Рішення № 63429024, 28.09.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8444/16-ц

Провадження № 2/344/4012/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Домбровської Г.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2(надалі «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 (надалі «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дітей до досягнення повноліття ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, або до закінчення навчання, при поступленні, або до досягнення двадцятитрьохрічного віку аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісяця та до закінчення навчання або чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у звязку з тим, яка з цих обставин настане першою, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісяця, всього на загальну суму 10 000 грн.

Позивач подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала.

Як зазначила Позивач в позовній заяві, вона з 09 грудня 1990 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з Відповідачем, в якому у них народилися дочки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.11.2015 року розірвано шлюб між сторонами. ( а.с.3-5).

Як випливає зі змісту позовної заяви, Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, не бере участі у їх вихованні.

Враховуючи зазначене, Позивач просила стягувати з Відповідача грошові кошти на утримання дітей до досягнення повноліття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 або до закінчення навчання, при поступленні , або до досягнення 23 років аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. щомісяця та до закінчення навчання або чи до досягнення 23 років ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у звязку з тим, яка з цих обставин настане першою, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісяця, всього на загальну суму 10000 грн. щомісяця.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду з відміткою поштового органу за закінченням терміну зберігання.

Письмового відношення Відповідача до заявлених позовних вимог до суду не надходило.

З урахуванням положень статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») та заяви Позивача, яка не заперечила проти заочного розгляду справи, Суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наявність передбачених вищевказаною нормою обставин, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ОСОБА_6 встановлено наступне.

За час перебування у шлюбі у сторін народилися дочки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8. ( а.с.6,11).

Відповідно до Довідки факультету ветеринарної медицини від 23.06.2016 року №194 ОСОБА_5 є студенткою ОР Бакалавр, 2 курс, денної форми навчання за спеціальністю Ветеринарна медицина факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України. ( а.с.12).

Згідно з частиною 1 статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну йобов'язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Статтею 199 Cімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання .

Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина 2 статті 200 СК України).

Згідно з статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобовязані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Як зазначила в позовній заяві Позивач, станом на сьогоднішній день, діти перебувають на її утриманні.

Дочка ОСОБА_5, яка на даний час є повнолітньою, продовжує навчатися в Національному університеті біоресурсів природокористування м. Києва на факультеті ветеринарної медицини з 2014 року по даний час.

Доказів, які б спростовували зазначені Позивачем обставини, Відповідачем суду не надано, а ОСОБА_6 таких доказів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи наявність у Відповідача регулярного доходу, Позивач просила стягувати з Відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 10000 грн. на дітей щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття або до закінчення навчання при поступленні, або до досягнення 23 років та

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_6 України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі визначено статтею 184 СК України.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів дітей, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання дітей, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця та до досягнення 23 років ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, всього на загальну суму 2000 грн. щомісяця.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дітей, зокрема те, що діти проживають разом з Позивачем. Також ОСОБА_6 враховано, що Відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дітей. Доказів, які б спростовували вищевказане, Відповідачем ОСОБА_6 подано не було, а ОСОБА_6 таких обставин не встановлено.

При цьому, на думку ОСОБА_6, той факт, що Відповідач офіційно не працевлаштований, не звільняє його від обовязку утримувати дітей, оскільки чинне законодавство не обумовлює право малолітньої дитини на утримання з боку батьків фактом їх офіційного працевлаштування.

Визначений Позивачем розмір аліментів у 1000 грн. на кожну дитину, за висновком ОСОБА_6, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоровя та матеріального становища дітей, а також з точки зору стану здоровя, матеріального становища та сімейних обставин Відповідача.

Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум дитини до 6 років становить: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень, з 1 грудня - 1313 гривень.

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з Відповідача грошові кошти на утримання дітей до досягнення повноліття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісяця та до досягнення 23 років ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, всього на загальну суму 2000 грн. щомісяця.

Стягнення аліментів розпочати з 04 липня 2016 року (з часу звернення з позовом до суду).

На підставі ст. 180, 181, 182, 184 , 193,198-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 212- 215, 224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_12 грошові кошти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення повноліття аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісяця.

3. Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, жительки АДРЕСА_1 грошові кошти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 до досягнення 23 років аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця.

4. Стягнення аліментів розпочати з 04 липня 2016 року.

5.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_13 в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 275 грн. 60 коп. судового збору .

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домбровська Г.В.