Ухвала суду № 63432186, 13.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"13" грудня 2016 р. справа № 804/7279/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року

у справі №804/7279/16

за позовом ОСОБА_2

до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України,

третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України

про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України, третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання незаконним та скасування рішення (висновку) від 03 жовтня 2016 року та висновку, викладеному в розділі ІV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа « 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії №2 Національної поліції України від 03 жовтня 2016 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість та незаконність судового рішення, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

За доводами апеляційної скарги, необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що висновки атестаційної комісії, мають індивідуальний і зобов'язальний характер та є правовою підставою для обов'язкового видання протягом 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа відповідного наказу щодо звільнення позивача з займаної посади. У випадку невжиття заходів забезпечення позову, для захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль з огляду на можливе призначення на раніше займану позивачем посаду іншої особи.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять переконливих відомостей про наявність ознак, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, відсутність очевидних ознак протиправності рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Адміністративний позов може бути забезпечено шляхом зупинення рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди статусу заявника або в подальшому унеможливить захист його інтересів, а наміри щодо звільнення зі служби, як на то вказує заявник, не мають зовнішньої форми вираження та жодним чином не матеріалізовані у вигляді конкретних дій або актів.

Оскарження рішення керівництва щодо подальшої служби в поліції (звільнення з органів поліції) до вищестоящого керівництва чи до суду, на думку суду апеляційної інстанції, не можливо розцінювати як ускладнення відновлення прав чи як необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, тобто це не є підставою для забезпечення позову в розумінні статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наявні відокремлені матеріали справи не містять очевидності ознак неправомірності оскаржуваного рішення (висновку) атестаційної комісії, суд апеляційної інстанції наголошує, що питання неправомірності рішення відповідача має встановлюватися під час розгляду справи по суті шляхом повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи.

Обраний та запропонований заявником захід забезпечення позову фактично унеможливить виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього функцій, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції з питань забезпечення адміністративного позову окремо не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Указана позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Керуючись статтями 197, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим