Ухвала суду № 63429658, 09.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/193/15-к

Провадження № 11-кп/779/525/2016

Категорія ч.1 ст. 286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є. І. Є.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Гандзюка В.П., Повзла В.В.,

секретаря с/з ОСОБА_2.,

з участю прокурора Марчук О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, на вирок Косівського районного суду від 30 вересня 2016 року по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК),-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканець с. Старі Кути, Косівського району, Івано-Франківської області, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, приватний підприємець, раніше не судимий, невійськовозобовязаний, депутатом не являється, на утриманні неповнолітніх дітей немає, громадянин України,

визнаний винуватим та засуджений за ч.1 ст. 286 КК та призначено покарання у виді - штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч пятсот) грн., що становить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави в особі Косівської центральної районної лікарні (м. Косів, провул. Шевченка 27, Івано-Франківської області, код 01993546, р/р 35425301045800, м. Івано-Франківськ МФО 836014) кошти в розмірі - 5786 (п"ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 64 коп., які затрачені на лікування потерпілих від кримінального правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУНП України в Івано-Франківській області 2309 (дві тисячі триста дев"ять) грн. 58 коп. за проведення експертиз. Долю речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що він 08.06.2014 року близько 19 год. 20 хв., у світлу пору доби, при перемінній погоді після опадів у вигляді дощу, керуючи автомобілем марки «BMW-735», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 80 км/год, що значно перевищувала максимально-допустиму швидкість на даній ділянці дороги, вулицею Чорновола, що у м. Косів, Івано-Франківської області у напрямку перехрестя з вул. Шевченка. У цей час, у зустрічному напрямку, своєю смугою руху, рухався автомобіль марки «Opel Kadet», реєстраційний номер 336-34 IB, під керуванням водія ОСОБА_6. У салоні даного автомобіля знаходились пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Під час руху водій ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасниками руху, унаслідок чого виїхав автомобілем «BMW-735» на смугу зустрічного руху, що навпроти будинку № 17-А, по вул. Чорновола у м. Косів, і тим вчинив зіткнення із зустрічним автомобілем «Opel Kadet» під керуванням водія ОСОБА_6

При цьому ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України (далі ПДР), а саме: п.1.2, 2.3, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4., а саме: п. I.2., відповідно до якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 2.3. б)., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; п. 10.1., в якому вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

У результаті порушення ОСОБА_3 ПДР, відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій автомобіля «Opel Kadet» ОСОБА_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 9, 10 ребер зліва, синця в ділянці лівої ключиці, яка супроводжувалась двобічним гемотораксом та ускладнилась дихальною недостатністю І-ІІ ступеня, травматичним шоком, закритих переломів кісток тазу із зміщенням кісткових уламків, закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, забою (струсу) нирок, садна в ділянці голови, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і спричинили тривалий розлад здоров»я. Пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_5, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки із переломами 5, 6, 7- го ребер зліва із лівобічним гідротораксом, закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, садна та рани в ділянці голови та правого передпліччя, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості і спричинили тривалий розлад здоров"я. У своїх апеляційних скаргах (далі АС) обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 вважають вирок Косівського районного суду від 30 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3, незаконним з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у ньому фактичним обставинам справи, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону. Просять вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч. 1 ст. 284 КПК.

Окрім цього, в ході апеляційного розгляду просять:

- Допитати як свідка головного інженера Коломийського райавтодора філії ДП «Івано-Франківський облавтодор»;

- Дослідити докази, а саме повторно оглянути технічний запис фрагменту автопригоди, який міститься на диску, який приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали подані АС, просять вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрити за відсутності в його діях ознак кримінального правопорушення; пояснення прокурора Марчук О.В. та потерпілої ОСОБА_5, які заперечили доводи АС обвинуваченого та його захисника, вважають вирок законним та обґрунтованим, просять вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження, та додані документи під час апеляційного розгляду; обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають до задоволення, виходячи із наступного. Клопотання викладені в АС обвинуваченого та його захисника, колегія суддів відхилила. Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона заперечує доводи обвинуваченого та захисника, викладені в їх АС, вважає ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину і основною причиною ДТП яку він скоїв, є перевищення ним швидкості руху. Просить вирок залишити без змін. Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах АС. Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог суд першої інстанції в повній мірі дотримався. У відповідності до положень ст.65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК підтверджується наведеними у вироку доказами, що ґрунтуються на їх всебічному, повному і безпосередньому дослідженні, яким дана належна правова оцінка. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 289 КК, а призначене покарання є достатнім та справедливим для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Не зважаючи на повне заперечення ОСОБА_3 своєї причетності до скоєння інкримінованого йому злочину, його вина доводиться доказами, зібраними під час досудового розслідування та ретельно дослідженими в суді першої інстанції, а саме:

- аналогічними показаннями даними в судовому засіданні в суді першої інстанції потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які суду вказали, що з подій того дня, коли сталась аварія, пам"ятають тільки, що на автомобілі марки "Опель Кадет" під керуванням ОСОБА_6 їхали по вул. Чорновола в сторону перехрестя "біля Люльчука" зі швидкістю не більше 60 км./год. І тут раптово, з великою швидкістю, їм на зустріч їхав автомобіль темного кольору, який в"їхав у їх машину. Що відбувалось після цього, вони не пам"ятають, оскільки втратили свідомість. Дані показання повністю підтверджують обставини справи;

- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який в судовому засіданні вказав, що він був пасажиром в автомобілі ОСОБА_6 та сидів позаду пасажирського крісла, на якому сиділа потерпіла ОСОБА_5 Після зіткнення з автомобілем ОСОБА_3, він вибрався з автомобіля через переднє праве вікно, яке було розбите. Тілесні ушкодження у нього були, однак він міг рухатись. ОСОБА_5 без свідомості головою лежала на панелі приборів автомобіля, а потерпілий ОСОБА_6, також без свідомості, лежав неподалік від автомобіля. Побачивши це, він одразу викликав швидку. На дану подію почали підбігати люди. Точно пам"ятає, що обвинувачений ОСОБА_3 спочатку був біля них, а потім кудись зник. Його дружина, ОСОБА_8 також там була, на його питання хто це зробив відповіла, що її чоловік і ці показання відповідають обставинам справи;

- показаннями свідка експерта сектору автотехнічної експертизи ОСОБА_9 свої висновоки транспортно-трасологічної експертизи від 13.08.2014 року (Т.1а.с.125-133, 135-137) підтримав повністю, додатково суду пояснив, що в залежності від швидкості руху автомобіля, при його наїзді на калюжу з водою, водій не може вплинути на напрям руху автомобіля, тобто автомобіль стає некерованим. Особисто місце події не оглядав, відеозапис дивився, однак на момент складання висновків даний запис не було йому надано для врахування та співставлення. Все що йому було надано на дослідження описано у фабулі його висновку, як експерта. Вважає, що ефект аквапланування, на який покликається обвинувачений, міг мати місце, але за умови недотримання водієм безпечного режиму руху;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який являється начальником філії "Косівський райавтодор", про те, що того дня, 08.06.2014 року на місці даного ДТП працювала слідчо-оперативна група разом із працівниками ДАІ. При огляді місця події, якщо б ними були виявлені будь-які фактори зі сторони дорожнього покриття чи інші перешкоди на дорозі, ними б на місце події були викликані відповідні дорожні служби. А оскільки ні представника Колмийської ДЕТ, як служби, яка обслуговує дану ділянку дороги, ні його, як представника Косівської філії Облавтодор, того дня на місце події не викликалось, то відповідно при огляді не було виявлено ніяких дорожніх факторів впливу на автомобіль обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка являється дружиною обвинуваченого, про те, що того дня перебувала у машині зі своїм чоловіком ОСОБА_3 Коли вони їхали від родичів, була гроза, яка поступово стихла, однак вода на дорогах ще була. Їдучи дорогою від перехрестя доріг "біля Люльчука" у напрямку на селища Кути, на двлянці дороги навпроти Косівської ЦРЛ, їх машина в"їхала в калюжу і нею почало крутити, під час чого вони і зіткнулись з автомобілем марки "Опель Кадет";

- протоколом огляду місця події від 08.06.2014 року з схемою місця ДТП та фототаблицею, в яких вказано, що місцем події являється ділянка дороги по вул. Чорновола у м. Косові, навпроти заїзду до будинку 17А та магазину "Косів Авто" (а.с.97-104);

- оглянутим в судовому засіданні в суді першої інстанції запис, який міститься на диску формату СD-R, на якому зафіксовано рух автомобіля обвинуваченого перед зіткненням, і з якого вбачається, що той рухався зі швидкістю, що значно перевищувала швидкість руху інших автомобілів, а також підтверджує наявність калюж на дорожньому покритті;

- висновком експерта № 09/17-343 від 05.08.2014 року, яким встановлено, що автомобіль ОСОБА_3 перебував у справному стані, тобто виключається можливість вчинення ДТП з технічних, незалежних від водія, причин (Т.1 а.с.113-116);

- висновком експерта № 09/17-344 від 13.08.2014 року, де вказано, що зіткнення автомобіля марки "БМВ-735" під керуванням ОСОБА_3 відбулось на зустрічній смузі руху (Т.1 а.с.126-128);

- висновками експертів № 109 від 18.09.2016 року, № 107 від 18.09.2016 року та № 106 від 15.09.2016 року, якими встановлено і підтверджено наявність у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень (Т.1 а.с.139-145);

- відповідно до історій хвороби потерпілих № 4491, № 4495, № 4490, сума заподіяної державі шкоди на їх лікування становить 5786 (п"ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 64 коп.

Перевіривши вказані вище докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх допустимість та достовірність.

Покликання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на ефект аквапланування, як доказ невинуватості ОСОБА_3, у вчиненні ДТП, на думку колегії суддів є безпідставним, оскільки диспозиція ч.1 ст. 286 КК, передбачає необережну форму вини, що має місце в даному випадку і полягає у нехтуванні ОСОБА_3 ПДР, а саме недотримання ним безпечної швидкості руху на автошляху з складним покриттям.

Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо викривають обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, а доводи апелянтів про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів розцінює, як спосіб уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що АС обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, оскільки їх доводи спрямовані на вигородження обвинуваченого від покарання, і є такими, що не ґрунтуються на зібраних, детально досліджених і правильно оцінених доказах. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3 без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді В.П. ОСОБА_11 Повзло