Ухвала суду № 63431290, 28.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 листопада 2016 р. справа № 804/8296/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Дніпропетровського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафу, -

в с т а н о в и в:

25 листопада 2016 року Нікопольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Дніпропетровського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по сплаті штрафу в сумі 26 860, 21 грн.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивач судовий збір у визначеному законом розмірі не сплатив, водночас, заявляє клопотання про відстрочення його сплати. При цьому, посилається на відсутність державного фінансування даного виду видатків, та заборону використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При вирішенні вказаного клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви суб’єктом владних повноважень немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а майнового характеру – 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 26 860, 21 грн.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, йому необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач – УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету – 22030001) судовий збір у розмірі 1 378 грн. із заявлених ним майнових вимог.

При цьому, Законом України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) не передбачено жодних пільг для органів Пенсійного фонду України відносно інших органів державної влади (суб’єктів владних повноважень) щодо сплати судового збору. Отже, відстрочення сплати позивачем судового збору поставить його у привілейоване становище порівняно з іншими особами, що звертаються до суду та змушені сплачувати судовий збір.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

В даному випадку, позивачем документально не підтверджено, що на даний час він не в змозі сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

За викладених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, запропонувавши позивачу сплатити судовий збір із заявлених ним майнових вимог.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Проте, в порушення даних вимог закону, позивачем не надано належних доказів направлення вищевказаних документів на адресу відповідача. Зокрема, надана позивачем копія фіскального чеку не може вважатися таким доказом, враховуючи відсутність опису вкладення до неї.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов Нікопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 25 грудня 2016 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених майнових вимог в сумі 1 378 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі; надання доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна