Ухвала суду № 63432425, 08.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1803/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2016 року уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 № 272-14 було подано до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з рентної плати за січень 2016 року (вх. № 9019598582 від 18.02.2016) та додаток 2 до вказаної декларації (вх. № 9019598524 від 18.02.2016). У вказаній декларації позивач задекларував податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (вуглеробної сировини) у розмірі 1185490,64 грн.

При цьому, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку вказаної суми грошового зобов'язання ПрАТ "Пласт" було застосовано ставку плати 11.00.

22.03.2016 посадовою особою Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за січень 2016 року Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 № 272-14 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство «Пласт», за результатом якої складено Актом від 22.03.2016 № 59/1500/288940445 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається зі змісту вказаного Акта перевірки, посадовою особою податкового органу під час здійснення аналізу баз даних ДФС України АІС "Податковий блок" було встановлено, що Договором спільної діяльності № 272-14 від 05.03.2014 уповноваженої особи ПрАТ "Пласт" в Податковому розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за січень 2016 року застосовано ставку 11 % (видобування з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони, що призвело до порушення вимог пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України.

На підставі встановлених під час камеральної перевірки даних контролюючий орган дійшов висновку про заниження сум податкових зобов'язань податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини за січень 2016 року в сумі 6358540,69 грн. та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0000931502.

Судом встановлено, що у вказаному податковому повідомленні-рішенні податковим органом було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони на суму 6358540,69 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3179279,35 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що висновок податкового органу щодо заниження позивачем сум податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу в сумі 1185490,64 грн. є правомірним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

01.01.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким скасовано загальнодержавний податок - плату за користування надрами, та водночас, запроваджено новий - рентна плата, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачена статтею 252 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.217. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Згідно з вимогами п. 251.1 ст. 251 Податкового Кодексу України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до вимог п. 252.20 ст. 252 Податкового Кодексу України, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах: з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України - 11%; природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність - 70%.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ «ПЛАСТ» здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу) на Стрічковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України. У спеціальному дозволі на користування надрами Стрілкового родовища від 24 грудня 1999 року (переоформлено), наданому позивачем суду вказані географічні координати родовища, відповідно до яких родовище розташоване на шельфі Азовського моря.

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» здійснює експлуатацію Стрілкового газового родовища спільно з ПрАТ «Пласт» за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 року №272-14.

29.12.2015 року ПрАТ «Пласт» звернулось до НАК «Нафтогаз України» щодо оподаткування рентною платою суб'єктів господарювання, що здійснюють видобуток газу природного на Стрілковому газовому родовищі.

Договором спільної діяльності №272-14 від 05.03.2014 уповноваженої особи ПрАТ «Пласт», подано податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2015 року. У додатку 2 до податкової декларації з рентної плати за IV квартал 2015 року задекларовано податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування вуглеводневої речовини, що підлягають сплаті до бюджету у сумі 2 296 972,52 грн.

Як вже було зазначено, ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюється у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), а саме ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить - 70% (п. 252.20 ст. 252 Податкового Кодексу України).

В той час згідно розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ПрАТ «Пласт» застосовувало ставку - 11 % посилаючись на те, що видобування копалин проводилось з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шлейфу та/ або виключної морської економічної зони України (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України).

Так, приписами пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України чітко визначено назви груп корисних копалин, що надані у користування надрами гірничому підприємству. При цьому, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

З аналізу вказаної норми вбачається, що в разі користування гірничим підприємством такими надрами як природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність застосовується ставка 70% не залежно від того, з яких покладів здійснюється видобування корисних копалин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги лист роз'яснення Міністерства фінансів України, оскільки даний лист не є нормативно правовими актом, і має лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, а також не повинен містити нових правових норм або суперечити нормативно-правовим актам, якими врегульовано відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо визначення суми судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначені суми грошового зобов'язання та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції, позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так 1,5 відсотка розміру майнових вимог складає 143 067, 17 грн. (9 537 811, 04 грн. * 1,5%), а тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог майнового характеру становить 157 373, 89 грн. (143 067, 17 грн. * 110%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року - без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пласт", яке діє в інтересах спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 272-14 від 05.03.2014 до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 157 373 грн. (сто п'ятдесят сім триста сімдесят три) 89 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.