Рішення № 63428973, 06.12.2016, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/813/14-ц

Номер провадження 2/341/7/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 грудня 2016 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гаполяка Т.В.

секретаря Томин Л.В.,

в м. Галичі, в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку заочного провадження, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у межах кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України звернулася із позовом до підсудного, збільшивши позовні вимоги просила суд стягнути з підсудного 180883 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна. Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 55247 грн. 24 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2013 року вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2013 року в частині кваліфікації злочину та призначеного покарання скасовано. Перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. В частині вирішення цивільного позову вирок скасовано, а справу направлено в суд першої інстанції на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що є власником автомобіля НОМЕР_1. Відповідач, маючи на відповідальному зберіганні зазначений автомобіль, створивши у третьої особи ОСОБА_3 помилкове враження, що він є власником автомобіля і має намір продати такий відчужив його. Автомобіль в подальшому виявлено розкомплектованим в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської обл. Вартість запчастин та робіт, необхідних для відновлювального ремонту такого, вартість виготовлення дублікатів правовстановлюючих документів становить 180883 грн., які просить стягнути з відповідача. Окрім цього, злочином заподіяно їй моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 20000 грн.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_4 позов підтримав. Додатково пояснив, що залишки автомобіля не повернуто позивачу. При проведенні автотоварознавчої експертизи не вдалось оглянути автомобіль у звязку з відсутністю такого. Просив позов задовольнити.

Відповідач, третя особа ОСОБА_3 належно повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не зявився.

Судом ухвалено розглядати справу в порядку заочного провадження.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля НОМЕР_1.

Згаданий автомобіль перебував у розпорядженні відповідача, з огляду на те що був переданий йому власником на зберігання. Відповідач таємно для власника продав автомобіль ОСОБА_3, вчинивши злочин проти власності.

Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2013 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2013 року дії відповідача кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На даний час спірний автомобіль (залишки, вузли такого) власнику не повернуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

З огляду на те, що шкода позивача заподіяна вчиненням відповідачем злочину проти власності, злочинні діяння полягали у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні відповідача, майно власнику не повернуто, доказів збереження такого судом не здобуто, з відповідача слід стягнути вартість розтраченого майна - автомобіля КАМАЗ.

Згідно висновку проведеної автотоварознавчої експертизи, без огляду транспортного засобу, середня ринкова вартість автомобіля КАМАЗ 5320, 1989 року випуску, ідентичному автомобілю КАМАЗ 5320, д.н.з. НОМЕР_2 складає 94777 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, п.п. 2,3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Протиправною поведінкою відповідача щодо позивача, розтратою (знищенням) майна позивача, такій завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях.

З урахуванням тяжкості душевних страждань, вимог розумності та справедливості суд визначає моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути в доход держави 947, 78 грн. судового збору в частині задоволення вимог майнового характеру та 551,20 грн. в частині задоволення вимог немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 57 - 60, 130, 174, 208, 209, 212, 213-215, 223-224 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 94777 (девяносто чотири тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 70 коп. матеріальної, завданої злочином та 10000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 1 498 (одну тисячу чотириста девяносто вісім) грн. 98 коп. судового збору, які зарахувати на п/р 31214206700079, одержувач коштів УДКСУ в Галицькому районі Івано-Франківської обл., банк одержувача ГУДКСУ в Івано-Франківській обл., МФО 836014, код за ЄДРПО 02891581.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_5