Постанова № 63430592, 13.12.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14345/16-а

Провадження № 2-а/643/507/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016 року Суддя Московського районного суду м.Харкова Довготько Т.М. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2015рік та проводити виплати починаючи з 01.09.2016р. з наступним перерахуванням відповідно до вимог законодавства; стягнути з державного бюджету судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 07.08.2001 року одержує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, обчислену за формулою, передбаченою для цього Закону. В подальшому після звільнення з військової служби він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування. По досягненню пенсійного віку, він 01.09.2016року, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту- Закон № 1058-IV). Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, викладеним у формі протоколу від 05.10.2016року, йому було відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії у 2016 році при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2016року. Вказане рішення вважає таким, що суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідач надіслав до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оброни України з 07.08.2011року по 31.08.2016року.

01.09.2016року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що в нього з'явилось таке право.

З 01.09.2016року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком, призначену з 01.09.2016року та обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.09.2016року позивач звернувся до відповідача з заявою, про застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії у 2016 році при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2016року.

Протоколом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про розгляд спірних питань від 05.1-.2016року, ОСОБА_1 відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії у 2016 році при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.09.2016рок, оскільки він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то заробітна плата для обчислення пенсії визначається із застосуванням середнього показника за 2007 рік (1197, 91 грн.), оскільки показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Статтею 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, де визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше.

Аналізуючи наведене в сукупності, суд вказує на наявність підстав щодо застосування частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV, а тому відповідачу при призначенні пенсії за віком з 01.09.2016 року необхідно було провести обрахунок пенсії позивачу з урахування вимог саме цієї норми.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначені позивачу пенсії за віком на загальних умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 вересня 2016 року, оскільки Управління ПФУ призначило ОСОБА_1 пенсію за віком, але, як вже було встановлено вище, неправомірно її обрахувало.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача в майбутньому здійснювати перерахунок пенсії відповідно до вимог законодавства є безпідставними, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому. Задоволення таких вимог може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з перерахунку пенсії.

При цьому, як було встановлено вище позивач у даному адміністративному позові просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком, а тому, у відповідності до ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 195 КАС України, з метою повного і всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії УПФУ у Московському районі м. Харкова в частині відмови ОСОБА_1 в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії з 01 вересня 2016 року, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст. 19, 21,46, 64, 68, 126, 130 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 11, 71, 86, 94, 99, 100, 158-167, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова в частині відмови ОСОБА_1 в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Московський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Довготько