Ухвала суду № 63430323, 15.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19647/16-ц

н/п 2/640/4118/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2016 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання договору кредиту та іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним кредитний договір від 26.02.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «ВТБ Банк», а також просить недійсним договір іпотеки від 26.02.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «ВТБ Банк».

До позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, тому враховуючи вимоги ч.5 ст.119 ЦПК України, позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124). Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вбачається, що позивач всупереч вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України не надав доказів сплати судового збору за розгляд даної справи.

Так, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору. Однак, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному Закону, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою відсутні.

Позиція суду з цього питання узгоджується із висновками Верховного Суду України, які містяться в ухвалі суду від 02.06.2016 року у справі №6-1303ц16.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позову вбачається, що позивач заявив дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позови майнового характеру, які подані фізичними особами розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст.121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху у звязку з несплатою позивачем судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. за кожну вимогу немайнового характеру, а всього підлягає сплаті 1102,40 грн.

Суд розяснює, що кошти, вказані в квитанції про сплату судового збору повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання договору кредиту та іпотеки недійсними - залишити без руху.

Надати позивачу пятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви та надання суду доказів сплати судового збору .

Розяснити позивачу, що у разі не усунення у встановлений судом строк зазначених в ухвалі недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ -