Ухвала суду № 63432284, 14.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мартишева Т.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №233/4842/16-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

секретар Челахова О.О.

за участю: представника позивача - не з'явився

представника відповідача - Дунда В.І., довіреність № 11 від 12.12.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у справі № 233/4842/16-а за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Костянтинівці Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2016 року представник позивача ОСОБА_3 (далі -позивач, апелянт) звернувся в інтересах ОСОБА_4 до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Костянтинівці Донецької області (далі - відповідач, фонд) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок визначених сум щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2015 року та надання суду звіту про виконання судового рішення на протязі десяти днів від дати набрання судовим рішенням законної сили (а.с.1-4).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.33-34).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на незаконність судового рішення, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмолено позивачу у задоволені позову. Вважає, що судом першої інстанції зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та доказам, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Позивач та його представник в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, звернулись з заявою про розгляд справи у їх відсутність.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав необґрунтованості, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Позивачеві ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому згідно даних паспорту за адресою: АДРЕСА_1, встановлено у 1993 році за висновком МСЕК вперше і безстроково стійку втрату професійної працездатності у зв'язку із травмою на виробництві, знаходиться на обліку у відповідача (а.с.5-7).

Позивач 01 січня 2015 року звернувся до фонду із заявою про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2015 року.

Відповідач листом від 21 вересня 2016 року за № 01-05/786 повідомив заявника, що підстав для перерахунку немає, оскільки фондом щорічно починаючи з березня 2002 року по 01 січня 2015 року здійснювалося перерахування позивачеві щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року на підставі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики (а.с.8-9).

Суть спірних правовідносин у правомірності здійснення перерахунку страхових виплат, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 та іншими нормативно-правовими актами у сфері спільних правовідносин.

За приписами пункту третього частини першої статті 29 Закону № 1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 29 цього Закону визначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат регламентовано Порядком призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року №7 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 7) та Порядком призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (далі - Порядок № 24).

Підпунктами 4.4.2-4.4.4. пункту 4.4 Порядку № 7 передбачено, що при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з першого березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду. При перерахуванні щомісячних страхових виплат з першого березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічні норми містяться в Порядку № 24, зокрема, підпункти 3.8.1. 3.8.2 пункту 3.8 визначають, що перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки. Підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році - 1,125, у 2009 році - 1,063, у 2010 році - 1,0, у 2011 році - 1,102, у 2012 році - 1,176, у 2013 році - 1,149, у 2014 році - 1,079.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що розмір мінімальної заробітної плати не впливає на розмір щомісячних страхових виплат у зв'язку втратою працездатності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача відповідають нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для перерахунку позивачу сум втраченого заробітку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у справі № 233/4842/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2016 року у справі № 233/4842/16-а за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Костянтинівці Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 грудня 2016 року. Повний текст ухвали буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 14 грудня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова