Постанова № 63431303, 12.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 р. Справа №805/3977/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16:07

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Аржанові А.С., за участю представників позивача Ангеліна І.І., Салій С.Ф., представника відповідача Кравченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський метизний завод» до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення, неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки господарські операції позивача з ТОВ «АБІОН РЕСУРС» здійснювались у межах господарської діяльності, підтверджені необхідними первинними документами. Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року №0000061400.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначив про відповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, вважає відсутнім факт підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ «ІСІДА ГРУП» здійснених у серпні 2015 року, оскільки контрагент за податковою інформацією відсутній за податковою адресою, з огляду на що неможливо відстежити ланцюг придбання та продажу товару. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Харківський метизний завод» (код ЄДРПОУ 00223220, 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Юрченко, будинок 4, квартира 41) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом 01.07.1993 року.

20 квітня 2016 року за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Харківський метизний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року з урахуванням виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства щодо відносин з ТОВ «АБІОН РЕСУРС» відповідачем складено акт №126/05-10-12/00223220.

З висновків вбачається, що перевіркою ПАТ «ХМЗ» по відображеним в обліку підприємства за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року операції придбання товарів від контрагентів ТОВ «ІСІДА ГРУП» встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.п.14.1.36, п.п.14.1.191 п. 14.1 ст.14, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України; також встановлено, що на порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1- ст.201 Податкового кодексу України ПАТ «ХМЗ» завищено податковий кредит за серпень 2015 року у розмірі 119966 грн., внаслідок не підтвердження реальності здійснення операцій постачання товарів, робіт контрагентом-постачальником ТОВ «ІСІДА ГРУП» по ланцюгу постачання, та відсутності документального підтвердження їх походження, транспортування і використання у власній господарській діяльності ПАТ «ХТЗ», в результаті чого встановлено завищення ПАТ «ХМЗ» від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 119966 грн.

11 травня 2016 року на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 119966 грн.

10 жовтня 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Разом з цим, судом встановлено, що 02 березня 2015 року між покупцем ПАТ«Харківський метизний завод» та постачальником ТОВ «ІСІДА ГРУП» укладено договір постачання №2708, предметом якого є придбання у постачальника товарно-матеріальних цінностей (піддони, мітчики, круги, плашки та ін.).

На виконання умов договору складена видаткова накладна, а саме №662 від 31.08.2015 року.

03 березня 2015 року між ПАТ«Харківський метизний завод» та ТОВ «ІСІДА ГРУП» укладено договір №308 предметом якого є надання послуг по первинній обробці виробів (промивання, оцинкування, покриття консервантом метиз).

На виконання умов договору складені акти приймання-здачі робіт, а саме № 659, №660, №661 від 31.08.2015 року; видаткові накладні №662 від 31.08.2016 року

ТОВ «ІСІДА ГРУП» виписані податкові накладні № 659 від 31.08.2015 року на суму 554824,20 грн., в т.ч. ПДВ 92470,70 грн., № 660 від 31.08.2015 року на суму 34039,08 грн., в т.ч. ПДВ 5673,18 грн., № 661 від 31.08.2015 року на суму 122061,32 грн., в т.ч. ПДВ 20343,55 грн., № 662 від 31.08.2015 року на суму 8871,92 грн., в т.ч. ПДВ 1478,65 грн.

В підтвердження приймання товару та використання у господарській діяльності позивачем надані картки складського обліку матеріалів, відомість №16 за серпень 2015 року.

Оплата за товар та послуги здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ІСІДА ГРУП», що підтверджується платіжними дорученнями: від 11.09.2015 року № 818 на суму 71980,00 грн., від 11.09.2015 року № 819 на суму 207816, 52 грн., від 14.09.2015 року № 829 на суму 220000,00 грн., від 16.09.2015 року № 847 на суму 220000,00 грн.

22 березня 2016 року назву контрагента ТОВ «ІСІДА ГРУП» змінено на нову ТОВ «АБІОН РЕСУРС».

В подальшому товар реалізовано ПАТ «Електромотор», ТОВ «М-Спектр», ТОВ «Креп-Вест», що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи.

18.09.2015 року позивачем до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року відповідно. З розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається включення вказаних сум до податкового кредиту.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише податковою інформацією ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо відсутності за місцем реєстрації та неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «ІСІДА ГРУП».

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення податкового законодавства контрагентом платника податків не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо існування судового рішення про визнання недійсними договорів постачання, укладених позивачем з контрагентами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2016 року №0000061400.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення № 1138 від 26.10.2016 року за подання адміністративного позову позивачем сплачено 1799,50 грн. судового збору.

У зв'язку з цим, на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 1799,50 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ

Позов Публічного акціонерного товариства «Харківський метизний завод» до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 травня 2016 року №0000061400.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Харківський метизний завод» судові витрати у розмірі 1799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп.

У судовому засіданні 12 грудня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 15 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.