Постанова № 63432263, 13.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач - Гайдар Андрій Володимирович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року справа №263/12642/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 р. у справі № 263/12642/16-а за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій щодо відмови в призначенні протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 року у справі № 263/12642/16-а задоволені позовні вимоги ОСОБА_3, в наслідок чого визнані дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо прийняття рішення № 799 від 20.09.2016 року про відмову ОСОБА_3 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001р. №2663-ІІI) - протиправними. Скасовано рішення № 799 від 20.09.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про відмову ОСОБА_3 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001р. №2663-ІІI). Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області обчислити та призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001р. №2663-ІІI) з 25.08.2016 р., виходячи із розрахунку 80% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.(арк..справи 37,38)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. (арк.справи 41-45)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

До суду апеляційної інстанції надійшло письмове клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з виробничою необхідністю.

Однак, колегія суддів вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Позивач належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи (що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки та копій документів). Колегія суддів зазначає, що явка сторін та їх представників в судове засідання не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою та, з урахуванням вимог частини 4 статті 196 КАС України, вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 25 серпня 2016 року звернулася до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення їй пенсії за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст..22 Конституції України. (арк.. справи 22)

Рішенням № 799 від 20 вересня 2016 УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років з посиланням на те, що відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 р. прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців.

Крім того, відповідно до п.5 Розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 VIIІ, скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України в тому числі "Про прокуратуру". Тобто з 01.06.2015 року, пенсії, що визначені в порядку та на умовах, згідно із Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються. (арк.. справи 23)

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що спірним у даній справі є відмова УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області в призначенні позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до рішення № 799 від 20 вересня 2016 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач в своїй заяві про призначення пенсії просила призначити їй пенсію за вислугою років на підставі ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ (зі змінами та доповненнями)

Відповідач, як підставу для відмови позивачу в призначенні пенсії визначив, п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, відповідно до якого, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, та посилаючись на вищезазначені норми Законів фактично не навів підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу саме відповідно до ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ (зі змінами та доповненнями), тобто прийняв спірне рішення необґрунтовано та безпідставно, без аналізу ст..50-1 Закону України «Про прокуратуру», дії даної норми Закону у часі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про неправомірність спірного рішення пенсійного органу та його скасування.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити призначення пенсії позивачці за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 25.08.2016 року, виходячи із розрахунку 80% від суми щомісячного (чинного) заробітку, колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки суд, з урахуванням дискреційних повноважень органу, не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.

З урахуванням вимог частини 2 статті 11 КАС України колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії на пільгових умовах від 25 серпня 2016 року та прийняти вмотивоване рішення з дотриманням норм пенсійного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195,197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 р. у справі № 263/12642/16-а - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2016 р. у справі № 263/12642/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області № 799 від 20 вересня 2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугою років.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугою років від 25 вересня 2016 року та прийняти вмотивоване рішення з дотриманням норм пенсійного законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 грудня 2016 року. Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

Р.Ф.Ханова