Постанова № 63431640, 14.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6061/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Одеса

09год.00хв.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, встановив наступне.

До суду надійшла адміністративна позовна заява Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 659, 92 грн. на р/р 33217813700389 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській області станом на 21.10.2016р. ФО ОСОБА_1 має борг перед бюджетом в сумі 659,92 грн., а саме: по земельному податку з фізичних осіб у сумі 659,92 грн., в т.ч.: по основному платежу - 659, 92 грн.

Означений борг виник згідно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 3460803 на загальну суму 100,87 (залишок боргу 100,87 грн.); податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 3460802 на загальну суму 184,25 (залишок боргу 184,25 грн.); податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 3460801 на загальну суму 75,38 (залишок боргу 75,38 грн.); податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 3460800 на загальну суму 87,91 грн. (залишок боргу 87,91 грн.); податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 41654-13 на загальну суму 121,05грн. (залишок боргу 121,05грн.); податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 41657-13 на загальну суму 90,46 грн. (залишок боргу 90,46грн.)

Відповідачем означені податкові повідомлення-рішення оскаржені не були, а отже відповідно до ст.56 ПК України податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2015 № 3460803 на загальну суму 100,87 грн., від 30.06.2015 № 3460802 на загальну суму 184,25грн., від 30.06.2015 № 3460801 на загальну суму 75,38грн., від 30.06.2015 № 3460800 на загальну суму 87,91 грн., від 30.06.2015 № 41654-13 на загальну суму 121,05грн. та від 30.06.2015 № 41657-13 на загальну суму 90,46 грн. набули статусу узгоджених.

Таким чином податковий борг ОСОБА_1 складає 659,92 грн.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269 означеного Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Частиною 1 статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 означеного Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 95.1-95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Виходячи з положень п. 59.5. ст. 50 КАС України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була сформована податкова вимога від 23.03.2016 №211-17, яка була надіслана поштовим відправленням та вручена платнику податків 25.05.2016р.

ОСОБА_1 заперечень проти позову не надала, доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання суду не представила.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст.ст.158-162, 183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) у сумі 659, 92 грн. на р/р 33217813700389 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян