Постанова № 63432292, 14.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №415/3971/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2016 року у справі № 415/3971/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 05.08.2016 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області, в якому просить визнати дії відповідача щодо припинення їй виплати пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.06.2015 року до 01.07.2016 року неправомірними та зобов'язати відповідача поновити та виплатити пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2015 року по 01.07.2016 року.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську щодо припинення виплати ОСОБА_2 з 01.06.2015 року по 01.07.2016 року пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську з 01.06.2015 року по 01.07.2016 року поновити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач з таким судовим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивач, працює на посаді судді, що в силу приписів абзацу 2 частини 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключає можливість виплати йому пенсії.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, надані заперечення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що останню необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 3 20.06.2013 року перебувала на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області і їй була призначена та виплачувалася пенсія за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 02.10.2014 року позивач перебуває на обліку Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську.

Згідно даних трудової книжки позивач працює по теперішній час на посаді судді Лисичанського міського суду Луганської області на підставі Указу Президента України «Про переведення суддів» від 26.09.2015 року № 564/2015 (а.с. 7 - 12).

08.07.2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату їй пенсії за період з 01.06.2015 року по 01.07.2016 року (а.с. 13).

Листом відповідача № 130/Б-7 від 19.07.2016 року позивачу відмовлено у виплаті пенсії з посиланням на те, що позивач працює на посад суддіі, тому в силу приписів абзацу 2 частини 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.06.2015 року відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), абзац 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV викладений в наступній редакції:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються».

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно п.1 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII цей Закон набрав чинності з 1 квітня 2015 року.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII) абзаци 2 та 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладені в такій редакції:

«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Згідно п.1 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII цей Закон набрав чинності з 1 січня 2016 року.

Положення наведених норм Законів № 213-VIII та № 911-VIII не визнавалися неконституційними.

Виходячи з наведених законодавчих норм, враховуючи, що позивач працює на посаді судді, тобто на умовах передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів вважає, що відповідно до Закону № 213-VIII та Закону № 911-VIII в період з 01.06.2015 року по 01.07.2016 року виплата пенсії позивачу не здійснюється, тому відповідач, припинивши з 01.06.2015 виплату пенсії позивачу, діяв відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустив порушення норм матеріального права що призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області - задовольнити.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2016 року у справі № 415/3971/16-а скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко