Ухвала суду № 63432350, 14.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №805/4884/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.

Секретаря судового засідання: Борисов А.А.,

За участю представників:

позивача - Кондратьєва І.К., Мельник Н.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/4884/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2014 року № 0000194000/8278/10/28-03-40-32582387 на суму 2 509 129 грн. 50 коп., -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (далі - позивач, ТОВ «Електросталь») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2014 року № 0000194000/8278/10/28-03-40-32582387 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 509 129 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем на суму 1 672 753 грн. та штрафними санкціями на суму 836 376 грн. 50 коп. (арк. справи 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено, прийнято рішення визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16 квітня 2014 року № 0000194000/8278/10/28-03-40-32582387 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2509129 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем на суму 1672753 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 836376 грн. 50 коп. (арк. справи 158-160).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт), в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки, як вірно вказано в акті перевірки, позивачем неправомірно включено до рядка 21.2 уточнюючого розрахунку до декларації за грудень 2013 року від 20 лютого 2014 року № 9008784158 від'ємного значення, що не відповідає значенню рядка 24 декларації минулого періоду, а саме листопад 2013 року у сумі 1672753 грн., що призвело до неправомірного віднесення до рядка 21.2 декларації на додану вартість за січень 2014 року від'ємного значення, яке не відповідає рядку 24 декларації минулого періоду, а саме грудень 2013 року у сумі 1 672 753 грн. та призвело до заниження податку на додану вартість по декларації за січень 2014 року у сумі 1 672 753 грн. З урахуванням чого відповідачем правомірно за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000194000/8278/10/28-03-40-32582387 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період на суму 2 509 129 грн. 50 коп., а тому постанова суду першої інстанції про визнання неправомірним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення прийнята неправомірно, з урахуванням чого просив суд апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (арк. справи 189-190).

В судове засідання апелянт не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представники позивача підтримали свою позицію, вказану у запереченнях, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а також встановлено судом першої та апеляційної інстанції, у період з 21 лютого 2014 року по 19 березня 2014 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року (від 20 грудня 2013 року № 9081082993), за грудень 2013 року (податкова декларація з ПДВ від 20 січня 2014 року № 9088424894), за січень 2014 року (податкова декларація з ПДВ від 20 лютого 2014 року № 9008817348), з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20 лютого 2014 року № 9008784158 за результатами якої складений акт від 20 березня 2014 року № 132/28-03-40-32582387 (арк. справи 11-16), за результатами якої відповідачем встановлено порушення позивачем: пункту 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4.6.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з підпункту на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 із змінами та доповненнями, неправомірно включено до рядка 21.2 уточнюючого розрахунку до декларації за грудень 2013 року (від 20 лютого 2014 року № 9008784158) від'ємного значення, що не відповідає значенню рядка 24 декларації минулого періоду, а саме листопад 2013 року у сумі 1 672 753 грн., що призвело до неправомірного віднесення до рядка 21.2 декларації на додану вартість за січень 2014 року від'ємного значення, яке не відповідає рядку 24 декларації минулого періоду, а саме грудень 2013 року у сумі 1672753 грн. та призвело до заниження податку на додану вартість по декларації за січень 2014 року у сумі 1 672 753 грн.

За висновками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рiшення вiд 16 квітня 2014 року № 0000194000/8278/10/28-03-40-32582387, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, код платежу - 14010100 на суму 2 509 129 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 1672753 грн. та фінансовими санкціями у сумі 836376 грн. 50 коп. за порушення пункту 200.3, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з підпункту на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 (арк. справи 10).

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд звертає увагу, позивач звертався до СДПІ у м. Донецьку та ДФС зі скаргами на податкове повідомлення-рішення відповідача, проте рішеннями контролюючих органів податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення (арк. справи 25-43).

Отже, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, акт перевірки від 20 березня 2014 року складений за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку за додану вартість за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року з урахуванням уточнюючих розрахунків.

При цьому основним доводом апеляційної скарги, який виходить з висновків акту перевірки є те, що позивачем неправомірно віднесено до рядка 21.2 декларації за січень 2014 року значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 1 672 753 грн. у зв'язку з тим, що уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2013 року, який надано позивачем до відповідача після проведення перевірки (акт від 19 лютого 2014 року № 79/28-03-40-32582387) та згідно з яким сформовано р. 24 декларації у сумі 1 672 753 грн., який не відповідає значенню минулого періоду (листопад 2013 року), а тому позивачем занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 1 672 753 грн. (арк. справи 32).

Як встановлено судом, 20 лютого 2014 року позивачем до відповідача був поданий уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2013 року, в якому були збільшені показники рядка 24 на суму 1672753 грн. У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 20 січня 2014 року значення рядка 24 декларації складало 0 грн. (арк. справи 45-59-64).

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 678 у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 678 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, при поданні податкової декларації за січень 2014 року були враховані дані з уточнюючого розрахунку за грудень 2013 року із збільшеним на 1 672 753 грн. значенням рядка 24 декларації при перенесенні у рядок 21.2 декларації за січень 2014 року, тому загальна сума рядка 21.2 склала 1 672 753 грн., з урахуванням чого суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача, викладений в акті від 20 березня 2014 року № 132/28-03-40-32582387, про те, що уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2013 року, згідно з яким сформовано рядок 24 декларації у сумі 1 672 753 грн. не відповідає значенню минулого періоду, зроблено без урахування вказаних вище обставин і є необґрунтованим.

Окрім викладеного суд звертає увагу, що в основу вказаного акту перевірки, що призвели до винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення були покладені висновки за попереднім актом перевірки від 07 березня 2014 року № 0000124000/5076/10/28-03-40-32582387 (справа № 805/4141/14, К/800/35127/14 - звітний період листопад 2013 року) та актом перевірки наступного періоду, за даним (за груднем 2013 року), а саме від 08 травня 2014 року № 0000344000/9926/10/28-03-40-3258328 (справа № 805/4199/15-а - період січень 2014 року), при цьому суд звертає увагу, що у вказаних рішеннях також аналізувався та брався за основу період, який є спірним в даній справі, при цьому судами, з урахуванням вищенаведених обставин також було зроблено висновок про скасування спірних податкових повідомлень рішень, які винесені за результатами актів перевірки. Вказані рішення суду набрали законної сили (справа № 805/4141/14, К/800/35127/14 - звітний період листопад 2013 року - 23 лютого 2016 року), (справа № 805/4199/15-а - період січень 2014 року - 08 квітня 2016 року),а тому встановлені цими рішеннями обставини, яка набрали законної сили у відповідності до частини 1 ст. 72 КАС України не потребують доказуванню.

Апелянтом не надано суду жодних документальних доказів впротеріч наведеного, а доводи апеляційної скарги дублюють висновок акту перевірки.

З урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначене відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/4884/15, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/4884/15, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 14 грудня 2016 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.