Ухвала суду № 63431157, 07.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7509/16 Головуючий 1 інст. - Одарюк М.П.

Справа № 623/2185/16-ц Доповідач - Котелевець А.В.

Категорія: трудові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Котелевець А..А.,

суддів - Трішкової І.Ю., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про надання довідки про складові заробітної плати за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року,

у с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про надання довідки про складові заробітної плати.

В обґрунтування позову позивач вказала, що 10 травня 2003 року вона була звільнена з органів податкової міліції Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у зв'язку з виходом на пенсію.

Після реорганізації ДПІ у Балаклійському районі перейменована у Ізюмську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. З травня 2003 року їй призначено пенсію відповідно до Закону України № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» . Ії стаж державної служби складає 10 років. 22 квітня 2016 року вона звернулась із заявою до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо видачі довідки про складові заробітної плати непрацюючим державним службовцям, за формою, затвердженою постановою правління ПФУ № 15-1 від 04 вересня 2013 року у зв'язку з підвищенням з 01 грудня 2015 року посадових окладів працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»(далі - постанова КМУ № 1013). Листом від 05 травня 2016 року відповідач відмовив у видачі довідки, з посиланням на відсутність відповідного порядку видачі довідок для перерахунку пенсії. Вважає, що вона має право на отримання довідки про заробітну плату відповідно до суми фактично нарахованої заробітної плати працюючого державного службовця на момент виникнення права на перерахунок пенсії (на 1 грудня 2015 року).

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати неправомірними та протиправними дії Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області щодо видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим держаним службовцям; зобов`язати Ізюмську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області видати довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям станом на 1 грудня 2015 року; заробітну плату для обчислення пенсії визначити відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» ( далі - постанова 865 ), чинної на 01 грудня 2015 року, при цьому, посадовий оклад встановити в розмірі, який одержує працюючий державний службовець з урахуванням підвищення, передбаченого ; в разі перейменування або відсутності посад, довідку для перерахунку пенсії видати відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики та Головного управління державної служби від 03 грудня 2003 року № 319/144; спеціальне звання визначити у відповідності до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів» ( далі - постанова № 839); вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Ізюмського міскрайонного суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконною відмову Державної податкової інспекції у Балаклійському районі ГУ ДФС у Харківській області в видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату. Зобов'язано Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Харківській області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям станом на 01 грудня 2015 року з визначенням заробітної плати відповідно до постанови КМУ № 865 та з урахуванням підвищення посадових окладів, встановлених постановою КМУ № 1013 . Стягнуто з Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп..

В апеляційній скарзі Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення про відмову в позові. Зокрема зазначає, що суд розглянув справу з порушенням правил юрисдикції.

ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оспорює і свої заперечення на апеляційну скаргу не надала із заяви від 06 грудня 2016 року просить розглядати справу за її відсутність.

Неявка сторін, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог частини 2 статті 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням їх доведеності та обґрунтованості.

У відповідності до статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про надання довідки про складові заробітної плати.

Трудові правовідносини - це відносини, що виникають у зв'язку із реалізацією права на працю. До трудових належать спори, що стосуються прийняття на роботу, укладення, зміни та припинення трудового договору, переведення, оплати праці, застосування дисциплінарних стягнень, притягнення до матеріальної відповідальності, реалізації пільг та гарантій права на працю.

Згідно роз'яснень, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (стаття 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Крім того, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, зо за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Як вбачається із позовної заяви, позивачка просить визнати незаконними та противоправними дії відповідача-Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області щодо видачі довідки про заробітну плату, що додається до перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та зобов'язати його надати довідку про складові заробітної плати станом 01.12.2015 р. у відповідності до постанови КМУ від 31 травня 2000 р. та з урахуванням підвищення посадових окладів, встановлених постановою КМУ № 1013, і встановити їй посадовий оклад в розмірі який одержує працюючий державний службовець з урахуванням підвищення передбаченого постановами КМУ.

Зі змісту заявлених вимог та правових підстав їх обґрунтування вбачається, що спір щодо видачі вказаної довідки стосується управлінських функцій, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій відповідача.

Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області є суб'єктом владних повноважень, а видача довідки про складові заробітної плати пов'язана зі здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Таким чином, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 ЦПК України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з застосуванням наслідків, передбачених статтею 206 цього Кодексу.

Керуючись п. 1ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст. 310, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міскрайонного суду Харківської області від 31 жовтня 2016 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про надання довідки про складові заробітної плати.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - А.В.Котелевець

Судді: І.Ю.Трішкова

Р.М.Піддубний