Ухвала суду № 63431261, 14.12.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Яремка В.В., Литвинюк І.М.

секретар Окармус О.М.

за участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2016 року -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами.

4 вересня 2008 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного станку Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1435.

Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею і знаходяться на її утриманні.

Позивач зазначала, що відповідач у 2014 році покинув сім'ю та переїхав проживати в іншу місцевість, з ними не спілкується, у зв'язку з чим немає можливості зберегти сім'ю, тому просила шлюб розірвати.

Позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей, до досягненню ними повноліття в розмірі по 1500грн. на кожну дитину, оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, жодної участі у їх житті не приймає, хоча є працездатним, а їй самій важко утримувати синів.

22-ц/794/1518/ 2016р. Головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

Категорія 48/50 доповідач Перепелюк І.Б.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано шлюб, який зареєстрований 04 вересня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного станку Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1435, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Після розірвання шлюбу позивачці залишено прізвище «ОСОБА_1».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі по 800грн. щомісяця на кожну дитину, до досягнення ними повноліття. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить рішення в частині розміру стягуваних аліментів змінити, зменшивши цей розмір до 400грн. в місяць на кожну дитину. В решті рішення апелянтом не оскаржується.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що твердження позивача про те, що він покинув сім'ю та не приймає у часті у вихованні і утриманні неповновнолітніх дітей є необгрунтованими та безпідставними. Апелянт посилається на те, що оскільки він є безробітнім, знаходиться на утриманні матері та хворіє сечокам'яною хворобою, яка потребує лікування, у нього немає змоги платити аліменти у встановленому судом розмірі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення - залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлені всі обставини справи, дослідженні представлені сторонами докази та правильно застосовані норми матеріального права.

Встановлено, що сторони уклали шлюб 04 вересня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного станку Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис №1435, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Позивач є матір»ю, а відповідач - батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 22.06.2009р. та серії НОМЕР_2 від 07.06.2010р.

З довідки виконавчого комітету Дубівецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області № 761 від 20.10.2016р. вбачається, що діти проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів, посилаючись на те, що він, починаючи з народження дітей і по теперішній час, не припиняє їх утримувати та матеріально забезпечувати, відвідує школу, де навчаються діти, цікавиться їхнім навчанням, купує речі , продукти харчування та зробив ремонт будинку, де його діти на даний момент проживають.

Однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вищевказаних доводів відповідача, а з накладних від 20 жовтня 2016 року та 15 серпня 2016 року про придбання дитячої куртки та столу, доданих до апеляційної скарги, не вбачається, що саме ОСОБА_2 були куплені вказані речі та одяг.

Доводи апелянта про його неспроможність сплачувати аліменти в розмірі 800грн. ґрунтуються на припущеннях, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Апелянт на обліку в центрі зайнятості не перебуває, що підтверджується довідкою КЖРЕП № 5 від 22.10.2016р. та довідкою Чернівецького міського центру зайнятості № 9450 від 08.11.2016р.

Відповідач є повнолітньою, працездатною людиною, батьком, який за законом зобов'язаний утримувати своїх дітей до повноліття.

Доказів про перебування на утриманні відповідача інших осіб не представлено.

Апелянт посилається на наявність у нього сечокам'яної хвороби, яка знаходиться в стадії загострення та потребує лікування, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що у зв'язку з наявністю даної хвороби він не має змоги працювати, а отже забезпечувати та утримувати належним чином власних дітей.

В судовому засіданні апелянт зазначив, що постійного місця роботи не має, періодично їздив на заробітки.

При визначенні розміру аліментів, слід враховувати, що прожитковий мінімум для дитини віком вiд 6 дo 18 рокiв з 01.05.2016р. по 30.11.2016р. становив 1531 грн., а з 01.12.2016р. становить 1689 грн.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум.

Враховуючи всі обставини справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :