.10.2015 №599, прайс-лист виробника від 01.07.2015 б/н.

При цьому, у даному листі декларант повідомив митний орган, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості. Відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то декларант зазначив, що товар додатково не страхувався. З приводу виписки з бухгалтерської документації декларант повідомив митний орган, що таку документацію не може надати, оскільки товар до його розмитнення і випуску і вільний обіг не оприбутковується підприємством. Щодо договору із третіми особами позивач вказав, що такі договори із третіми особами не укладалися. Відносно рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, до декларант повідомив, що вони не мають можливості надати такі документи у зв'язку з їх відсутністю, платежі не здійснювались та контрактом не передбачені.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2015 №125130003/2015/110050/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено вартість товару з 3086,12 доларів США до 8175,30 доларів США.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 22.10.2015 №125130003/2015/110050/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості відсутні всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст.ст. 59-60 Митного кодексу України. Методи згідно зі статтями 62, 63 Митного кодексу України не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод (№6) застосований на підставі митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, і визнана органом доходів і зборів: рішення про визначення митної вартості Київської міжрегіональної митниці від 07.08.2015 №100250003/2015/000041/2.

Крім цього, Київською митницею ДФС складено картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00060 від 22.10.2015.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В подальшому на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України, якою передбачено право декларанта протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач разом із клопотанням від 15.12.2015 вих. №1129 надав копію звіту про незалежну оцінку товару №86 від 02.12.2015 та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Відповідач листом від 05.01.2016 №47/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, вказавши на те, що прайс-лист виробника має суб'єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки надано лише на продукцію згідно інвойсу від 10.09.2015 №S-26А-15023 та виданий конкретно для ТОВ "Віст Груп". Крім того, у даному листі відповідач зазначив, що документи, надані декларантом в якості додаткових, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки надані не в повному обсязі (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Також 18 березня 2014 року між Компанією Hangzhou Shunguang Import And Export Co. Ltd (Китай) (Продавець) та ТОВ "Віст Груп" (Покупець) укладено Контракт №36-UK, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначені в інвойсі, встановлені в USD.

У листопаді 2015 року з метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до М/п "Святошин" Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 18.11.2015 №125130003/2015/510949 для митного оформлення товару, зокрема:

- Ручні інструменти (не містить алмазного напилення або агломерованих алмазів): Струбцина столярна 150x50 мм - 500 шт. Струбцина столярна 200x50 мм - 650 шт. Струбцина столярна 250x50 мм - 500 шт. Струбцина столярна 300x50 мм - 350 шт. Струбцина столярна 300x120 мм - 210 шт. Струбцина столярна 500x120 мм - 200 шт. Струбцина "DIN" 150x50 мм - 950 шт. Струбцина "DIN" 200x50 мм - 1000 шт. Струбцина "DIN" 250x50 мм - 950 шт. Струбцина "DIN" 300x50 мм - 800 шт. Струбцина "DIN" 300x80 мм - 648 шт. Струбцина "DIN" 300x120 мм - 360 шт. Струбцина "DIN" 500x120 мм - 348 шт. Струбцина "DIN" 800x120 мм - 438 шт. за ціною 10739,81 доларів США;

- Інструмент ручний слюсарний (не містить алмазного напилення або агломерованих алмазів): Молоток слюсарний з квадратним бойком, 100 г - 1728 шт. Молоток "DIN" 300 г - 480 шт. Молоток "DIN" 500 г - 396 шт. Молоток слюсарний з квадратним бойком, 200 г - 1296 шт. за ціною 2215,87 доларів США;

- Пруток для пайки олов'яно свинцовий без покриття та флюсового наповнення (60 % олова, 38 % свинець, 2 % каніфоль): Припой, D 1 мм, 10 г - 6000 шт. Припой, D 1 мм, 25 г - 4400 шт. Припой, D 1 мм, 50 г - 2800 шт. за ціною 6012,47 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення до тимчасової митної декларації від 18.11.2015 №125130003/2015/510949 декларантом були подані наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 17.11.2015 №0976/1; коносамент (Bill of Lading) від 06.10.2015 №SZH15100043А; документ, що підтверджує вартість перевезення від 17.11.2015 №646; рахунок-фактура (інвойс) від 10.09.2015 №SG20150926; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 18.03.2014 №36-UK; договір (контракт) про перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 06.10.2015 №2761; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 06.10.2015 №2761; декларацію про походження товару від 10.09.2015 №SG20150926; копію митної декларації країни відправлення №223120150813323120 від 02.10.2015; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.11.2015 №1/1-0-0-1/1/00/1/1/1.

Митна вартість товару позивачем визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено ст. 58 Митного кодексу України.

Київською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією та повідомлено позивача, що по товарах №1, №4, №5 можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості розрахований відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 №724). Також, в даному повідомленні митним органом запропоновано надати всі документи, які були підставою для декларування товарів за митною декларацією, та додатково повідомлено, що у відповідності до п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Дана пропозиція направлена декларанту в електронному вигляді.

За результати розгляду пропозицій митного органу декларант листом від 18.11.2015 вих. №18/11 надав митному органу заявку-договір на перевезення від 10.06.2014 №06/02-2014.

При цьому, у даному листі декларант повідомив митний орган, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості. Відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то декларант зазначив, що товар додатково не страхувався. З приводу виписки з бухгалтерської документації позивач повідомив митний орган, що таку документацію не може надати, оскільки товар до його розмитнення і випуску і вільний обіг не оприбутковується підприємством. Щодо договору з третіми особами декларант зазначив, що такі договори із третіми особами не укладалися. Відносно рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, до декларант повідомив, що немає можливості надати такі документи у зв'язку з їх відсутністю, платежі не здійснювались та контрактом не передбачені.

За результатами розгляду поданих декларантом позивача документів Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2015 №125130003/2015/110125/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено вартість товару, а саме:

- митну вартість товару - ручних інструментів збільшено з 10739,81 доларів США до 12346,19 доларів США;

- митну вартість товару - інструменту ручного слюсарного збільшено з 2215,87 доларів США до 2276,57 доларів США;

- митну вартість товару - Пруток для пайки олов'яно-свинцевий без покриття та флюсового наповнення збільшено з 6012,47 доларів США до 9211,14 доларів США.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2015 №125130003/2015/110125/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам ст.ст. 59-60 Митного кодексу України. Методи згідно зі статтями 62, 63 Митного кодексу України не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі МД від 25.10.2015 №500060703/2015/009837, від 23.10.2015 №408040001/2015/014789, від 17.02.2015 №100250003/2015/074203, від 22.10.2015 №125130003/2015/510104, від 20.09.2015 №508050000/2015/40838.

Крім цього, Київською митницею ДФС складено картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00136 від 18.11.2015.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В подальшому на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України, якою передбачено право декларанта протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач разом із клопотанням від 04.12.2015 вих. №1108 надав прайс-лист, копію звіту про незалежну оцінку товару №84 від 26.11.2015 та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Відповідач листом від 05.01.2016 №46/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, вказавши на те, що прайс-лист виробника має суб'єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки надано лише на продукцію згідно інвойсу від 10.09.2015 №SG20150926 та виданий конкретно для ТОВ "Віст Груп". Крім того, у даному листі відповідач зазначив, що документи, надані декларантом в якості додаткових, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки надані не в повному обсязі (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Не погоджуючись із спірними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для витребування у позивача додаткових документів без відповідного обґрунтування та зазначив про безпідставне застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів вбачається, що таку вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Як вбачається з пояснювальних записок спірного рішення митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що надані заявником документи не містять всіх відомостей про вартість товару, а заявником не подано додаткові документи, які витребував відповідач, зокрема, банківські (платіжні) документи.

Стосовно висновку митного органу про подання позивачем до митного оформлення не всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, колегія суддів встановила наступне.

При розгляді первинно поданих документів митним органом не було зазначено, які саме документи містять розбіжності, чи які саме складові митної вартості не підтверджені.

Не зазначено вказаних обставин і в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості.

Враховуючи наведене, а також положення ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи у суді правомірність свого рішення, посилатися на обставини та підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку митного органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), якими обґрунтовано вчинення оскаржуваних дій, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності.

Обґрунтовуючи наведений висновок митний орган посилався на те, що до митного оформлення товару декларантом не було надано, зокрема, бухгалтерську документацію, видаткові накладні, банківські платіжні доручення.

За умовами зовнішньоекономічних контрактів ціни на кожну партію товарів визначено в інвойсі, оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок продавця через 30 календарних днів, починаючи від дня, що йде за датою, вказаною в транспортному (морському) документі.

При поданні ВМД до митного органу декларантом було подано відповідні інвойси. Крім того, в поясненнях вказано про неможливість надання бухгалтерських документів у зв'язку з не проведенням оплати на час подання митних декларацій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Таким чином, у митного органу були відсутні підстави витребовувати додаткові документи, перелік яких наведений у частині третій статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу.

При цьому, надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено, а судом таких не встановлено.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МК підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до за ВМД від 07.08.2015 № 100250003/2015/000041/2 та від 25.10.2015 № 500060703/2015/009837, від 23.10.2015 № 408040001/2015/-14789, від 17.02.2015 № 10025000/2015/074203, від 22.10.2015 № 125130003/2015/510104, від 20.09.2015 № 508050000/2015/40838 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митними деклараціями від 07.08.2015 № 100250003/2015/000041/2 та від 25.10.2015 № 500060703/2015/009837, від 23.10.2015 № 408040001/2015/-14789, від 17.02.2015 № 10025000/2015/074203, від 22.10.2015 № 125130003/2015/510104, від 20.09.2015 № 508050000/2015/40838, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, період поставки, а його митна вартість не є відкоригованою.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних рішень Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а тому вимога про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 15.12.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.